Писар великий литовський

Писар великий литовський (пол. Pisarz wielki litewski, лат. notarius magnus Lithuaniae) — несенаторський центральний уряд Великого князівства Литовського Речі Посполитої, помічник короля та канцлера.

Андрій Казимир Завіша Писар великий литовський (з 1650)

Історія

Уряд з'являється з XV століття як писар великого князя. З 1504 року уряд іменувався писарем найвищим або великим.

З 1566 року була встановлена постійна кількість писарів, уряд почав називатися писар великий литовський. Перший з них, Миколай Нарушевич, був призначений підскарбієм, але до самої смерті (1575) утримував й уряд писаря. Його наступники на уряді підскарбія надалі також стали займати уряд писаря великого литовського. Окрім Нарушевича було номіновано ще 5 писарів, проте за часів великого князя Стефана Баторія їх кількість була зменшена до 4 (у Короні, натомість, був лише один великий писар).

Спочатку не існувало чіткої послідовності призначення світських і духовних писарів. Така послідовність була встановлена лише 1709 року.

Конвокаційний сейм 1764 року встановив наявність двох писарів великих у Короні та у Литві. 1775 року їх кількість подвоїлася — було запроваджено наявність 1 світського та 3 духовних писарів.

Обов'язки

Писар працював у великокнязівській канцелярії, підпорядковувався канцлеру та підканцлеру. Він повинен був писати листи та документи, точно й відповідно виражати у текстах ухвали та постанови з громадських справ.

Писар видавав готові документи і дипломи їх адресатам, часто брав участь у посольствах до інших володарів. Це вимагало добрих знань канцелярської справи та знання іноземних мов.

Писар великий засідав з правом вирішального голосу в суді асесорському, працював над формулюванням вироків.

Деякі відомі писарі великі литовські

Писарі великого князя

• Богуш Боговитинович
• Іван Семенович Сапіга (1486—1504, 1506—1517)

Писарі руські великого князя

• Іван Остафійович Горностай (1517—1558)
• Оникій Остафійович Горностай (1531—1541)

Писарі господарські

• Іван Семенович Сапіга (з 1488 року)
• Іван Остафійович Горностай (1512-1517)
• Єрмоген-Власій Іванович Горностай (з 1551 року)

Приватні писарі королівської канцелярії

• Михайло Гарабурда (1559—1563)

Найвищі писарі

• Іван Юрійович Глібович (з 1530 року)
• Валер'ян Протасевич (1545—1549)
• Лев Потійович Тишкович (1546—1550)
• Остафій Богданович Волович (1551—1566)
• Іван Остафійович Горностай (1558)

Писарі великі Литовські

• Михайло Гарабурда (1566—1585)
• Федір Скумін-Тишкевич (1576-1586)
• Лев Сапіга (1581—1585)
• Еліаш Пелгжимовський (1586—1608)
• Януш Тишкевич (1609—1621)
• Олександр Корвін-Госевський (1615—1625)
• Кшиштоф Корвін-Госевський (1615—1639)
• Казимир Лев Сапега (1631—1637)
• Філіп Казимир Обухович (1649—1653)
• Вінцент Корвін-Госевський (з 1652 року)
• Александр Кшиштоф Нарушевич (1654-1658)
• Михайло Друцький-Соколинський (1672—1690)
• Ян Владислав Берестовський(1690—1698)
• Йосип Берестовський (1698—1726)
• Михайло Юзеф Масальський (1726—1737)
• Йосип Берестовський (1737—1745)
• Єжи Радзивілл (1744) — уряд не прийняв
• Юзеф Сильвестр Сосновський (1754—1764)
• Удальрік Христофор Радзивілл (1762—1763)
• Антоній Тизенгауз (1763—1764)
• Микола Тадеуш Лопацинський (1764—1777)
• Юзеф Миколай Радзивілл (1764—1773)
• Іґнацій Роман Потоцький (1773—1783)
• Людвік Тишкевич (1775—1780)

Духовні писарі великі литовські

• Антоній-Еразм Волович (1744-1748)
• Юзаф Казимир Косаковський (1775—1781)
• Адам Нарушевич (1781—1788)

Див. також

• Писар
• Писар великий коронний

Джерела та література

• Wolff J. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego: 1385—1795. — Kraków, 1885.
• Żychliński T. Złota księga szlachty polskiej. T. 1—31. — Poznań, 1879—1908.
• Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.

Посилання

• Wojciech Kalwat. Pisarz wielki
• Писар // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.