Писар великий литовський

Писар великий литовський (пол. Pisarz wielki litewski, лат. notarius magnus Lithuaniae) — несенаторський центральний уряд Великого князівства Литовського Речі Посполитої, помічник короля та канцлера.

Андрій Казимир Завіша[be] Писар великий литовський (з 1650)

ІсторіяРедагувати

Уряд з'являється з XV століття як писар великого князя. З 1504 року уряд іменувався писарем найвищим або великим.

З 1566 року була встановлена постійна кількість писарів, уряд почав називатися писар великий литовський. Перший з них, Миколай Нарушевич, був призначений підскарбієм, але до самої смерті (1575) утримував й уряд писаря. Його наступники на уряді підскарбія надалі також стали займати уряд писаря великого литовського. Окрім Нарушевича було номіновано ще 5 писарів, проте за часів великого князя Стефана Баторія їх кількість була зменшена до 4 (у Короні, натомість, був лише один великий писар).

Спочатку не існувало чіткої послідовності призначення світських і духовних писарів. Така послідовність була встановлена лише 1709 року.

Конвокаційний сейм 1764 року встановив наявність двох писарів великих у Короні та у Литві. 1775 року їх кількість подвоїлася — було запроваджено наявність 1 світського та 3 духовних писарів.

Обов'язкиРедагувати

Писар працював у великокнязівській канцелярії, підпорядковувався канцлеру та підканцлеру. Він повинен був писати листи та документи, точно й відповідно виражати у текстах ухвали та постанови з громадських справ.

Писар видавав готові документи і дипломи їх адресатам, часто брав участь у посольствах до інших володарів. Це вимагало добрих знань канцелярської справи та знання іноземних мов.

Писар великий засідав з правом вирішального голосу в суді асесорському, працював над формулюванням вироків.

Деякі відомі писарі великі литовськіРедагувати

Писарі великого князяРедагувати

Писарі руські великого князяРедагувати

Писарі господарськіРедагувати

Приватні писарі королівської канцеляріїРедагувати

Найвищі писаріРедагувати

Писарі великі литовськіРедагувати

Духовні писарі великі литовськіРедагувати

Див. такожРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

  • Wolff J. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego: 1385—1795. — Kraków, 1885.
  • Żychliński T. Złota księga szlachty polskiej. T. 1—31. — Poznań, 1879—1908.
  • Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.

ПосиланняРедагувати