Обговорення:Володимир Святославич

Канонізований єдиною Вселенською церквою, а не "церквами"

Варто виправити. По перше це випливає з символів віри (визнання догмату про існування єдиної, вселенської церкви), які сповідуються прихильниками цих релігійних громад. По друге церква (спільнота віруючих-християн) в царстві Римському і за її межами в часи хрещення Володимира була єдина, залишається вона єдиною (як спільнота віруючих у вчення Спасителя) і зараз, незважаючи на численні богословські протиріччя. Крім того, чому католицтво (точніше західноєвропейське латинство) у статті поставлено на першому місці, якщо Володимир і громадяни його держави взагалі-то орієнтувалися на "грецьку православну віру" - в даному сенсі на "грецько-східноєвропейську", а не "латинсько-західноєвропейську" версію християнського віровчення? Та й подальші події це показали. Тим більш, що до сих пір на Русі (в т.ч. Україні - Українській Русі, базових теренах старожитнього Великого князівства Руського), слава Богу, люди тримаються в першу чергу саме цієї, "православної, дідівської, козацької віри". Serge-kazak (обговорення)

Вадим Кожинов: прийняття Володимиром християнства під тиском місцевої громади

Читаючи книгу відомого великоруського філософа Вадима Кожинова Історія Русі і руського слова http://www.patriotica.ru/books/kozh_slovo/index.html знайшов цікаве і одночасно цілком логічне трактування подій періоду "прийняття християнства" на Русі і становлення Великого князівства Руського як багатонаціональної, євразійської християнської держави (під впливом царства Римського - "Візантії"). За цією версією, суспільство на землях Русі (особливо України-Русі) в часи народження Володимира було багатонаціональне, мультикультурне і мультиконфесійне (проживали і християни і мусульмани і іудеї і язичники), чимало людей в Києві і регіоні навколо Києва сповідували православ'я (яке однак переслідувалося Хазарським каганатом як "ідейний вплив" Царгороду). Сам Володимир виховувався на північній Русі (Новгород) в переважно язичницькому середовищі. Однак сівши на престолі в Києві і проправивши там близько 10 років, Володимир змінив своє відношення до православного християнства і інших варіантів єдинобожжя під тиском місцевих реалій, зокрема численної християнської громади місцевого слов'янського населення і під тиском громадян почав подумувати про зміну офіційного віровчення власної держави (як колись над цим задумувався цар римський Костянтин, теж рівноапостольний). Так як суспільство Русі і особливо регіону навколо Києва того часу було багатонаціональним і мультиконфесійним було проведено богословські диспути (відомі в літописах як вибір віри), після яких більша частина громадян висловилась саме за православне християнство, яке цілком закономірно було прийнято офіційно, в якості державотворчої релігії (ідея відділення віри від держави, прав і свобод людини, зокрема свободи віросповідання в ті часи лише зароджувалась і в по суті була реалізована на державному рівні вперше лише в державі Чингізхана). На мою думку дана інформація є важливою як для розуміння нашої історії, так і для розуміння особистості Володимира Великого і самого факту прийняття православного християнства на Русі у якості державної релігії - вона дозволяє з одного боку відкинути поширений міф як про нав'язування віри згори так і міф про "тотальне язичництво" жителів Русі (зокрема теренів сучасної України-Русі) і східної Європи в ту епоху, більш тверезо поглянувши на суспільні реалії того часу. Тому її варто (уточнивши джерела і логіку Вадима Кожинова) додати до статті про великого руського князя Володимира. Serge-kazak (обговорення) 12:38, 4 лютого 2013 (UTC)

• Кожинов - літературний критик, публіцист, письменник. Він не є профісійним істориком, фахівцем. Фахове АД - це історики та археологи Середньовіччя, а саме : Східної Європи, Скандинавії, Візантії. Всі твори подібних авторів з цього предмету - це НЕ Наука, а МАРГІНАЛЬНА література.--85.176.131.16 17:22, 16 липня 2013 (UTC)

Щодо висловленої думки: в Русі часів Володимира, а навіть Святослава було-таки чимало християн. Якщо не вважаєте на публіцистів, зверніть увагу на авторитетних істориків. Наприклад, Юрій Диба описує страшний язичницький обряд убивства християнських священників (у голову забивали цвях) на основі археологічних знахідок. Так що хрещення "хрестом і мечем" - нічим не гірша, а почасти й гуманніша практика Середньовіччя, а не геноцид, як дехто дуже затятий заявляє))) P.S. Панове сучасні погани, прошу не турбувати)))

Пропозиції

1. Про наложниць вказує Нестор-літописець і це сумнівні цифри. Пропоную послати його на фиг нього і вказати про ймовірність даних.

2. В церковному календарі св.Володимир святкується 28 липня.

3. Рогнеда була згвалтована, але здається батько і брати тоді уже загинули.

4. Помилка механічна - Анна народилась у 1063?, а померла у 1011.

5. Можливо варто вказати про Ярополка, Олега та громадянську війну між ними за князівський стіл у Києві.

6. Можливо, в кінці статті вказати перелік дітей Володимира.

7. Херсонська війна розпочалась через відмову виконати договір про одруження Анни з Володимиром за надання військової допомоги (6 тисяч русичів) для придушення військового повстання у Візантії.

8. Захопити Корсунь допоміг Анастасій-корсунянин, виказавши де проходять підземні труби водопостачання міста під час його облоги київською дружиною.

9. Збудував першу кам'яну церкву - Десятинну.

10. Відкрив перші школи.

11. Можливо, необхідно вказати, що з смертю Володимира, почалась нова хвиля громадянської війни за князівський престіл між його синами.

12. Можливо, необхідно перерахувати племена, які входили в Київську Русь за Володимира.

13. Не згадана перша релігійна реформа - на пагорбі перед князівським теремом було поставлено 7(?) ідолів - основних в племенах, які входили в той час в Київську Русь.

14. Активна зовнішня політика тривала до смерті Добрині, а після його смерті Володимир лише провадив дії на утримання єдності держави.

15. Укріпив центр Києва.

Автор статті, пропоную переписати основну частину, або я її сам перепишу, бо для такого великого діяча, як Володимир даних замало!--August 08:03, 10 травня 2009 (UTC)

12. В якому це літописі ви побачили слова «племена» або «Київська Русь»? Всю цю радянську чи російську маячню треба прибирати з українських текстів.

Перейменування

Пропоную перейменувати у Володимир Святославич. У руській традиції князів іменують не за прізвиськами, а по-батькові. До того ж не зрозуміло чому було обрано прізвисько "Великий", а не "Святий" чи "Красне сонечко". -- Alex K 06:44, 28 вересня 2007 (UTC)

 За --Vaslav 11:28, 28 вересня 2007 (UTC)  За --195.16.76.6 11:01, 29 жовтня 2010 (UTC)

Ця стаття Вікіпедії згадана у медіях

Радіо Свобода Петро Кралюк: Війни у Вікіпедії, або чи пошанує Україна Володимира Святого?

У зв'язку з цим запитання — наскільки значимим є дослідник Диба Ю. ? --Perohanych 16:25, 29 грудня 2011 (UTC)

Поліпшення статті

Статтю «Володимир Святославич» поліпшено в рамках місяця України (27 травня 2013 року — 23 червня 2013 року)

Нащадки!?

...якщо це реальна особа,то чи нині у неї (Володимира Святославича)є нащадки?...--Любчик Михаил (обговорення) 18:11, 9 вересня 2015 (UTC)

Володимир-на-Клязьмі

Доколе. До якого часу в Укрвікі будуть повторяти усякі бздури пропагандистів Росії? Володимир-на-Клязмі заклав 1108 Володимир Мономах, бо за Володимира І це був дикий край. Ще не було старішого Суздаля, лише чуми муроми і т.п. (А. Бунин. О времени основания города Владимира на Клязьме. 1898 http://www.russiancity.ru/dbooks/d28.htm). У ХІХ ст. про це знали в Російській імперії, а у ХХІ ст. забули в Україні. Для надання собі "древності" у пізніших літописах писали маразми, а зараз їх повторяють. Взагалі до закону декомунізацію мали б додати деімперіалізацію. Волинське місто було давнішим на століття і звалось просто Володимир, а молодше місто звалось Володимир-на-Клязьмі. Лише після захоплення України появився Володимир-Волинський (як і Кам'янець-Подільський) і пропав Володимир-на-Клязьмі. Невже в Україні є інші міста з такою назвою? На час заснування вони звались Володимир і Кам'янець впродовж століть.--Kugel (обговорення) 19:00, 18 вересня 2016 (UTC)

Оригінальне дослідження

Додатково тут поясню, чому закоментовую один абзац із розділу «Народження і дитинство» (до цього пояснював тут). Там вперто розміщують оригінальне дослідження, яке доводить, що місце народження Володимира розташовується в одній із місцевостейБоярки Київської області. Я не маю зовсім нічого проти такої версії, але, по-перше, джерелом для такого дослідження є пости у Фейсбук, про що можна переконатися навіть прямо, перейшовши за посиланням, яке вказане як джерело в абзаці. Інша справа, на якій підставі робляться такі висновки - в основному, я так розумію, виходячи зі схожості сучасних назв (при чому назва села, про яке єдеться, в давнину була інакшою - зустрічається «Булдаєвщина» і т.д.); а також того, що село було у XVII столітті володінням Києво-Печерської лаври. Але ж у Вікіпедії не аргументи версій оцінюють, а наскільки версія поширена в авторитетних джерелах. Тому я зацитую уривок із цього «дослідження», і ставлю питання, чи може воно взагалі колись теоретично бути опублікованим у серйозному джерелі: «Виконуючи заповіт Ольги її внук Київський Князь Володимир збудував у 996 році церкву Різдва Пресвятої Богородиці Десятинну на території Києво-Печерського монастиря і в княжу усипальницю з Вишгорода переніс прах Княгині Ольги. Таким чином літописне Будутине став власністю Десятинної церкви Києво-Печерського монастиря. А локалізувати літописний Будутин не склало труднощів. Єдиним заміським городищем «княжим замковищем» того часу, що належало до Києво-Печерського монастиря було Будаївське, що нині в Боярці Києво-Святошинського району Київської області.» Тут вже сміливе твердження, що Володимир збудував Десятинну церкву за заповітом Ольги; а інше пропоную оцінити самостійно, відвідавши сторінки про Десятинну церкву та Києво-Печерську лавру. … Якщо таке буде висіти в Українській Вікіпедії у популярних (за період, поки цей абзац не був закоментований, статтю відвідали більше 8 тисяч людей), та взагалі будь-яких, статтях, тоді я не знаю хто захоче її читати. Бо коли читач, який хоча б трохи знайомий з Києвом, прочитає перше речення, то в нього відразу з'явиться певна думка про цю статтю та енциклопедію загалом. Я навіть не кажу, якщо це передрукує якийсь сайт. До Goo3: будь ласка, перевіряйте редагування уважніше, в тих редагуваннях не виконуються принаймні п.5 і 10 вимог до статей ВП:ПАТ, _{можна було б хоча б поцікавитися чому той абзац був закоментований}. З надією на статті з джерелами, --Krupolsky (обговорення) 22:02, 23 жовтня 2016 (UTC)

немає джерела

Володи́мир Святосла́вич (більш відомий як Володимир Великий,

відомий кому? https://books.google.com/ngrams/graph?content=владимир+великий&case_insensitive=on&year_start=1500&year_end=2008&corpus=25&smoothing=3&share=&direct_url=t4%3B%2Cвладимир%20великий%3B%2Cc0%3B%2Cs0%3B%3BВладимир%20Великий%3B%2Cc0%3B%3BВладимир%20великий%3B%2Cc0 зафорсили володю после 2017. — Це написав, але не підписав користувач 62.244.27.230 (обговорення • внесок).

Наприклад їм, а також звичайному пошуку гугл де Володимир Великий, дає 9 млн. посилань. Це так, якщо не зважати на велику кількість АД --くろねこ ^Обг. 23:48, 25 січня 2017 (UTC)

Колір родового знака Володимира

В статті показано родовий знак Володимира, який має синьо-жовте забарвлення. Було вирішено перевірити, чи дійсно знак мав такі кольори. На сторінці опису of Kievan Rus.svg файлу у Вікісховищі в якості джерела вказано «Комплект із 33-х кольорових художніх листівок. К.: Абрис, 1991», сайт КПІ та «Пастернак О. Пояснення тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого (1991)». Мені здається, що набір кольорових листівок не може слугувати авторитетним джерелом. На сайті КПІ наведено сам знак, але про колір нічого не сказано. В третьому джерелі розповідається про символіку, а не кольори. Тому мені здається, що це може бути ВП:ОД.

Прошу надати посилання на авторитетні джерела, що цей знак був синьо-жовтим.

Якщо таких посилань надано не буде, то пропоную замінити наявне зображення на таке ж, але із чорним знаком і білим фоном (саме такі промальовки я зустрічав у всіх джерелах). — صلاح الأوكراني (обговорення) 03:54, 14 лютого 2017 (UTC)

Вказання широкопоширеного імені

Доброго дня, громадо.

А чи не є загальноприйнятим правилом саме на початку вступу вказувати альтернативні широковживані синоніми до назви статті? Чому прийнятний вигляд

Володи́мир Святосла́вич (більш відомий як Володимир Великий, давньорус. Володимѣръ Свѧтославичъ; …

був замінений на його інверсію, із вказанням аж в самому кінці поширеного імені? Тобто я абсолютно згоден з тим, що менш поширені, як от конунг Вольдемар, Володимир Святий, а також неформальне Ясне Сонечко можна вказати під кінець вступу, але найбільш широковживане у джерелах ім'я перенести у самий кінець?

Cumanian, з яких міркувань це було зроблено? --VoidWanderer (обговорення) 10:58, 14 квітня 2017 (UTC)

Дружини і т. п.

@Бучач-Львів: 1) чому внучка Оттона І, а не дочка графа. В Середні віки дідівство грало дуже малу роль. 2) Чому кайзер а не імператор, для української мови мені видається титул кайзер не є вживаним, та й підходить він для художніх чи публіцистичних творів. 3) Нащо даєте чергове посилання на марення про Будятичі? August (обговорення) 16:35, 13 жовтня 2017 (UTC)

@Augustus-ua:. Вітаю! 1) Тому що він кайзер (імператор), про нього є стаття у вікі, а інфо про тата вже було. 2) Кайзер - бо власне так у Войтовича. 3) Нове посилання про Будятичі я не давав - тільки його оформив. --Д-D (обговорення) 06:06, 15 жовтня 2017 (UTC)

Хм ну якщо у Войтовича так, то нехай буде, але все ж думаю варто вказати і батька і діда. August (обговорення) 20:37, 15 жовтня 2017 (UTC)

вОльдемар

Точно не Вальдемар через А?--ЮеАртеміс (обговорення) 06:30, 30 жовтня 2017 (UTC)

• Виправив!--N.Português (обговорення) 14:14, 7 листопада 2017 (UTC)

редагування носферату

1) Титули пишемо в хронологічній послідовності а не як кому хочеться, бо буде бардак
2) Спадкоємців пишемо реальних а не претендентів
3) Герб потрібен, але правда чорнобілий, хоча поки і такий може бути --August (обговорення) 12:57, 23 грудня 2018 (UTC)
@Yakudza: користувач вирішив погратись зі мною у війни правок, пінгую вас оскільки ви недавно патрулювали його версію, розберіться будь-ласка. Я його редагування відкотив і свою позицію пояснив тут, він ж нічого не коментує --August (обговорення) 13:04, 23 грудня 2018 (UTC)

Наскільки пам’ятаю коливався між відкотити і патрулювати, так як не було відвертого вандалізму відпатрулював. Для мене деякі редагування користувача теж незрозумілі, тому складно щось сказати по суті. Можу порадити стандарний метод: пишіть пояснення на сторінці обговорення статті, пінгуйте, якщо нема реакції повертайте свою версію, якщо знову нема реакції, а лише відкат - пишіть до адміністраторів, бо тут очевидне порушення ВП:ВР. --yakudza 18:39, 23 грудня 2018 (UTC)

Група імен у вступі та картці

@Leonst, у статті нині є окремий розділ Володимир Святославич#Імена, що наводить інші поширені імена Володимира.

У вступ доречно згадати два найбільш поширених, які і претендували на головну назву статті. Всі інші тільки переускладнюють преамбулу і відверто зайві.

Ім'я у картці також відповідне до назви всієї статті. Якщо стаття буде перейменована, зміниться і головне ім'я у картці. --VoidWanderer (обговорення) 12:15, 13 жовтня 2024 (UTC)

Та ні, цілком доречні, широковідомі. Давайте вказувати найбільш відомий і популярний варіант імені. --Leonst (обговорення) 12:19, 13 жовтня 2024 (UTC)

Доречно вказувати не найбільш відомий і популярний варіант імені, а найбільш відповідний правилам Вікі. Наразі це Володимир Святославич, що зафіксовано в попередніх обговореннях, з опорою на наукову літературу.

Перше речення вступу не має перетворюватися на перелік синонімів. Пара найбільш визначних імен — це добре для преамбули. Чотири імені — занадто. Вони ніколи не претендували на назву статті, і згадка їх на чільному місці надмірна. --VoidWanderer (обговорення) 12:24, 13 жовтня 2024 (UTC)

Володимир Святославич,

Володи́мир-Васи́ль Святосла́вич Святий

Енциклопедія історії України Редколегія: В. А. Смолій (голова) та інші; Інститут історії України НАН України. Т. 1 : А—В. — К. : Наукова думка, 2003. — 688 с., іл. Містить 2060 статей, 766 ілюстрацій, 48 карт. — ISBN 966-00-0734-5. --Володимир 21:33, 13 жовтня 2024 (UTC)