Нурець (річка)
| Нурець | |
|---|---|
-ok_Kozarzy.jpg) | |
| 52°36′36″ пн. ш. 22°24′32″ сх. д. / 52.61000000002777455° пн. ш. 22.40888888891677766° сх. д. | |
| Витік | Ставище |
| • координати | 52°29′26″ пн. ш. 23°22′44″ сх. д. / 52.49056° пн. ш. 23.37889° сх. д. |
| • висота, м | 180 м |
| Гирло | Західний Буг, Войтковиці-Дади |
| • координати | 52°36′36″ пн. ш. 22°24′32″ сх. д. / 52.61000° пн. ш. 22.40889° сх. д. |
| • висота, м | 105,4 м |
| Басейн | Вісла |
| Країни: |
 Польща, Підляське воєводство |
| Регіон | Підляське воєводство |
| Довжина | 100,2 км |
| Площа басейну: | 2102 км² |
| Притоки: | Miankad, Bronka[d], Kukawkad, Leszczkad, Miankad, Нурчик[d], Pełchówkad і Siennica[d] |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Нурець (пол. Nurzec, біл. Нурэц) — річка на північному сході Польщі, права притока Бугу.
Опис ред.
Довжина річки складає 100,2 км, площа басейну — 2102 км².
Водозбір охоплює переважно Більську рівнину та частково Високомазовецьку і Дорогичинську височини.
Бере початок з боліт біля села Ставище, прямо на кордоні з Білоруссю, на південний схід від села Черемха на висоті близько 180 м над рівнем моря, протікає через давні українські села Кузава, Ріпчиці, Кліщелі, Шешили, Нурець, Ботьки, Бодаки, Бодачки і місто Бранськ, після села Патоки покидає Підляшшя і тече Мазовією, а впадає в Західний Буг поблизу села Войтковиці-Дади, приблизно за 10 км на південний захід від Цехановця на висоті 105,4 м над рівнем моря.
Верхів'я Нурця випрямлене і регульоване. Глибина русла не перевищує 1,4 м, а ширина річища зростає від 3,2 м до 7 м. Наявне водосховище поблизу села Ріпчиці.
На ділянці до Бранська русло річки місцями звужується до 4 м і врізається у дно долини, що спричинено процесом ерозії внаслідок неправильно проведених меліораційних робіт. У той же час глибина Нурця в деяких місцях перевищує 3 м.
У нижній частині течії ширина природного звивистого русла досягає 20 м. Проте річка мілкішає до глибини 0,7–1,8 м. По берегах є численні дерева. Береги розмаїті, утворені гравієм та камінням.
Безперервність русла переривається через розташування 3 малих гідроелектростанцій: Цехановець, Кучин, Костри-Подсендковента. Збудовані також і пороги висотою 2,2–2,4 м. За відсутності рибних сходів вони перешкоджають міграції й нересту риб.
На річці в Ботьках та Бранську є два водоміри Інституту метеорології та водного господарства. У 1961—1985 роках у Козарах також розташовувався водомір, на два кілометри нижче за течією від Цехановця.
Основні притоки ред.
Міста і селища на річці ред.
Етнографія ред.
Верхня течія річки до Бранська належить до української етнічної території, хоча деякими авторами неправильно називаться білорусько-українською етнічною межею замість фактичної межі — річки Нарва.[1]
Див. також ред.
- Nurzec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 313. (пол.)
Примітки ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нурець (річка) |
- ↑ Юрій Гаврилюк. Підляшшя Північне і Південне: штрихи до “портрету” українства. Союз українців Підляшшя. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 25 серпня 2020.
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |