Ботьки
Ботьки[2][3] (пол. Boćki) — село в Польщі, у гміні Ботьки Більського повіту Підляського воєводства. Центр гміни, колишнє місто[2][3]. Населення — 1471 особа (2011[1]). Розташоване на території Північного Підляшшя[3].
| Село
Координати 52°39′05″ пн. ш. 23°02′41″ сх. д. / 52.651388888916663689° пн. ш. 23.04472222225000166° сх. д.Координати: 52°39′05″ пн. ш. 23°02′41″ сх. д. / 52.651388888916663689° пн. ш. 23.04472222225000166° сх. д.
|
Історія ред.
У 1508 році Ботьки отримав Іван Сапіга, перший підляський воєвода, від якого селище отримало міське магдебурзьке право. У 1571 році у Ботьках були ринок, 8 вулиць і 235 домів. У цей період до складу Ботьківської волості (маєтності) входили села: Старе Село, Кнориди, Мокре, Ромашки (сьогодні Добромиль), Красне, Дидулі, Дубно, Нурець, Молочки, Косна, Петрово, Щити. У кінці XVIII століття Ботьки стали власністю Потоцьких, які у 1823 році продали місто російському уряду. Міські права Ботьки втратили у 1934 році[2].
У 1975—1998 роках село належало до Білостоцького воєводства.
Населення ред.
Згідно переписом 2011 року населення села складала 1471 особа[4].
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 725 | 133 | 485 | 107 |
| Жінки | 746 | 123 | 427 | 196 |
| Разом | 1471 | 256 | 912 | 303 |
У XVI столітті у містечку мешкала понад тисяча осіб[6], майже повністю руське (українське)[6][7]. У 1571 році у Ботьках було 235 домів. У 1676 році мешкало 318 осіб, а у 1799 році — вже 1462. У 1800 році у містечку було 223 доми, мешкало 1513 осіб, з них 666 — євреїв. У 60-ті роки XIX століття населення становило 1438 осіб, з них 290 православних, 504 католиків і 743 євреїв[2]. У 1897 році у місті мешкало 2636 осіб, з них 1409 — євреїв[8]. У 1921 році мешкало 1719 осіб, У 1931 році населення складало 2326 осіб: 1158 католиків, 421 православних і 763 євреїв[2].
Релігія ред.
У селі міститься парафіяльна церква Успіння Богородиці XVIII століття[3].
Церква в Ботьках існувала ще до надання селища Івану Сапізі[2], який, власне, помер у Ботьках і був похований у цій церкві у 1517 році[2][9]. На його могилу була покладена надмогильна плита з написом тодішньою книжною мовою, перенесена пізніше з його тілом до замкової церкви в Кодні. У ботьківській церкві були серед іншого Тріоді, надруковані у 1480-х роках у Кракові. До XIX століття церква залишалася дерев'яною[2].
Сучасну муровану церкву у Ботьках побудовано у 1820 році тогочасним власником Яном Потоцьким. У 1847 році ботьківська парафія Успення нараховувала 1803 парафіян. До парафії належали, зокрема, такі навколишні села як Бодаки, Дубно, Кнориди, Ольшево, Ондріянки, Старе Село, Якубово. У 1929 році парафія в Ботьках нараховувала 2315 парафіян, які проживали в містечку і селах Дубно, Нурець, Шешили, Детинне, Кнориди, Старе Село, Ондріянки, Жолотьки, Сільники, Вандалін[2].
Галерея ред.
-
Дзвіниця церкви Успіння Богородиці -
Будинок адміністрація гміни в Ботьках -
Костел Святих Йосипа Облучника і Антонія з Падуї -
Дзвіниця костелу -
Каплиця на православному кладовищі -
Руїни мікви
Примітки ред.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в г д е ж и к Юрій Гаврилюк. Наші міста і села Словник // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1995. — № 1-2 (17-18). — С. 27. — ISSN 1230-2759. Архівовано з джерела 6 листопада 2018. Процитовано 2018-11-06.
- ↑ а б в г Гаврилюк Ю. Ботьки // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- ↑ Wieś Boćki (podlaskie). Polska w liczbach. Архів оригіналу за 11 листопад 2017. Процитовано 6 листопада 2018. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересень 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ а б Іван Парнікоза (22 квітня 2016). Дорогичин – Данилова твердиня на Підляшші. ХайВей. Архів оригіналу за 3 листопад 2018. Процитовано 6 листопада 2018.
- ↑ Юрій Гаврилюк. Підляшшя через тисячоліття. http://zup.podlasie.pl. Союз українців Підляшшя. Архів оригіналу за 7 листопад 2018. Процитовано 6 листопада 2018.
- ↑ Боцьки // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)-
- ↑ Юрій Гаврилюк (2009 X 28). З Кодня Штрихи до історії руського роду Сопігів. http://www.przegladprawoslawny.pl/. Sami o Sobie. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 6 листопада 2018.
Література ред.
- Гаврилюк Ю. Ботьки // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Боцьки // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- Ботьки // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 270. (пол.)
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ботьки
- Офіційний сайт гміни Ботьки [Архівовано 7 листопада 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про Підляське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |