Нарва (притока Вісли)

річка, притока Вісли, Білорусь, Польща

На́рва (або На́рев від пол. Narew, біл. Нараў) — річка в Білорусі та Польщі. Права притока Вісли (басейн Балтійського моря).

Нарва
Місце, де Нарва вливається до Вісли
Річка Нарва (Narew) в межах басейну Вісли
52°43′55″ пн. ш. 24°20′27″ сх. д. / 52.73210000002777775° пн. ш. 24.34090000002777998° сх. д. / 52.73210000002777775; 24.34090000002777998
Витік
• координати 52°43′55″ пн. ш. 24°20′27″ сх. д. / 52.73210000002777775° пн. ш. 24.34090000002777998° сх. д. / 52.73210000002777775; 24.34090000002777998
Гирло Вісла
• координати 52°26′00″ пн. ш. 20°40′37″ сх. д. / 52.43333333336110513300809544° пн. ш. 20.676944444472° сх. д. / 52.43333333336110513300809544; 20.676944444472
Басейн басейн Нарвиd
Країни: Білорусь Білорусь
Польща Польща
Регіон Middle Vistula Water Regiond
Гродненська область
Берестейська обл.
Довжина 484 км
Площа басейну: 75 200 км²
Середньорічний стік 320 м³/с
Притоки: Західний Буг (ліва), Вкра (права)
Водойми в руслі Зегжинське водосховище
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Опис ред.

Довжина — 484 км, сточище (водозбірний басейн) — 75 200 км². Долина в багатьох місцях заболочена.

На річці є водосховище — Зеґжинське озеро.

Міста на річці ред.

Основні притоки ред.

Гідрографічна інверсія ред.

  • У 1962 році в польській гідрографічній науці змінився порядок річки Нарви (вона з притоки 2-го порядку Вісли перетворилася на притоку 1-го порядку). До цього Нарву вважали за притоку Західного Бугу, після — навпаки[1]. Через це в Західного Бугу, що став за притоку Нарви, дуже зменшилася площа басейну — 39 420 км² (до цього вона була прийнятою 73 470 км²).

Етнографія ред.

Верхня течія річки до села Страбля належить до української етнічної території, а сама річка вважається білорусько-українською етнічною межею — попри наявність групи українських сіл (Війшки, Риболи, Павли, Стрільці (Давидовичі), Саці, Тростянка й Одринки) на північ від річки.[2]

Див. також ред.

Виноски ред.

  1. Розпорядження № 119 голови Ради міністрів Польської Народної Республіки від 27.12.1962 про зміну й усталення назв деяких місцевостей і фізіографічних об'єктів. «Monitor Polski», 1963, № 3, пункт 6. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 31 серпня 2011.
  2. Юрій Гаврилюк. Підляшшя Північне і Південне: штрихи до «портрету» українства. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 24 серпня 2020.

Посилання ред.