Новосілка (Бучацька міська громада)
Новосі́лка — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Підпорядковувалося колишній Язловецькій сільраді.
село Новосілка | |
---|---|
Панорама села. Вигляд з Язловецького замку. | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Тер. громада | Бучацька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060070220095436 |
Облікова картка | Новосілка |
Основні дані | |
Засноване | 1864 |
Населення | 589 (2001) |
Територія | 1.810 км² |
Густота населення | 325.41 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48461 |
Телефонний код | +380 3544 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°56′44″ пн. ш. 25°26′57″ сх. д. / 48.94556° пн. ш. 25.44917° сх. д. |
Водойми | р. Вільховець |
Найближча залізнична станція | Пишківці |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1 |
Сільський голова | Курмило Оксана Іванівна |
Карта | |
Мапа | |
Географія
ред.Село розташоване на півдні району за 15 км від центру громади на високому лівобережжі річки Вільховець. Через село пролягає автошлях Т 2016 Бучач — Товсте.
Історія
ред.Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури. Близько 1878 р. львівський колекціонер та археолог Антон Шнайдер розкопав могилу, у якій знаходився кістяк у дерев'яній могилі, біля нього — зуб тура.[1]
Раніше називалось Новосілка Язловецька.
Село Новосілка (Noweczelo) вказане на карті Боплана (середина XVII ст.). На карті 1-го австрійського знімання (80-ті рр. XVIII ст.) значиться як Nowo Siolka. Версія про те, що його заснували на початку XIX ст. переселенці передмістя Язловець — неточна.
Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Січ», «Луг» (головою філії був Іван Бугай, секретарем — Іван Данчук), «Сільський господар» та інші, кооператива.
Під час місцевих виборів 25 жовтня 2015 року виборчій дільниці у селі один чоловік порвав бюлетень (мотивував неприязними взаєминами з членами комісії), інший зім'яв документи — йому не дозволили проголосувати за дружину.[2]
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[3].
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[4].
Релігія
ред.- церква святої великомучениці Параскеви-П'ятниці (1888, мурована, ПЦУ),
- церква святої великомучениці Параскевії П'ятниці (1929, переобраднана з костелу, УГКЦ),
- «фігура» (статуя) Великомучениці Параскевії на честь 100-ліття храму (1988).
Пам'ятки
ред.- пам'ятник Тарасові Шевченку (1961, пам'ятник монументального мистецтва місцевого значення, охоронний номер 855),
- символічна могила Борцям за волю України (1993),
- пам'ятні хрести:
- на честь скасування панщини (відновлений 1991)
- 1000-ліття Хрещення Русі (1988).
Соціальна сфера
ред.Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, торгові заклади.
Населення, відомі люди
ред.У 2001 році кількість мешканців села становила 589 осіб.
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 587 | 99.66% |
російська | 1 | 0.17% |
білоруська | 1 | 0.17% |
Усього | 589 | 100% |
Народилися
ред.- Богдан Збудовський (1898—1964) — інженер, старшина Корпусу січових стрільців, син пароха Зубреця о. В'ячеслава Збудовського.[6]
- Салітринський ЗІновій Мар'янович (07.07.1925- 11.06.1978) — знаний організатор сільськогосподарського виробництва та новатор у розвитку сільського господарства в Україні
Працювали, проживали
ред.- Іван Бугай — керівник філії «Лугу», виданий Андрієм Слободзяном (пізніше отримав орден Леніна, став головою сільради) представникам НКВД в 1940 р.; подальша доля поки невідома
- Іван Данчук — секретар філії «Лугу»; арештований польськими окупантами в 1938 р., відбував покарання, тортурований у Березі Картузькій, повернувся додому після початку другої світової війни, арештований представникам НКВД, подальша доля поки невідома
- о. Петро Митропула — парох (УГКЦ, понад 20 років) села.[7]
Поховані
ред.- письменник, композитор Теодор Леонтович
- композитор, піаніст Денис Леонтович.
Галерея
ред.Примітки
ред.- ↑ Н. Андрусяк. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 20.
- ↑ На Тернопільщині через порушення на виборах відкрили 4 кримінальні справи
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
- ↑ С. Шипилявий. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 397.
- ↑ Калейдоскоп минулого. Новосілка Язловецька з присілками Кадовби і Пожежа // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 597—598.
Література
ред.- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Германович П., Уніят В. Новосілка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 641. — ISBN 966-528-199-2.
- Мизак Н., Уніят В., Футрин М. Новосілка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 626—627. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Nowosiółka (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 277. (пол.) — S. 277. (пол.)
Посилання
ред.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |