Новосілка (Бучацька міська громада)

село у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області, Україна

Новосі́лка — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Підпорядковувалося колишній Язловецькій сільраді.

село Новосілка
Панорама села. Вигляд з Язловецького замку.
Панорама села. Вигляд з Язловецького замку.
Панорама села. Вигляд з Язловецького замку.
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ UA61060070220095436
Облікова картка Новосілка 
Основні дані
Засноване 1864
Населення 589 (2001)
Територія 1.810 км²
Густота населення 325.41 осіб/км²
Поштовий індекс 48461
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 48°56′44″ пн. ш. 25°26′57″ сх. д. / 48.94556° пн. ш. 25.44917° сх. д. / 48.94556; 25.44917
Водойми р. Вільховець
Найближча залізнична станція Пишківці
Місцева влада
Адреса ради 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Сільський голова Курмило Оксана Іванівна
Карта
Новосілка. Карта розташування: Україна
Новосілка
Новосілка
Новосілка. Карта розташування: Тернопільська область
Новосілка
Новосілка
Мапа
Мапа

Географія

ред.

Село розташоване на півдні району за 15 км від центру громади на високому лівобережжі річки Вільховець. Через село пролягає автошлях Т 2016 Бучач — Товсте.

Історія

ред.

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури. Близько 1878 р. львівський колекціонер та археолог Антон Шнайдер розкопав могилу, у якій знаходився кістяк у дерев'яній могилі, біля нього — зуб тура.[1]

Раніше називалось Новосілка Язловецька.

 
Новосілка на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650

Село Новосілка (Noweczelo) вказане на карті Боплана (середина XVII ст.). На карті 1-го австрійського знімання (80-ті рр. XVIII ст.) значиться як Nowo Siolka. Версія про те, що його заснували на початку XIX ст. переселенці передмістя Язловець — неточна.

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Січ», «Луг» (головою філії був Іван Бугай, секретарем — Іван Данчук), «Сільський господар» та інші, кооператива.

Під час місцевих виборів 25 жовтня 2015 року виборчій дільниці у селі один чоловік порвав бюлетень (мотивував неприязними взаєминами з членами комісії), інший зім'яв документи — йому не дозволили проголосувати за дружину.[2]

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[3].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[4].

Релігія

ред.

Пам'ятки

ред.
 
  • пам'ятник Тарасові Шевченку (1961, пам'ятник монументального мистецтва місцевого значення, охоронний номер 855),
  • символічна могила Борцям за волю України (1993),
  • пам'ятні хрести:
    • на честь скасування панщини (відновлений 1991)
    • 1000-ліття Хрещення Русі (1988).

Соціальна сфера

ред.

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, торгові заклади.

Населення, відомі люди

ред.

У 2001 році кількість мешканців села становила 589 осіб.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 587 99.66%
російська 1 0.17%
білоруська 1 0.17%
Усього 589 100%

Народилися

ред.
  • Богдан Збудовський (1898—1964) — інженер, старшина Корпусу січових стрільців, син пароха Зубреця о. В'ячеслава Збудовського.[6]
  • Салітринський ЗІновій Мар'янович (07.07.1925- 11.06.1978) — знаний організатор сільськогосподарського виробництва та новатор у розвитку сільського господарства в Україні

Працювали, проживали

ред.
  • Іван Бугай — керівник філії «Лугу», виданий Андрієм Слободзяном (пізніше отримав орден Леніна, став головою сільради) представникам НКВД в 1940 р.; подальша доля поки невідома
  • Іван Данчук — секретар філії «Лугу»; арештований польськими окупантами в 1938 р., відбував покарання, тортурований у Березі Картузькій, повернувся додому після початку другої світової війни, арештований представникам НКВД, подальша доля поки невідома
  • о. Петро Митропула — парох (УГКЦ, понад 20 років) села.[7]

Поховані

ред.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Н. Андрусяк. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 20.
  2. На Тернопільщині через порушення на виборах відкрили 4 кримінальні справи
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. С. Шипилявий. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 397.
  7. Калейдоскоп минулого. Новосілка Язловецька з присілками Кадовби і Пожежа // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 597—598.

Література

ред.

Посилання

ред.