Відкрити головне меню

Зубрець

село в Україні, в Бучацькому районі Тернопільської області.

Зубре́ць — село в Україні, в Бучацькому районі Тернопільської області. Центр сільради. До Зубреця приєднано хутори Баришка та Поле. Населення 1567 осіб (2001 р.).

село Зубрець
W028.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бучацький район
Рада/громада Зубрецька сільська рада
Код КОАТУУ 6121282801
Облікова картка Зубрець 
Основні дані
Засноване 1775
Населення 1 567
Територія 23.484 км²
Густота населення 66.73 осіб/км²
Поштовий індекс 48441
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 48°59′14″ пн. ш. 25°17′17″ сх. д. / 48.98722° пн. ш. 25.28806° сх. д. / 48.98722; 25.28806Координати: 48°59′14″ пн. ш. 25°17′17″ сх. д. / 48.98722° пн. ш. 25.28806° сх. д. / 48.98722; 25.28806
Водойми Баришка, Зубринка
Найближча залізнична станція Бучач
Місцева влада
Адреса ради с. Зубрець
Сільський голова Ковалівський Віталій[1]
Карта
Зубрець. Карта розташування: Україна
Зубрець
Зубрець
Зубрець. Карта розташування: Тернопільська область
Зубрець
Зубрець
Мапа

CMNS: Зубрець на Вікісховищі

Зміст

РозташуванняРедагувати

 
Село Зубрець. (2012 р.)

Село Зубрець знаходиться у межиріччі річок Зубринка та Баришка, за 12 км від райцентру і найближчої залізничної станції Бучач. Нижче за течією річки Баришка на відстані 1,5 км розташоване село Порохова. По селу протікає струмок що пересихає з загатою.

ІсторіяРедагувати

Біля Зубреця виявлено курганні поховання ранньоскіфських часів (7-6 століття до н. е.) з бронзовими стрілами. Ця цінна знахідка свідчить, що тут кочували скіфські племена.

Перша писемна згадка — 1773.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Рідна школа».

Наприкінці 1937 відбулося урочисте відкриття Людового дому польської організації "Товариство школи людової". Земельну ділянку для будівництва надав граф Станіслав Генрик Бадені, власник маєтку в Коропці[2].

РелігіяРедагувати

Пам'ятникиРедагувати

  • Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1980),
  • насипана символічна могила УСС (відновлена в 1992), встановлено пам'ятний хрест на могилі вояка УПА М. Атаманюка;
  • за ініціативи Степана та Михайла Кушнірчуків встановлено пам'ятний знак героям Небесної Сотні Ігореві Костенку та Василеві Мойсею, які загинули в Києві 20 лютого 2014 року під час Революції Гідності, пам'ятний знак освячено та відкрито 24 серпня 2016 року.[джерело?]

Соціальна сфераРедагувати

Діють ЗОШ І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, Амбулаторія, відділення зв'язку, ПАП «Зубрець».

ТранспортРедагувати

Через село проходить траса Бучач — Івано-Франківськ. Є пряме автобусне сполучення з обласним центром Космирин-Тернопіль, Порохова-Тернопіль.

Відомі людиРедагувати

  • отець Вячеслав Збудовський (1864 — ?) — парох села (УГКЦ), громадський діяч, капелан УГА; батько інженера Богдана Збудовського — старшини Корпусу Січових Стрільців.[3]

НародилисяРедагувати

Герої Небесної СотніРедагувати

Інші особиРедагувати

  • Михайло Гаврилюк — терапевт, кандидат медичних наук, викладач Тернопільської медакадемії;
  • Михайло Кушнірчук — викладач, завідувач кафедрою історії і правознавства Бучацького агроколеджу;
  • Орест Михайлецький — кардіолог, живе і працює у Львові;
  • Степан Пастух — художник;
  • Григорій Пізяр — кандидат медичних наук, завідувач інфекційного відділення Тернопільської міської лікарні № 2, викладач Тернопільської медичної академії;
  • громадські діячі М. Пилипів та С. Саварини;
  • Архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон (у світі — Дмитро Іванович Процик);
  • громадський діяч діаспори, кавалер Ордену Канади Петро Саварин;
  • Надія Іванівна Хмарна — журналіст, живе і працює в Києві;
  • директор школи Андрій Михайлович Шкварок;
  • вчителі Степанія Василівна Музика (Костенко), Катерина Михайлівна Боднар (Блаватна), Марія Степанівна Кушнірчук (Грабовська), Ганна Володимирівна Пастух, Степанія Петрівна Андрунишин (Костенко), Петро Михайлович Гаврилюк, Михайло Васильович Костенко.

Проживають, працюютьРедагувати

Педагогічні родини:

  • Костенків — батько Михайло і син Ігор;
  • Боднарів — бабуся Катерина, батько Володимир і мати Олександра, дочка Юлія, та дочка Галина, яка працює в сільській амбулаторії акушер-гінекологом;
  • Гаврилюків — мати Степанія, син Степан та невістка Людмила.
  • Світлик — батько Степан, мати Світлана та син Орест.

ПомерРедагувати

БібліографіяРедагувати

1999 р. у Тернополі видано книгу о. М. Бедрія «Зубрець: Нарис історичного минулого і сьогодення».

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Органи місцевого самоврядування в області. Станом на 02.04.2009 р. Тернопільська область
  2. Діло. — 1937.
  3. Шипилявий C. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 397.
  4. Д-р Мельник П. Бучацька гімназія в 20-х і 30-х роках ХХ-го століття // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 209.
  5. Proboszcz znad rzeki Strypy. — 6:25—6:28.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати