Новоселиця

Новоселиця
Герб Новоселиці	Прапор м. Новоселиця (проєкт)
	Центральна площа міста Новоселиця
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Чернівецька область
Район	Чернівецький район
Тер. громада	Новоселицька міська громада
Код КАТОТТГ	UA73060410010023503
Засноване	XV століття
Перша згадка	1456 (569 років)
Колишня назва	Місто Новоселиця, згадується в документальних джерелах під назвою «Шишківці, де був Юрів двір, на Пруті»
Статус міста	від 1940 року
Населення	▼ 7399 осіб (01.01.2022)
- повне	▼ 7399 осіб (01.01.2022)
Площа	6,47 км²
Поштові індекси	60300—60306
Телефонний код	+380-3733
Координати	48°13′9″ пн. ш. 26°15′55″ сх. д. / 48.21917° пн. ш. 26.26528° сх. д.
Водойма	р. Прут, Рокитна
Назва мешканців	новоселича́нин, новоселича́нка, новоселича́ни
День міста	6 травня
Відстань
Найближча залізнична станція	Новоселиця
До обл./респ. центру
- автошляхами	29 км
Міська влада
Адреса	60300, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, м. Новоселиця, вул. Каштанова, 3
Вебсторінка	Новоселицька міська громада.
Мапа
	Новоселиця

Новосе́лиця — місто в Україні, адміністративний центр Новоселицької міської громади Чернівецького району Чернівецької області.

Географія

Місто Новоселиця розташоване за 29 км від обласного центру, на лівому березі річки Прут. Через місто пролягають залізнична лінія Чернівці — Ларга та автошлях національного значення Н10 Чернівці — Кишинів.

Герб

Затверджений 12 липня 2001р. рiшенням сесії міської ради. У лазуровому щиті з зеленою облямівкою, розімкнутою зверху, два золоті хрести, що супроводжуються знизу срібною головою зубра прямо, з чорними рогами, червоними очима і срібним язиком, що супроводжується знизу двома вузькими срібними хвилеподібними укороченими балками.

Історія

Найдавніша письмова згадка про Новоселицю датується 1456 роком.

За даними на 1859 рік у власницькому містечку Хотинського повіту Бессарабської губернії (яке належало на той час дворянському роду Стурдза) мешкала 2081 особа (1056 чоловічої та 1025 — жіночої статі), налічувалось 299 домогосподарств, існували 2 православні церкви, 3 єврейських молитовних будинки, митниця, поштова станція, лісова пристань, відбувались щонедільні базари^[2].

Маєток родини Ріттен фон Зотта (1900)

Станом на 1886 рік у власницькому містечку, центрі Новоселицької волості, мешкало 1007 осіб, налічувалось 145 дворових господарств, існували православна церква, синагога, 2 молитовних будинки, школа, лазарет, поштова станція, свічний завод, миловарний завод, 3 кожевених заводи, пивоварений завод, 50 лавок, кордон, 4 постоялих двори, 4 винних погреба, відбувались базари^[3]. За 3 версти — кордон.

До 1918 року біля Новоселиці знаходився потрійний стик кордонів Російської Імперії, Австро-Угорської Імперії та Румунії, а до незалежності останньої тут сходилися кордони трьох імперій — Російської, Австрійської та Османської.

З 24 серпня 1991 року місто у складі незалежної України.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Новоселицького району, місто увійшло до складу новоутвореного Чернівецького району^[4].

Станом на травень 2022 року, через російське вторгнення в Україну, в Новоселицькій міській громаді перейменовано понад 50 вулиць, пов'язаних з країною-агресором та радянським минулим^[5].

Населення

Станом на 1 січня 2022 року населення складало 7399 особи.

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року^[6]:

Національність	Відсоток
українці	54,37 %
молдовани	35,82 %
росіяни	6,84 %
румуни	1,63 %
інші/не вказали	1,34 %

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[7]^[8]:

Мова	Відсоток
українська	54,92 %
румунська	34,54 %
російська	10,07 %
інші/не вказали	0,47 %

Економіка

На території громади діють підприємства харчової і переробної промисловості, виробництва та продажу будівельних матеріалів. Продукція цих підприємств славиться на теренах регіону, України та за її межами. Бюджетоутворюючі підприємства громади та ФОПи: ДП «М'ясо Буковини», ТОВ «Фіорд», ТОВ «ГРІН РЕЙ», ПП «Сікора», ПП «Збиркот», ПП «Ратушенко».

Особистості

Амброжевич (В'ячеслав) Чеслав — (нар. 29.08.1900, м. Новоселиця — пом. 1954, м. Сібіу, Румунія) — археолог, педагог, доктор природничих наук (1927), професор.
Балюк Вадим Володимирович (нар. 1991) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Бенджамін Чарльз Грюнберг — американський ботанік і педагог.
Бойко Олександр Дмитрович — український історик та політолог, професор, доктор політичних наук, ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
Бойко Тихон Максимович — громадський діяч, військовий; сотник Армії УНР.
Бурлака Сергій Вікторович (1977—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Єфтеньєв Руслан Іванович — спортсмен. Майстер спорту СРСР по велоспорту на треку.
Локтєв Юрій Геннадійович — Майстер спорту по волейболу. Працював тренером волейбольних команд ЦСКА (Москва), молодіжної збірної СРСР.
Михайло Назарович Марандюк (нар. 17 січня 1949) — шаховий композитор; майстер спорту СРСР (1978), міжнародний гросмейстер з шахової композиції (2004). Інженер-механік
Хамзін Олександр Резанурович — Спортсмен. Майстер спорту України по самбо.
Саблук Анна Іванівна (нар. 1947) — письменниця.
Задорожний Василь Георгійович (нар. 1948) — професор, д.х.н, Майстер спорту СРСР.
Ковтун Валерій Іванович (нар. 1948) — коломийський громадсько-політичний діяч, краєзнавець, директор Коломийського педагогічного коледжу (з грудня 2001), Заслужений працівник освіти України, Почесний краєзнавець України.
Новицький Віктор Володимирович (нар. 1951) — український математик.
Загрійчук (Філонюк) Тетяна Анатоліївна (нар. 1984) — українська спортсменка-легкоатлетка. Спеціалізувалася в бігу на довгі дистанції; майстер спорту України міжнародного класу.

герб м. Новоселиця

Прапор м. Новоселиця (проєкт)

Міста-побратими

Галерея

Центральна площа, будинок культури
Вокзал станції Новоселиця
Одна з вулиць Новоселиці
Маєток родини Ріттен фон Зотта (1900)
Герб м. Новоселиця
Прапор м. Новоселиця (проєкт)

Див. також

Примітки

↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 897)
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ У громаді на Буковині перейменували майже всі вулиці, пов'язані з росією. Суспільне. Чернівці. 20 травня 2022.
↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
↑ Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела та література

Т. С. Водотика. Новоселиця. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 481. — ISBN 978-966-00-1061-1.
Офіційний вебсайт міста Новоселиця.
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Йосип Гаврилюк. Новоселиця: Путівник. — Ужгород: Карпати, 1980
Світлини Новоселиці. ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
В. В. Ковтун, А. В. Степаненко. Города Украины: Экономико-статистический справочник. — К.: Вища школа, 1990. — С. 263—264.
Риндюк Олексій. Новоселиця (1456—2001). Історичний нарис.

Це незавершена стаття з географії Чернівецької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)

[2] Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 897)

[3] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[4] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[5] У громаді на Буковині перейменували майже всі вулиці, пов'язані з росією. Суспільне. Чернівці. 20 травня 2022.

[ukr-ethnic-cities-6] Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua

[ukr-languages-cities-7] Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua

[ukr-socialdata-mova-2001-8] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]