Нижньодніпровський район

адміністративний район міста Дніпра

Нижньодніпровський район (до 29 липня 2024 року — Амур-Нижньодніпровський) — адміністративний район міста Дніпра, на заході й центрі Лівобережжя.

Нижньодніпровський район
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Дніпро
Код КАТОТТГ: UA12020010010114149
Утворений: 1918
Населення: 160 123 осіб
Площа: 71,626 км²
Поштові індекси: 70403
Географічні координати: 48°31′16″ пн. ш. 34°58′42″ сх. д. / 48.5211° пн. ш. 34.9783° сх. д. / 48.5211; 34.9783
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса адміністрації: 49023, м. Дніпро, Мануйлівський проспект, 31
Вебсторінка: Нижньодніпровська РДА.
Голова районної ради: Ганноченко Олександр Анатолійович
Мапа
Мапа

CMNS: Нижньодніпровський район у Вікісховищі

Історія

ред.

За часів козаччини входила до Протовчанської паланки.

До 1918 року зрощені поселення Мануйлівки (козацьке займище Мануїла), Амура (відомо з 1875 року), станції Нижньодніпровськ, Барафа, Сахалина і Султанівки на лівому березі від Катеринослава в народі мала назву Задніпров'я. У вересні 1917 року утворився Задніпровський райком партії соціал-демократів. Постановою Тимчасового Уряду від 3 червня 1917 р. селища Амур та Нижньодніпровськ були об'єднані в місто Амур — Нижньодніпровск[1].

Перше засідання Президії ради міста Амур-Нижньодніпровська відбулося 25 січня 1918 року, яка наразі і вважається датою заснування Нижньодніпровського району. Першим головою Амур-Нижньодніпровської ради робочих і солдатських депутатів Катеринославської губернії у 1918 році був обраний робітник заводу «Шодуар» О. Савельєв. Згодом місто Нижньодніпровськ було приєднано до Катеринослава, утворивши у ньому Амур-Нижньодніпровський район.

У 1920 році Амур-Нижньодніпровський район був одним з 5 районів міста Катеринослав.

З АНД району родом відомі повстанці Григорій Епік[2], Іван Підгорний-Полин[3], Ілько Сова[4] тощо.

 
Задніпров'я у 1920-ті роки, адміністративно складав АНД район

У 1921 році Султанівка названа ім'ям катеринославського червоногвардійця Клочка Юрія Володимировича (1889—1918). 1922 року назву Барафа змінили на Воронцівка на честь місцевого революціонера Петра Опанасовича Воронцова (1893—1919), що загинув під Новомосковськом у бою з денікінцями.

Влітку 1942 року німецька окупаційна влада приєднала Амур-Нижньодніпровськ до Дніпропетровська під назвою район Дніпропетровськ-Схід (нім. Dniepropietrowsk-Ost)[5].

По закінченню Другої світової війни села Кам'янка (вперше згадується 1596 року), Березанівка (відоме з 1757 року як село козака Березана) та Ломівка, що раніше входили до складу Єлизавето-Кам'янського району, увійшли до складу АНД.

1957 року вулиця Шосейна Мануйлівки перейменована в проспект Воронцова (у 2016 році перейменований на Мануйлівський проспект).

1969 року від району було відокремлено північну і східну частини для утворення Індустріального району.

29 липня 2024 року, в ході декомунізації та дерусифікації, Амур-Нижньодніпровський район перейменований в Нижньодніпровський район[6].

Населення

ред.

Мова

ред.

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 84 283 52,64 %
Російська 74 570 46,57 %
Інше 1 270 0,79 %
Разом: 160 123 100,00 %

Місцевості

ред.
Місцевості східної частини району
Місцевості західної частини району

Головні вулиці

ред.

Будівлі

ред.
  • Залишки Кам'янського редута
  • Церква у Ломівці
  • Старі корпуси заводу «КомІнМет»
  • Палац культури заводу «КомІнМет»
  • Міська лікарня № 9.

Природні об'єкти

ред.

Підприємства

ред.

Транспорт

ред.
 
Слобожанський проспект біля тролейбусного віадуку

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Циганок, Н. О. (2000). Дніпродзержинську — 250: історико-краєзнавчий довідник (укр.). Дніпропетровськ: Пороги. с. 20.
  2. Повстанці Амур-Нижньодніпровська Ч. 1/3 Григорій Епік (1901—1937). Лектор-історик Юрій Пахоменков (укр.). Процитовано 11 червня 2023.
  3. Повстанці Амур-Нижньодніпровська Ч. 2/3 Іван Підгорний-Полин (1901—1921) Лектор Юрій Пахоменков (укр.), процитовано 12 червня 2023
  4. Повстанці Амур-Нижньодніпровська Ч. 3/3 Ілько Сова (1895—1923) Лектори Ю. Пахоменков, В. Касьяненко (укр.), процитовано 13 червня 2023
  5. Дніпропетровська газета, липень 1942 р.
  6. У Дніпрі перейменували Амурський міст, АНД район, парк Гагаріна та вулицю Короленка. Інформатор. 29 липня 2024.
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. У Дніпрі побудують лінію метро до ж/м «Тополя». Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 18 квітня 2022.