Нижньодніпровський район
Нижньодніпровський район (до 29 липня 2024 року — Амур-Нижньодніпровський) — адміністративний район міста Дніпра, на заході й центрі Лівобережжя.
Нижньодніпровський район | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
Країна: | Україна | |||
Місто: | Дніпро | |||
Код КАТОТТГ: | UA12020010010114149 | |||
Утворений: | 1918 | |||
Населення: | 160 123 осіб | |||
Площа: | 71,626 км² | |||
Поштові індекси: | 70403 | |||
Географічні координати: | 48°31′16″ пн. ш. 34°58′42″ сх. д. / 48.5211° пн. ш. 34.9783° сх. д. | |||
Районна влада | ||||
Адреса адміністрації: | 49023, м. Дніпро, Мануйлівський проспект, 31 | |||
Вебсторінка: | Нижньодніпровська РДА. | |||
Голова районної ради: | Ганноченко Олександр Анатолійович | |||
Мапа | ||||
| ||||
Нижньодніпровський район у Вікісховищі |
Історія
ред.За часів козаччини входила до Протовчанської паланки.
До 1918 року зрощені поселення Мануйлівки (козацьке займище Мануїла), Амура (відомо з 1875 року), станції Нижньодніпровськ, Барафа, Сахалина і Султанівки на лівому березі від Катеринослава в народі мала назву Задніпров'я. У вересні 1917 року утворився Задніпровський райком партії соціал-демократів. Постановою Тимчасового Уряду від 3 червня 1917 р. селища Амур та Нижньодніпровськ були об'єднані в місто Амур — Нижньодніпровск[1].
Перше засідання Президії ради міста Амур-Нижньодніпровська відбулося 25 січня 1918 року, яка наразі і вважається датою заснування Нижньодніпровського району. Першим головою Амур-Нижньодніпровської ради робочих і солдатських депутатів Катеринославської губернії у 1918 році був обраний робітник заводу «Шодуар» О. Савельєв. Згодом місто Нижньодніпровськ було приєднано до Катеринослава, утворивши у ньому Амур-Нижньодніпровський район.
У 1920 році Амур-Нижньодніпровський район був одним з 5 районів міста Катеринослав.
З АНД району родом відомі повстанці Григорій Епік[2], Іван Підгорний-Полин[3], Ілько Сова[4] тощо.
У 1921 році Султанівка названа ім'ям катеринославського червоногвардійця Клочка Юрія Володимировича (1889—1918). 1922 року назву Барафа змінили на Воронцівка на честь місцевого революціонера Петра Опанасовича Воронцова (1893—1919), що загинув під Новомосковськом у бою з денікінцями.
Влітку 1942 року німецька окупаційна влада приєднала Амур-Нижньодніпровськ до Дніпропетровська під назвою район Дніпропетровськ-Схід (нім. Dniepropietrowsk-Ost)[5].
По закінченню Другої світової війни села Кам'янка (вперше згадується 1596 року), Березанівка (відоме з 1757 року як село козака Березана) та Ломівка, що раніше входили до складу Єлизавето-Кам'янського району, увійшли до складу АНД.
1957 року вулиця Шосейна Мануйлівки перейменована в проспект Воронцова (у 2016 році перейменований на Мануйлівський проспект).
1969 року від району було відокремлено північну і східну частини для утворення Індустріального району.
29 липня 2024 року, в ході декомунізації та дерусифікації, Амур-Нижньодніпровський район перейменований в Нижньодніпровський район[6].
Населення
ред.Мова
ред.Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[7]:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 84 283 | 52,64 % |
Російська | 74 570 | 46,57 % |
Інше | 1 270 | 0,79 % |
Разом: | 160 123 | 100,00 % |
Місцевості
ред.- Місцевості східної частини району
- Місцевості західної частини району
- Кам'янка,
- Кам'янський (колишній — мікрорайон «Фрунзенський-2»),
- Ломівка,
- Ломівський (колишній — мікрорайон «Фрунзенський-1»),
- Лівобережний (1-й та 2-й мікрорайони), — мікрорайон «Лівобережний-1» також називають «Березинка»,
- Боржом
- Березанівка.
Головні вулиці
ред.- Слобожанський проспект.
- Мануйлівський проспект.
- Калинова вулиця (у колишній Султанівці).
- Донецьке шосе (у Ломівці).
- Передова вулиця (у колишній Ломівці, Кам'янці й Березанівці — найдовша вулиця в Україні та Європі).
- Вітчизняна вулиця (за межею Амура й Ломівки, за Генеральним планом має стати важливим шосе з мостом на правий берег Дніпра).
- Вулиця Івана Нечуя-Левицького.
- Вулиця Любарського (названа на честь місцевого художника-ілюстратора) — головна вулиця Сахалина.
- Сонячна Набережна — набережна, головна вулиця житлового масиву «Сонячний».
Будівлі
ред.- Залишки Кам'янського редута
- Церква у Ломівці
- Старі корпуси заводу «КомІнМет»
- Палац культури заводу «КомІнМет»
- Міська лікарня № 9.
Природні об'єкти
ред.- Парк Сагайдак
- Парк Кирилівка з озером
- Річка Гнилокиш
- Протовчанські озера давньої річкової системи Протовчі, що було осередком козаків з давніх часів
Підприємства
ред.- Дніпровський вагоноремонтний завод
- Завод «Світлофор»
- Дніпровський металургійний завод «Комінмет» (утворений у 1922 році шляхом злиття заводів «Бехтольд», «Шодуар В», «Ланге»)
- Дніпровський завод прокатних вальців (колишній — машинобудівний завод «Сиріус»)
- ВАТ «Дніпроважпапірмаш» (колишній — завод Мангеля)
Транспорт
ред.- Трамвайні маршрути № 6 та 9 — до Мануйлівки, Нижньдніпровська та Сахалину зі Старомостовою площею;
- трамвайні маршрути № 18 та 19 — по Донецькому шосе через Ломівку, Кодацький міст й Новий Кодак до Старомостової площі;
- тролейбусний маршрут № 3 від Султанівки через Мануйлівку до Старомостової площі;
- тролейбусний маршрут № 7 по Слобожанському проспекту через Султанівку та Мануйлівку на правий берег в центр міста (Половицю);
- тролейбусні маршрути № 17, 18 та 20 з Лівобрежежного житлового масиву по вулиці Калиновій та Слобожанському проспекту в центр міста;
- приміські поїзди прямують через станцію Нижньодніпровськ до станцій Синельникове I, Запоріжжя I, Запоріжжя II, Чаплине, Павлоград I, Лозова, Новомосковськ-Дніпровський та Красноград;
- у перспективі передбачено будівництво другої лінії Дніпровського метрополітену під Слобожанським проспектом [8]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Циганок, Н. О. (2000). Дніпродзержинську — 250: історико-краєзнавчий довідник (укр.). Дніпропетровськ: Пороги. с. 20.
- ↑ Повстанці Амур-Нижньодніпровська Ч. 1/3 Григорій Епік (1901—1937). Лектор-історик Юрій Пахоменков (укр.). Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Повстанці Амур-Нижньодніпровська Ч. 2/3 Іван Підгорний-Полин (1901—1921) Лектор Юрій Пахоменков (укр.), процитовано 12 червня 2023
- ↑ Повстанці Амур-Нижньодніпровська Ч. 3/3 Ілько Сова (1895—1923) Лектори Ю. Пахоменков, В. Касьяненко (укр.), процитовано 13 червня 2023
- ↑ Дніпропетровська газета, липень 1942 р.
- ↑ У Дніпрі перейменували Амурський міст, АНД район, парк Гагаріна та вулицю Короленка. Інформатор. 29 липня 2024.
- ↑ У Дніпрі побудують лінію метро до ж/м «Тополя». Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |