Відкрити головне меню

Вулиця Маршала Малиновського — набережна вулиця на лівій стороні Дніпра у Амур-Нижньодніпровському й Самарському районах Дніпра.

Довжина вулиці — 7800 метрів.

На північній стороні вулиці житлова й промислова забудова; на південному боці — лісова зона плавнів Дніпра, що частково упорядкована для відпочинку. Вулиці Малиновського починається від початку Слобожанського проспекту у з'їзду з Центрального (Нового) мосту. Вулиця проходить по південній межі катеринославського району Сахалин, що за радянської доби було забудовано житловим мікрорайоном «Сонячний». Після Сонячного вулиця проходить під залізничним Мерефо-Херсонським мостом, який є межею між Амур-Нижньодніпровським й Самарським районами. Серед промислових підприємств після Мерефо-Херсонського мосту розташовано місцевість Бики (колишній козацький хутір, що позначено на мапі Шуберта 19 сторіччя). Після Биків на південь, через самарські плавні уходить відгалуження на Усть-Самарський міст на Стару Ігрень, Чаплі й Придніпровськ. Завершується вулиця у Самарського узвозу й Самарський міст на Нову Ігрень, Рибальське й Одинківку. Місцевість вкінці вулиці Малиновського й Самарського узвозу позначена на мапі Шуберта 19 сторіччя хутором Пастирським.

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Маршал радянської армії Родіон Малиновський у кінці 1940-х років

маВулиця Маршала Малиновського була запланована у кінці 1960-их років й розпочато будівництво на початку 1970-их років мікрорайону Сонячний, Усть-Самарського мосту а також вулиці Маршала Малиновського. Вулиця найменована за радянським маршалом Родіоном Малиновським, що був командувачем 3-го Українського фронту, що звільнив місто Дніпро у жовтні 1943 року у ході Дніпропетровської операції.

За радянської доби на даху багатоповерхових будинків з фасадом на набережну Дніпра були виставлені величезні літери слогану на російській мові: "Слава КПСС!".

Перехресні вулиціРедагувати

БудівліРедагувати

  • № 2 — ТЦ «Вавилон»,
  • парк Сагайдак з фонтаном закоханих й оглядовим майданчиком «Диван»,
  • № 13а — ресторан «Рів'єра»,
  • № 17 — Спортивна школа № 1,
  • Літак МІГ-19 — пам'ятник льотчикам 17-ї повітряної армії (СРСР), що був встановлений на 30-річчя перемоги СРСР над 3-м Германським Рейхом,[1]
  • № 19 — колишній радянський магазин «Нептун»,
  • № 20а — Навчально-виховний комплекс № 15,
  • № 21 — ресторан «Берег»,
  • № 34 корпус 2 — Магазин «АТБ» № 26,
  • № 66 — Дніпропетровський обласний центр Асоціації юристів в області фінансового і банківського права України,
  • парк Євгенія Конрада,
  • %76 — Поліграфічний центр,
  • № 78 — хлібозавод «Катеринославхліб»,
  • № 94б — АТЗТ ВП «Техмаш»,
  • № 96 — Завод ЗБВ «Універсал»,
  • Човновий причал «Буревісник»,
  • острів Калажонка,
  • Човнова станція громадської організації власників малогабаритних суден «Зозуля»,
  • Яхт-клуб «Дніпро»,
  • причал «Гідробуду»,
  • пляжна піщана коса «Вертолітка»,
  • Дніпровська база водної поліції,
  • № 114 — ТОВ «Катеринославські меблеві майстерні»; Відділення № 1 служби поштової доставки «Нова Пошта»; Дніпропетровський регіональний склад ВАТ «Coca-Cola»,
  • № 118 — «Українська гірничо-металургійна компанія»,
  • № 120 — ЗАТ «Інтеркорн»,
  • № 130 — Міжрайонний Реєстраційно-Екзаменаційний Відділ — 2,
  • № 140 — «Іст Болт Україна».

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати