Відкрити головне меню

Аму́р-Нижньодніпро́вський район, АНД — адміністративний район міста Дніпро на заході і в центрі Лівобережжя.

Амур-Нижньодніпровський район
Coat of arms of the Amur-Nyzhnodniprovskyi District.jpg
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Дніпро
Утворений: 1918
Населення: 160123
Площа: 71,626 км²
Поштові індекси: 70403
Географічні координати: 48°31′ пн. ш. 34°58′ сх. д. / 48.517° пн. ш. 34.967° сх. д. / 48.517; 34.967Координати: 48°31′ пн. ш. 34°58′ сх. д. / 48.517° пн. ш. 34.967° сх. д. / 48.517; 34.967
Мапа району
Районна влада
Адреса адміністрації: 49023, м. Дніпро, пр. Мануйлівський, 31
Веб-сторінка: http://andrada.com.ua
Голова районної ради: Олександр Анатолійович Ганноченко
Мапа


Зміст

ІсторіяРедагувати

За козаччини входила до Протовчанської паланки.

До 1918 року зрощені поселення Мануйлівки (козацьке займище Мануїла), Амура (відомо з 1875 року), станції Нижньодніпровськ, Барафа, Сахалина і Султанівки на лівому березі від Катеринославу називали Задніпров'я. Так у вересні 1917 року утворився Задніпровський райком партії соціал-демократів. Постановою Тимчасового Уряду від 3 червня 1917 р. селища Амур та Нижньодніпровськ були об 'єднані в місто Амур - Нижньодніпровск[1].

Перше засідання Президії ради міста Амур-Нижньодніпровська відбулося 25 січня 1918 року. Цю дату вважають днем заснування Амур-Нижньодніпровського району. Першим головою Амур-Нижньодніпровської Ради робочих і солдатських депутатів Катеринославської губернії у 1918 році був обраний робітник заводу «Шодуар» О. Савельєв. Згодом місто Нижньодніпровськ було приєднано до Катеринослава, утворивши у ньому Амур-Нижньодніпровський район.

Так вже у 1920 році Амур-Нижньодніпровський район є одним з 5 районів міста Катеринослав.

 
Задніпров'я у 1920-ті роки, адміністративно складає Амур-Нижньодніпровський район

1921 року Султанівка перейменована ім'ям катеринославського червоногвардійця Юрія Володимировича Клочко (1889—1918). 1922 року назву Барафа змінили на Воронцівка на честь місцевого революціонера Петра Опанасовича Воронцова (1893—1919), що загинув під Новомосковськом у бою з деніківцями.

Влтіку 1942 р. німецькі окупаційні власті приєднали Амур - Нижньодніпровськ до Дніпропетровська під назвою район "Дніпропетровськ - Схід"[2].

У після 2-ої світової війни села Кам'янка (вперше згадується 1596 року), Березанівка (відоме з 1757 року як село козака Березана) і Ломівка, що раніше входили до складу Єлизавето-Кам'янського району, увійшли до складу АНД.

1957 року Шосейна вулиця Мануйлівки перейменована на проспект Воронцова. 2016 року проспект Воронцова перейменовано на Мануйлівський проспект.

1969 року від району було відокремлено північну і східну частини для утворення Індустріального району.

Місцевості АНД районуРедагувати

Місцевості східної частини району:

Місцевості західної частини району:

Головні вулиціРедагувати

Видатні будівліРедагувати

  • залишки Кам'янського редута, відбудована церква у Ломівці, давні корпуси заводу КомІнМет (колишній "Комінтерн") на Амурі, палац культури Комінтерна, 9-та міська лікарня.
  • Парк Кирилівка (Нижньодніпровськ і Кирилівка).
  • Річка Гнилокиш, численні озера давньої річкової системи Протовчі, що було осередком козаків з давніх часів.

ПідприємстваРедагувати


ТранспортРедагувати

  • трамвай — #6, 9 — Мануйлівка, Нижньдніпровськ і Сахалин зі Старомостовою площею; #18 і 19 — по Донецькому шосе через Ломівку, Кодацький міст і Новий Кодак до Старомостової площі;
  • тролейбус — #3 з Султанівки через Мануйлівку до Старомостової площі; #7 по проспекту Слобожанському через Султанівку та Мануйлівку на правий берег у центр міста (Половицю). Тролейбуси #17, 18, 20 з Лівобрежежного по вулиці Калинова і проспекту Слобожанському у центр міста;
  • приміські поїзди — станція Нижньодніпровськ з поїздами на Синельникове-1, Запоріжжя-2, Чаплине, Павлоград, Лозову, Новомосковськ та Красноград.
  • метрополітен — планується будівництво другої лінії під проспектом Слобожанським.

ПриміткиРедагувати

  1. Циганок, Н. О. (2000). Дніпродзержинську - 250: історико - краєзнавчий довідник (укр.). Дніпропетровськ: "Пороги". с. 20. 
  2. Дніпропетровська газета, липень 1942 р.