Відкрити головне меню
вулочки старого Придніпровська

Координати: 48°24′14″ пн. ш. 35°07′49″ сх. д. / 48.4040° пн. ш. 35.1302° сх. д. / 48.4040; 35.1302 Придніпровськ — житловий масив на південно-східній частині лівобережжя Дніпра. Заснований у 1950-х як місто енергетиків при Придніпровській ДРЕС.

Місце розташування — Острів Ігрень — колишній острів біля лівого прибережжя Дніпра. Зараз є півостровом. Місце історичне — неподалік знайдені залишки слов'янського городища, яке деякі дослідники ідентифікують зі столицею уличів — Пересічень. За козацької доби тут існували містечка Ігрень (на півночі, згодом Стара Ігрень, відома з 1780 року) і Чаплі (відомі як хутір з 1760-х років, з яких отаман Іван Сулима атакував Кодацьку фортецю у 1635 р.).

Після Німецько-радянської війни, з 1951 р. на острові Ігрень, на захід від селища Чаплі, розпочалось будівництво теплової електростанції, яке тривало до 1966 р. Біля електростанції почали будувати селище для її робітників, яке адміністративно увійшло до складу Амур-Нижньодніпровського району Дніпра. 2 грудня 1956 р. за постановою виконкому Дніпропетровської обласної ради депутатів трудящих новозбудований житловий масив отримав статус міста Придніпровськ.

Місто росло в украй складних умовах. Завдання стояло в короткий термін побудувати на великому пустирі біля ГРЕС цілі вулиці, заселити їх, забезпечити всією необхідною інфраструктурою. Тут спочатку не було навіть води для пиття — доводилося везти її з найближчих сіл. Добиратися сюди також було нелегко. Машини долали бездоріжжя, а залізниця проходила тоді десь кілометрів за десять, а то й більше.

«Старий» Придніпровськ — південна частина масиву — це, власне, і є те саме «місто енергетиків», побудоване до 1956 р.: акуратні вулиці з одно-триповерховою забудовою в стилі «сталінський класицизм». У центрі височіє Палац культури Придніпровської ГРЕС — масивна будівля того ж стилю. Перед Палацом знаходиться головна площа (Енергетиків, колишня — ім. 60-річчя Жовтня), де зазвичай проводять урочисті заходи району. Прямо від Палацу культури спускається широка алея до Придніпровського парку, за яким, на узбережжі Дніпра, обладнено пляж. Звідси відкривається гарна панорама на кам'янистий правий берег Дніпра з будиночками Лоцманської Кам'янки і Старих Кодаків.

У ході реалізації генплану у 1977 р. до Дніпра були приєднані міста Придніпровськ, Ігрень, селища Фрунзенське, Чаплі, Кіровський лісопарк — на лівобережжі, селища Таромське, Краснопілля — на правобережжі. У 1977 році, колишнє місто-супутник Придніпровськ увійшло до новоствореного Самарського району Дніпра і стало його центром: тут розташовано Самарську райраду і більшість районних органів влади.

У 1970-1980-і роки будувалася «нова частина» Придніпровська (вулиці Агнії Барто, Немировича-Данченка та інші). Це багатоповерхові житлові райони з інфраструктурою. Однак, до сих пір, стара і нова частини Придніпровська є хіба що двома анклавами зі своєю оригінальною архітектурою і мікрокліматом.

З центром та іншими районами Дніпра Придніпровськ зв'язує автобусне сполучення та маршрутки. Планується тролейбусний маршрут до Придніпровська.

Навколо Придніпровська, на березі Дніпра розташовано декілька баз відпочинку, а також тренувальна база футбольного клубу «Дніпро».

ДжерелаРедагувати

  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.

ПосиланняРедагувати