Відкрити головне меню

Мануйлівка (Дніпро)

колишне село, сучасний район в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра

Мануйлівка (Поповка) — колишне козацьке село, сучасний район у Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра.[1]

Мануйлівка
Дніпро
Мануйлівка

Слобожанський проспект
Загальна інформація
Координати: 48°29′19″ пн. ш. 35°03′35″ сх. д. / 48.4886889° пн. ш. 35.059889° сх. д. / 48.4886889; 35.059889
Район Амур-Нижньодніпровський
Адмінодиниця Новомосковський повіт
Заклади освіти
та культури
Міжрегіональна академія бізнесу та права
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap


Про селоРедагувати

На лівому березі Дніпра при річці Гнилокіш (у документах 1886 року також — болото Гнилокоть). Утворювало Мануйлівську волость Новомосковського повіту.

Головні вулиці:

ІсторіяРедагувати

Вперше згадується 1744 року, коли козацьке займище заможного козака Мануйла почало обростати маєтками інших запорожців. Входила до Самарської паланки.

Після скасування 1775 року Запорозької Січі Катерина II віддала генерал-майору Василю Степановичу Попову (1743 або 1745—1822) 4500 десятин землі і слободу Мануйлівку, яку він перейменував на свою честь. Проте, в документах і надалі існувала народна назва «Мануйлівка». Попов був керівником канцелярії Потьомкіна з 1783 року.[2]

У середині 19 сторіччя у Попівку було перенесено дерев'яний храм Покрови Пресвятої Богородиці з Фабрики, - західної частини Катеринослава.

Швидкий розвиток Мануйлівки у кінці 19 сторіччя пов'язаний з початком будівництвом у 1871-1873 роках гілки на Катеринослав до сучасного зупинного пункту Амур Лозово-Севастопольської залізниці й продовженням залізничного руху через Дніпро на південний захід через двоярусний міст у 1884 році.

Свято-Покровський собор у Мануйлівці був побудований у 1874 році. Він був розташований біля стадіону Комінтерн за 9-ою міської лікарнею.[3]

1886 рок у Мануйлівці налічувалось 1494 мешканці, 269 дворів, волосна управа, православна церква, школа, готель, лавка, ярмарок, дві лісові пристані на відстані 500 м і 3 км, залізнична станція на відстані 1,6 км.

1913 року в Катеринославському довіднику про Мануйлівку сказано: «Дещо нижче Нижньодніпровську знаходиться село Мануйлівка, колись минувший Запорізький Кіш. Село це, поступово забудовувалося, злилося з Нижньодніпровськом. В сучасний час тут близько 3000 душ. Через Мануйлівку прокладено земське шосе між Амуром й Новомосковськом».

Тут діяв філіал «Просвіти».[4] Мешкав поет Іван Манжура. Після радянської окупації України 1922 року село було перейменовано на Воронцовку на честь революціонера Петра Воронцова.

1933 року Свято-Покровський собор був зруйнований радянською владою більшовиків.[3]

ПриміткиРедагувати

  1. сайтов., 152.su - разработка. Офіційний веб-портал Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради - Історична довідка. andrada.com.ua. Процитовано 2016-09-17. 
  2. Між націоналізмом і толерантністю (uk). Volodymyr Staryk. 
  3. а б Пашук, Людмила (29.07.2000). Незакатние світло. Газета «Днепр Вечерний». 
  4. Історичний календар. Дніпро-Дніпропетровськ. gorod.dp.ua. Процитовано 2016-09-17.