Нетопир скельний
Нетопир скельний[1], або гіпсуг гірський[2][3], нетопир Саві, лилик Саві[4], Нетопир кажановидний[5] (Hypsugo savii) — вид рукокрилих родини Лиликові (Vespertilionidae). Перші скам'янілості Hypsugo savii датуються плейстоценом (-1.8 … -0.1 млн років).
| Гіпсуг гірський | |
|---|---|
| |
| Нетопир Саві | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) |
| Родина: | Лиликові (Vespertilionidae) |
| Триба: | Vespertilionini |
| Рід: | Гіпсуг (Hypsugo) |
| Вид: | Гіпсуг гірський (H. savii)
|
| Біноміальна назва | |
| Hypsugo savii | |
| |
| Синоніми | |
|
Vespertilio savii Bonaparte, 1837 | |
Історія ред.
У 1826 році Бонапарт вивчав кажанів, які нагадували нетопира (Vespertilio pipistrellus), але яких він розпізнав як новий вид, коли отримав від професора Саві з Пізи ідентичний екземляр. На підставі відносного розміру й кольору шерсті й порівняння цього виду із Pipistrellus pipistrellus Бонапарт описав цей новий вид, присвятивши видову назву італійському вченому, який захистив докторську дисертацію у віці 19 років. Тим часом, цей новий вид був також ідентифікований Темінком у Нідерландах. Але Темінк, обізнаний про роботу Бонапарта, залишив більш ранній опис виду на потім … опис, який з'явився тільки 11 років потому.
Поширення ред.
Країни проживання: Афганістан, Албанія, Алжир, Андорра, Австрія, Азербайджан, Бангладеш, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Китай, Хорватія, Кіпр, Чехія, Франція, Грузія, Гібралтар, Греція, Ватикан, Угорщина, Індія, Іран, Ірак, Ізраїль, Італія, Японія, Казахстан, КНДР, Республіка Корея, Ліван, Монако, Монголія, Чорногорія, Марокко, Палестина, Португалія, Росія, Сан-Марино, Сербія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швейцарія, Сирія, Туніс, Туреччина, Туркменістан, Україна. Зустрічається від рівня моря до 3000 м.
Стиль життя ред.
Ловить здобич над відкритим лісом, пасовищами і водно-болотними угіддями, а часто в сільській місцевості та малих містах. Влаштовує сідала в тріщинах скель, іноді тріщинах будинків або під корою, рідше в підземних місцях проживання. Живиться комахами. Тварини зазвичай починають літати задовго до заходу сонця і полюють всю ніч.
Морфологія ред.
Розмір голови й тіла до 6 см, хвоста близько 4 см, розмах крил до 23 см, вага від 5 до 10 грамів. Їх хутро досить довге зверху, від жовто-коричневого до темно-коричневого кольору. Черево білувато-жовтувато-сіре й помітно відрізняється від верху. Вуха і морда майже чорні, крила темно-коричневі. Нелітаюча молодь дещо темніша, ніж дорослі, і практично не має світлого волосся.
Охорона в Україні ред.
Занесений до Червоної книги України, має природоохоронний статус «Рідкісний».
Примітки ред.
- ↑ Наказ Міндовкілля від 19.01.2021 (набрав чинності 12.03.2021) Про затвердження переліків видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ), та видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ)
- ↑ Список ссавців України. Види, відомі за останні три століття // Теріологічна школа: Вебсайт Укр. теріол. тов-ва НАН України. Київ, 2012
- ↑ Загороднюк І. В., Ємельянов І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // [Вісник Національного науково-природничого музею], 2012, 10: 5–30.]
- ↑ Наукові назви ссавців України, затверджені Комісією із зоологічної термінології Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України
- ↑ Червона книга України
Джерела ред.
- Нетопир кажановидний Hypsugo savii (Bonaparte, 1837). Червона книга України. Процитовано 01.11.2019. (укр.)
- Juste, J. & Paunović, M. (2016). Hypsugo savii. The IUCN. Процитовано 01.11.2019. (англ.)
- Ruys T., Bernard Y. (coords.) 2014. Atlas des Mammifères sauvages d'Aquitaine - Tome 4 - Les Chiroptères. Cistude Nature & LPO Aquitaine. Edition C. Nature, 256 p. (фр.)