Населення Чернівецької області

Станом на 1 лютого 2019 року населення Чернівецької області становило 906 тис. 139 осіб,[1] що становить 1,99% населення України. З початку року природне скорочення населення становило 133 особи, міграційний приріст 109 осіб.

Протягом 2011 року на території області народилося 11 281 немовля, померло 11 192 осіб. Природний приріст населення становив 89 осіб, хоч у попередньому році спостерігалося скорочення населення (-729 осіб). Міграційний приріст склав 898 осіб (+9,9 на 1000), що на 30% більше, ніж у минулому році (+ 635). Найбільше зростання населення спостерігалось у містах Чернівці (+ 5,49%[2]), Новодністровськ (+ 3,47%[2]) та Герца (+ 3,00%[2]),Сторожинецькому (+ 2,16%[2]) та Путильському (+ 0,99%[2]) районах області.

Станом на 1 жовтня 2012 року міське населення становило 384 тис. 117 осіб, рівень урбанізації — 42,39%.

Чисельність населення ред.

Історична динаміка чисельності населення області (у сучасних кордонах)[3][4][5]

рік населення місце серед
регіонів
1939 812 000 25
1941[6] 879 700
1944[7] 555 000
1959 774 121 26
1970 844 887 26
1979 889 930 26
1989 938 029 26
2001 922 817 26
2014 908 508 26
2015 909 185 26


Міське населення становить 379,3 тис.(41.9 %), сільське 525,1 тис.(58.1 %)

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 7,5 тисяч,
за даними Держкомстату[8][9]
Чернівці 262,1 Глибока 9,4
Сторожинець 14,4 Сокиряни 9,4
Новодністровськ 10,7 Заставна 8,0
Красноїльськ 10,0 Берегомет 7,7
Хотин 9,6 Новоселиця 7,7

Густота населення ред.

Середня густота населення становить 111.6 осіб на км²

Природний рух ред.

Показники народжуваності, смертності та природного приросту населення у 1950—2020 рр.

коефіцієнт (на 1000 осіб) 1950[10] 1960[10] 1970[3] 1990[11] 2000[11] 2010[11] 2020[11]
народжуваності 24,7 21,8 17,0 14,8 10,1 12,2 9,0
смертності 10,1 7,0 8,4 11,0 12,5 13,0 14,1
природного приросту 14,6 14,8 8,6 3,8 -2,4 -0,8 -5,1


Природний рух населення Чернівецької області у 1950—2020 році [12] [11]
      Народжених      Смертей

Міграційний рух ред.

За 2009 рік:
У межах України:
Число прибулих: 10406 (11,5 на 1000 осіб)
Число вибулих: 9875 (10,9 на 1000 осіб)
Приріст: +531 (+0,6 на 1000 осіб)

Зовнішня міграція:
Число прибулих: 614 (0,7 на 1000 осіб)
Число вибулих: 219 (0,3 на 1000 осіб)
Приріст: +395 (0,4 на 1000 осіб)

Національний склад ред.

 
Найбільша національність а у містах, селищах та селах Чернівецької області за переписом 2001 р.
Національний склад Чернівецької обл.
(перепис 2001 року)
Населення Українці Румуни Молдовани Росіяни
Чернівці 236.691 79,9% 4,5% 1,6% 11,3%
Новодністровськ 10.344 87,1% 0,3% 0,9% 10,2%
Герцаївський район 32.316 5,0% 91,5% 2,3% 0,9%
Глибоцький район 72.676 46,8% 45,3% 6,1% 1,2%
Кельменецький район 48.468 97,5% 0,1% 1,0% 1,3%
Хотинський район 72.398 91,2% 0,1% 7,0% 1,3%
Кіцманський район 72.884 98,5% 0,2% 0,1% 0,9%
Новоселицький район 87.461 34,0% 6,8% 57,5% 1,4%
Путильський район 25.352 99,3% 0,1% 0,1% 0,4%
Сокирянський район 48.889 89,9% 0,1% 3,4% 6,2%
Сторожинецький район 95.295 59,6% 36,8% 0,3% 1,4%
Вижницький район 59.993 98,2% 0,3% 0,1% 1,1%
Заставнівський район 56.261 99,1% 0,1% 0,1% 0,6%
Чернівецька область 919.028 75,0% 12,5% 7,3% 4,1%
 
Етнографічна карта Буковини за даними перепису 1910 року.
Рік 1930 [Архівовано 17 липня 2012 у Wayback Machine.] 1959 1970[13] 1979 [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] 1989 [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.] 2001 [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.]
Українці 419 025
52,0%
518 189
66,9%
581 109
68,8%
629 125
70,2%
666 095
70,8%
689 056
75,0%
Румуни 200 829
24,9%
79 790
10,3%
84 878
10,0%
90 485
10,1%
100 317
10,7%
114 555
12,5%
Молдовани 71 645
9,3%
85 027
9,5%
78 390
9,3%
84 519
9,0%
67 225
7,3%
Росіяни 41 566
5,2%
51 268
6,6%
53 364
6,3%
59 256
6,6%
63 066
6,7%
37 881
4,1%
Поляки 23 027
2,9%
6 007
0,8%
5 275
0,6%

4 700
0,5%
3 367
0,4%
Євреї 75 410
9,4%
42 140
5,4%
37 459
4,4%
22 300
2,5%
16 469
1,8%
1 443
0,2%
Німці 43 582
5,4%



395
0,04%

Українці ред.

Найбільшою етнічною громадою на території Чернівецької області є українці. За період 1989–2001 роки відбулося збільшення кількості та частки українського населення в області. Найбільша частка українського населення проживає у таких районах області: Путильський (99,3%), Заставнівський (99,1%), Кіцманський (98,5%), Вижницький (98,2%), Кельменецький (97,5%) та Хотинський (91,2%).

Румуни ред.

Румуни посідають друге місце за чисельністю і налічують 114,6 тис. осіб. Місцем компактного проживання румунів є Герцаївський, Глибоцький, Сторожинецький, Новоселицький райони та м. Чернівці.

В області функціонують 47 ДНЗ з румунською мовою навчання і виховання, у 2009–2010 н.р. діяло 76 румуномовних шкіл та 13 змішаних українською і румунською мовами навчання. Кількість учнів, які навчаються румунською мовою становила 18880 осіб. У Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича на філологічному факультеті є кафедра класичної та румунської філології, також румунська мова викладається у Педагогічному училищі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича та інших навчальних закладах.

Діють румунські національно-культурні товариства:

  • Всеукраїнська науково-педагогічна Асоціація «Арон Пумнул»,
  • Товариство румунської культури ім. М. Емінеску,
  • Товариство «Голгофа» румунського населення — жертв сталінських репресій,
  • культурно-спортивний клуб «Драгош-Воде»,
  • медичне товариство «Ісідор Бодя»,
  • Ліга румунської молоді «Жунімя»,
  • Чернівецький обласний благодійний фонд культури «Дім румунської мови»,
  • «Ліга захисту прав людини»,
  • Румунська спільнота України,
  • Конгрес румунів України та інші.

Румуни традиційно проводять у Чернівцях національні свята «Мерцішор», «Лімба ноастре чя ромине» та «Флоріле далбе». В Чернівецькій області діють румунські національно-мистецькі колективи, найвідоміші серед них танцювальні ансамблі «Мерцішор» та «Ізвораш», оркестри румунської музики «Муґурел» та «Плай». Хор «Драгош Воде», який діє при Товаристві румунської культури ім. М. Емінеску, носить почесне звання народного аматорського хорового колективу.

Молдовани ред.

За даними перепису 2001 року в Чернівецькій області проживає 67,2 тис. молдован. В основному, молдовське населення компактно проживає у Новоселицькому (50329 осіб, м. Новоселиця, с. Балківці, с. Берестя, с. Ванчиківці, с. Динівці, с. Драниця, с. Костичани, с. Малинівка, с. Мамалига, с. Маршинці, с. Тарасівці, с. Строїнці, с. Форосна, с. Черленівка), Хотинському (5102 особи, с. Колінківці), Глибоцькому (4425 осіб, с. Молодія, с. Привороки, с. Коровія) та Сокирянському районах (с. Шишківці).

Головою міжрайонного товариства молдовської культури обраний Стаднійчук Юрій Васильович, директор Маршинецької школи. Товариство зареєстроване у 2005 році, підтримує тісні контакти з Всеукраїнським товариством молдовської культури. Двічі на рік члени товариства та аматорські колективи з Новоселицького району беруть участь у Всеукраїнських фестивалях молдовської культури в Одеській області.

Росіяни ред.

Загальна чисельність російської діаспори (згідно з даними перепису) становить 37 881 осіб (4,12% населення області), більшість яких проживає у містах Чернівці, Новодністровськ та Сокирянському районі області.

З 1840-х років Буковина і Біла Криниця стали найважливішими центрами російської старообрядницької діаспори і взагалі старовірів. У Білокриницькому монастирі була відновлена ​​старообрядницька іерахія: створена старообрядницька архієрейська кафедра, перетворена потім в митрополію, а незабаром після цього виникли і зарубіжні єпархії, підлеглі Білокриницької ієрархії.[14]

Мовний склад ред.

 
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Чернівецької області за переписом 2001 р.
 
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Чернівецької області за переписом 2001 р.

Рідна мова населення Чернівецької області за результатами переписів, %[15][13][16][17]

1959 1970 1989 2001
українська 65,8 69,2 70,8 75,6
румунська та молдовська 19,0 17,8 17,8 18,6
російська 10,7 10,2 10,5 5,3
інша 4,5 2,8 0,9 0,4

Рідна мова найбільш чисельних національностей Чернівецької області за даними перепису 2001 р.[18]

Своєї
національності
Українська Російська Інша
Українці  98,5%  1,3%  0,1%
Румуни  91,9%  6,8%  0,9%  0,1%
Молдовани  91,6%  3,2%  1,2%  3,0%
Росіяни  91,5%  8,1%  0,1%
Поляки  40,9%  47,8%  8,3%  0,1%
Білоруси  30,1%  19,0%  50,2%  0,2%
Євреї  20,7%  23,8%  55,0%  0,3%
Мовний склад Чернівецької обл.
(перепис 2001 року)
Населення Українська Румунська Молдовська Російська Польська
Чернівці 236.691 79,2% 3,3% 1,1% 15,3% 0,1%
Новодністровськ 10.344 85,7% 0,1% 0,5% 13,4%
Герцаївський район 32.316 4,8% 92,2% 1,6% 1,2%
Глибоцький район 72.676 52,6% 40,1% 5,9% 1,2% 0,2%
Кельменецький район 48.468 97,8% 0,8% 1,3%
Хотинський район 72.398 91,6% 0,1% 6,9% 1,3%
Кіцманський район 72.884 98,8% 0,1% 0,1% 0,9%
Новоселицький район 87.461 34,1% 9,3% 54,7% 1,8%
Путильський район 25.352 99,5% 0,1% 0,4%
Сокирянський район 48.889 90,4% 3,0% 6,4%
Сторожинецький район 95.295 61,4% 35,4% 0,2% 1,8% 1,0%
Вижницький район 59.993 98,5% 0,3% 0,1% 1,0%
Заставнівський район 56.261 99,2% 0,1% 0,6%
Чернівецька область 919.028 75,6% 11,9% 6,8% 5,3% 0,2%
Рідні мови населення за переписом 2001 року
 
 
Поширення української мови Поширення румунської та молдовської мов
 
 
Поширення російської мови Поширення польської мови

Вільне володіння мовами ред.

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 88,64% мешканців Чернівецької області вказали вільне володіння українською мовою, а 44,09% - російською мовою. 98,29% мешканців Чернівецької області вказали вільне володіння мовою своєї національності.

Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Чернівецької області за даними перепису населення 2001 р.[19][20]

своєї

національності

українська російська
Українці 99,81% 39,31%
Румуни 94,80% 48,08% 46,82%
Молдовани 93,70% 48,23% 56,31%
Росіяни 97,76% 79,63%
Поляки 59,16% 95,31% 47,25%
Білоруси 41,27% 79,91% 82,27%
Євреї 29,24% 88,91% 88,01%

Місце народження ред.

За переписом 2001 року 95,8% населення Чернівецької області народилися на території України (УРСР), 4,1% населення — на території інших держав (зокрема 2,5% - на території Росії), 0,1% населення не вказали місце народження. 88,9% населення народилися на території Чернівецької області, 6,9% — у інших регіонах України.[21]

Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Чернівецької області за переписом 2001 року:

уродженців області кількість частка у населенні
Чернівецької 816622 88,9
Івано-Франківської 9911 1,1
Хмельницької 9543 1,0
Вінницької 7147 0,8
Тернопільської 6644 0,7
Львівської 3235 0,4
Житомирської 2688 0,3
Одеської 2290 0,2
Донецької 2128 0,2
Київської 1709 0,2
Дніпропетровської 1442 0,2
Полтавської 1410 0,2
Черкаської 1367 0,1
Кіровоградської 1251 0,1
Рівненської 1246 0,1
Харківської 1213 0,1
Закарпатської 1200 0,1
Сумської 1128 0,1
Волинської 1127 0,1
Луганської 1099 0,1
Херсонської 998 0,1
АР Крим 962 0,1
Запорізької 947 0,1
Чернігівської 925 0,1
Миколаївської 819 0,1
м. Києва 784 0,1
Севастополя 66 0,0

Зайнятість населення ред.

Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[22]

сфера діяльності кількість зайнятих частка
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 155 683 43,8%
Обробна промисловість 33 959 9,5%
Освіта 28 073 7,9%
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту 27 804 7,8%
Охорона здоров'я та соціальна допомога 20 919 5,9%
Будівництво 19 516 5,5%
Державне управління 17 465 4,9%
Транспорт і зв'язок 14 013 3,9%
Послуги домашньої прислуги 13 602 3,8%
Колективні, громадські та особисті послуги 7 482 2,1%
Готелі та ресторани 5 120 1,4%
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам 4 681 1,3%
Виробництво електроенергії, газу та води 4 450 1,3%
Фінансова діяльність 1 938 0,5%
Добувна промисловість 652 0,2%
Рибне господарство 244 0,1%
Екстериторіальна діяльність 7 0,0%
Всього зайнятих економічною діяльністю 355 608 100,0%

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
  2. а б в г д За період з 2001 по 2011 рік
  3. а б Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
  4. Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України у 1970—2014 рр. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 14 квітня 2015.
  5. Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик. Архів оригіналу за 21 травня 2012. Процитовано 14 квітня 2015.
  6. на 1 липня 1941, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
  7. на 1 травня 1944, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
  8. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 11 березня 2010.
  9. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
  10. а б «Численность, состав и движение населения СССР.» Статистические материалы. — М., 1965. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
  11. а б в г д Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
  12. (рос.) Естественное движение населения регионов республик СССР (кроме РСФСР), 1933-1976, 1977-1990 [Природний рух населення регіонів республік СРСР (крім РРФСР), 1933-1976, 1977-1990]. Демоскоп Weekly (статистичний збірник). М. Архів оригіналу за 24 грудня 2021.  
  13. а б Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  14. Кононова М. Русская старообрядческая диаспора в странах дальнего зарубежья: генезис, формирование и современное положение [Архівовано 22 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 12 квітня 2015.
  16. Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 26 квітня 2013.
  17. Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
  18. Розподіл населення за національністю та рідною мовою [Архівовано 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.] за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 р.
  19. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  20. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  21. Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року». Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
  22. Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.

Посилання ред.