Молодія — село в Україні, у Глибоцькому районі Чернівецької області. Розташоване на правому березі річки Дереглуй. Населення 3847 осіб. Околицею села проходить автомагістраль E85 М19.

село Молодія
Molodiya gerb.png Molodiya prapor.png
Герб села Прапор села
Molodiya church.jpeg
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада Глибоцький район
Рада Молодійська сільська рада
Облікова картка Картка 
Основні дані
Засноване 1488 року
Перша згадка 1486 року
Колишня назва Плай Кузьмина (Plaiul Cosminului)
Населення 3851 (станом на 1.01.2013 р.)
Територія 24.7 км²
Площа 24.7 км²
Поштовий індекс 60415
Телефонний код +380 3734
День села 27 вересня
Географічні дані
Географічні координати 48°13′39″ пн. ш. 26°01′26″ сх. д. / 48.22750° пн. ш. 26.02389° сх. д. / 48.22750; 26.02389Координати: 48°13′39″ пн. ш. 26°01′26″ сх. д. / 48.22750° пн. ш. 26.02389° сх. д. / 48.22750; 26.02389
Середня висота
над рівнем моря
235 м
Водойми річка Дереглуй
Місцева влада
Адреса ради 60415, Чернівецька обл., Глибоцький р-н, с. Молодія
Сільський голова Онуфрійчук Дмитро Васильович
Карта
Молодія. Карта розташування: Україна
Молодія
Молодія
Молодія. Карта розташування: Чернівецька область
Молодія
Молодія
Мапа

CMNS: Молодія у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

На північно-західній околиці села річка Кися впадає у Дереглуй.

ІсторіяРедагувати

 
Хрестовоздвиженська церква
 
Братська могила воїнів австро-угорської армії, які загинули у Першій світовій війні
 
Пам'ятник загиблим воїнам
 
Молодійська загальноосвітня школа

Молдовський період (1486—1775 роки)Редагувати

Перша офіційна згадка про село датується 1486 роком. В районі місцевості Козмінул, господар Молдовського князівства, воєвода Штефан Великий, 26 жовтня 1486 року, розбив 80 тисячне військо польського короля Яна Ольбрахта і 3 квітня 1488 року видав дарчу грамоту монастирю Путна на населений пункт Козмінул. З цього часу, територія населеного пункту переходить у власність монастиря Путна. Територія села Козмінул охоплювала сучасні села Молодія, Валя Кузьмина і Чагор, які складали одне село, що в 1782 році підтверджує намісник монастиря Путна архімандрит Варфоломій (Мезеряну).

Австрійський період (1775—1918 роки)Редагувати

В 1775 році Буковина переходить до Австрійської імперії. Почалась імміграція німців на Буковину. Перші німецькі колоністи (шваби) прибули в червні 1782 року з регіону Банат, міст Майна та Мангайма; частина їх, у кількості 1522 особи, оселилася в селі Молодія. Під час проживання швабів на території села були збудовані католицький костел, дитячий будинок, млин.

В середині ХIХ ст. в Молодії збудували школу, яка розпочала свою роботу 20 листопада 1841 року.[1]

Впродовж ХІХ ст. громада Молодії користувалась печаткою з оригінальним гербом - зображенням жіночої постаті з мечем і терезами (античної богині правосуддя Феміди) - та написом староукраїнською мовою (кирилицею): "ГРОМАДЪ МОЛОДІА".

21 серпня 1883 року, митрополит Буковини і Далмації Сильвестр (Морарю-Андрієвич) заклав камінь під будівництво нового храму. У 1903 році було завершено спорудження церкви та дзвіниці, яку 1907 року освятив митрополит Буковини і Далмації Володимир (Репта) в честь Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господня (престольне свято — 27 вересня). Першим настоятелем церкви став протопресвітер Євгеній Жанковський. Споруда на низькому мурованому фундаменті, цегляна, потинькована, крита схилим дахом. Стіни храму — грані. В інтер'єрі домінує висотне розкриття простору. Іконостас — високий, чотириярусний — академічної роботи початку ХХ ст. На північний схід від храму стоїть квадратна, у плані, двоярусна дзвіниця.

Румунський період (1918—1940 роки)Редагувати

1918 року Буковина перейшла до складу Румунії.

До 8 жовтня 1930 року село Молодія, яке в період входження Буковини до складу Румунії називалось Плаюл Козмінулуй, із рядом сіл складало одну комуну (населений пункт). За переписом 1919 року відмічаються сусідні села: Валя-Козмін, Кодру-Козмін, Кут-Баїнськ. Цілий ряд документів свідчать, що Валя-Козмін і Плаюл Козмінулуй входили в одну комуну.

8 жовтня 1930 року від комуни Плаюл Козмінулуй відокремлюється Кут-Баїнськ і перетворюється в окрему комуну. 11 жовтня 1931 року від Плаюл Козмінулуй відокремлюється Чагор, Коровія, Луковиця, Маморниця.

Радянський період (1940—1991 роки)Редагувати

У червні 1940 вся північна Буковина була анексована у Румунії Радянським Союзом і увійшла до складу Радянської України. В селі відбулися зміни в національному складі населення: німецькі колоністи (шваби) виїхали з села в Німеччину в 1940 році в кількості 1200 людей.

З Молодії на фронт Другої Світової війни було відіслано близько 60 людей, з яких 20 загинули.

В післявоєнний період в селі почала стрімко розвиватися інфраструктура: 1940 року була відкрита лікарня, 1951 року було завершено будівництво цегельного заводу і електростанції на річці Дереглуй, 1954 року було створено районний протитуберкульозний диспансер, 1961 року відкрито дитячий садок.

У 1970-х роках, завдяки сприянню археологів, на території села проводилися розкопки. Під час розкопок було знайдено рештки трипільської культури ІІІ тисячоліття до н. е.

У 1977 році полеглих воїнів вшанували меморіальним пам'ятником, який є пам'яткою архітектури.

Сучасний періодРедагувати

У теперішні часи в Молодії відбувається розвиток сільськогосподарських, економічних, туристично-культурних сфер.

Про німецьку діаспору села Молодія та її історію було випущено 5 книг, зокрема найвідомішою є книга, написана Гудрун Віндіш.[2]

У 2011 році в селі відбулося відкриття нової, сучасної загальноосвітньої школи, у якій навчається понад 490 учнів.

8 травня 2018 року Чагорська сільська рада прийняла рішення "Про добровільне об'єднання територіальних громад", яке дало початок об'єднанню сіл Чагор, Молодія, Луковиця та Кут в Чагорську сільську об'єднану територіальну громаду. 23 грудня 2018 року відбулись перші місцеві вибори новоствореної громади. Рішенням сільської ради від 10 січня 2019 року почався процес реорганізації Молодійської та Луковицької сільських рад шляхом приєднання до Чагорської сільської ради, результатом якого стало остаточне формування громади та старостинських округів - №1 (с. Молодія) та №2 (с. Луковиця та Кут).

НаселенняРедагувати

Австрійський перепис населення 1890 рокуРедагувати

Наприкінці XIX століття громада села Молодія нараховувала загалом 4874 мешканці. За віросповіданням 3136 осіб були православними, 1488 осіб — католиками, у тому числі 39 осіб — греко-католиками, 235 мешканців сповідували іудаїзм, а 15 осіб належали до євангельських християн.

За національним складом, що визначався на основі розмовної мови, Молодія була поліетнічною сільською громадою, у якій більшість становили румуни. Місцеві євреї за розмовною мовою записували себе німцями[3].

Етномовний склад населення села Молодія, 1890 р.
Етноси Число осіб Відсоток
румуни 2149 44,1
німці 1666 34,2
українці 1039 21,3
поляки 19 0,4

Етнонаціональний склад населення Молодії суттєво змінився в період румунського правління (1918—1940 рр.), коли нова влада вважала українців Буковини за румунів, які забули рідну (матірну) мову. Це знайшло своє відображення і в офіційному переписі населення 1930 року. Згідно з ним в Молодії лише 72 мешканці вважали себе українцями за розмовною мовою, а за етнічною приналежністю – 35 осіб.

Перепис населення Румунії 1930 рокуРедагувати

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[4]:

Національність Кількість осіб Відсоток
румуни 2613 67,96 %
німці 983 25,57 %
росіяни 119 3,09 %
євреї 88 2,29 %
українці 35 0,91 %
поляки 6 0,16 %
не вказали 1 0,03 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[4]:

Мова Кількість осіб Відсоток
румунська 2574 66,94 %
німецька 1017 26,45 %
російська 119 3,09 %
українська 72 1,87 %
їдиш 61 1,59 %
польська 1 0,03 %
не вказали 1 0,03 %

Перепис населення України 2001 рокуРедагувати









 

Мовний склад населення села Молодія

   частка румуномовного населення (55.52%)
   частка україномовного населення (43.54%)
   інші мови (0.95%)

За даними перепису населення України 2001 року, більшість населення села розмовляють румунською мовою (55,52%), майже половину — українською (43,54%), решту — іншими мовами (0,95%).

  • 1930 рік — 3960 осіб
  • 1989 рік — 3741 особа
  • 2007 рік — 3847 осіб
  • 2013 рік — 3851 особа

Відомі людиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Редакційна колегія тому: Г. Боряк (голова), Д. Жмундуляк, М. Никирса, Г. Папакін. Державний архів Чернівецької області. Путівник. — Київ Чернівці, 2006. — Т. 1. — С. 331. — ISBN 966-8285-14-7.
  2. Gudrun Windisch. Molodia: Chronik eines Dorfes in der Bukowina. — Augsburg, Germany : Landsmannschaft der Buchenlanddt, 2006. — С. 375.
  3. Special Orts-Repertorien der im österreichischen Reichsrathe vertretenen Konigreiche und Lander. — Tth.13: Special-Orts-Repertorium der Bukowina. — Wien 1894. — S. 1.
  4. а б Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 26 жовтня 2018.  (рум.)(фр.)

ПосиланняРедагувати