Відкрити головне меню

Кіцманський район

район у Чернівецькій області (Україна)

Кі́цманський райо́н — один з одинадцяти районів Чернівецької області України. Адміністративний центр — місто Кіцмань. Утворений 11 листопада 1940 року. Населення становить 70 108 осіб (на 1 лютого 2012 року).

Кіцманський район
Coat of Arms of Kiczmanskiy Raion in Chernivtsi Oblast.gif Kitsmanskiy raion prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Чернівецька область
Код КОАТУУ: 7322500000
Утворений: 1940 р.
Населення: 69 167 (на 1.2.2016)
Площа: 607 км²
Густота: 113.9 осіб/км²
Тел. код: +380-3736
Поштові індекси: 59300—59358
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Кіцмань
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 26
Міста: 1
Смт: 2
Села: 43
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 59300, Чернівецька обл., Кіцманський р-н, м. Кіцмань, вул. Незалежності, 83, 2-13-34
Веб-сторінка: Кіцманська РДА
Кіцманська райрада
Голова РДА: Косар Юрій Дмитрович (т.в.о.)
Голова ради: Лумей Петро Васильович
Мапа

Commons-logo.svg Кіцманський район у Вікісховищі

Зміст

ГеографіяРедагувати

ІсторіяРедагувати

Київська РусьРедагувати

Понад чотири століття Кіцманщина входила до складу давньоруської держави у X — XII століттях була форпостом Київської Русі на її південно-західному кордоні, до середини XIV століття належала Галицькому, а пізніше — Галицько-Волинському князівству.

Молдовське князівство та Османська імперіяРедагувати

З середини XIV до другої половини XVII століть Північна Буковина перебувала у складі Молдовського князівства, потім край підпав під владу Османської імперії.

Кіцманщина була свідком безперервних загарбницьких воєн між Молдовою і Польщею. Від цього передусім найбільш потерпало населення краю, оскільки він був на кордоні між двома державами, що ворогували.

АвстріяРедагувати

У 17741918 роках на Буковині панували австрійські колонізатори. Загарбники запровадили жорстокий окупаційний режим. Вони по-хижацьки використовували багатства краю, ще більше закріпачили селян, що посилило революційні настрої серед трудового люду. В перші роки XX століття посилився страйковий рух на Кіцманщині. У травні-липні страйкували селяни Кіцманя, Оршівців, Валяви.

1908 року в Кіцмані з'явилися організовані об'єднання профспілкового типу, які боролися за поліпшення умов праці і життя селян.

РумуніяРедагувати

У 19181940 роках Буковина була визволена військом королівської Румунії від радянських окупантів. Одним із перших актів нової влади була надання продовольчої допомоги для Північної Буковини. Почали відкривати раніше закриті школи у Кіцмані, Іванківцях, П'ядиківцях, Лужанах, Неполоківцях.

Радянський періодРедагувати

28 червня 1940 року окупаційні радянські війська увійшли в Північну Буковину. З цієї нагоди у Кіцмані відбувся багатолюдний мітинг. Включення Північної Буковини до складу УРСР було подією великої історичної ваги, оскільки вперше за багато століть буковинці з'єдналися в межах однієї державної структури.

3 листопада 1940 року Кіцмань став районним центром Чернівецької області.

1941 року почалася Німецько-радянська війна. 8 липня 1941 року в Кіцмань вступив каральний загін СС на чолі з майором Гессом, а за ним батальйон румунських солдат. Проте і в умовах фашистського режиму жителі Кіцманщини продовжували боротьбу: відмовлялися платити податки, ховали хліб, ухилялись від роботи.

28 березня 1944 року в місто увійшли воїни 45 танкової бригади полковника М. В. Моргунова, які переслідували ворога в напрямі Чернівців.

Адміністративний устрійРедагувати

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 26 сільських рад, які об'єднують 46 населених пунктів та підпорядковані Кіцманській районній раді[1].

ЕкономікаРедагувати

Сьогодні Кіцманський район — район високоінтенсивного сільського господарства, головний напрям якого — виробництво цукрового буряка, озимої пшениці, м'ясо-молочне тваринництво. Розвинуто також свинарство і птахівництво.

У районі є 45 с/г підприємств, 149 фермерських господарств.

На території району розміщено 10 промислових підприємств, зокрема в державній формі власності — 3.

ТранспортРедагувати

Територією району проходить автошлях E85.

НаселенняРедагувати

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 33 848 6883 5249 10 288 7385 3885 158
Жінки 39 035 6596 5230 10 240 9037 7359 573


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 71805 98,52 %
росіяни 674 0,92 %
румуни 116 0,16 %
молдовани 88 0,12 %
білоруси 55 0,08 %
інші 146 0,20 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 72030 98,83 %
російська 654 0,90 %
молдовська 56 0,08 %
румунська 55 0,08 %
білоруська 26 0,04 %
інші 69 0,09 %

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Кіцманського району була створена 51 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 70,59 % (проголосували 39 304 із 55 680 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,98 % (22 396 виборців); Юлія Тимошенко — 20,75 % (8 156 виборців), Олег Ляшко — 12,58 % (4 945 виборців), Анатолій Гриценко — 2,57 % (1 011 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,94 %.[4]

МедицинаРедагувати

У районі функціонує 3 лікарні, 8 амбулаторій, 33 ФАПи.

ОсвітаРедагувати

На Кіцманщині є 19 середніх[5], 13 неповних середніх та 10 початкових шкіл. Поряд із загальноосвітніми школами діють 10 дошкільних установ та 2 дитячі будинки.

КультураРедагувати

До послуг жителів району 40 клубів і будинків культури, 42 бібліотеки, 5 мистецьких шкіл та 5 їхніх філій. 20 колективів носять звання «народний аматорський».

Виходить газета «Вільне життя».

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати