Відкрити головне меню

Нали́вайкове (у минулому — Поливайка, Наливайко, хутор Лак) — село в Україні, у Великомихайлівського району Одеської області. Населення становить 134 осіб.

село Наливайкове
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Великомихайлівський
Рада/громада Полішпаківська сільська рада
Код КОАТУУ 5121683905
Облікова картка Наливайкове 
Основні дані
Засноване 1902 (117 років)
Населення 134
Площа 0,86 км²
Густота населення 155,81 осіб/км²
Поштовий індекс 67153
Телефонний код +380 4859
Географічні дані
Географічні координати 47°01′56″ пн. ш. 30°06′08″ сх. д. / 47.03222° пн. ш. 30.10222° сх. д. / 47.03222; 30.10222Координати: 47°01′56″ пн. ш. 30°06′08″ сх. д. / 47.03222° пн. ш. 30.10222° сх. д. / 47.03222; 30.10222
Середня висота
над рівнем моря
154 м
Найближча залізнична станція 6 км
Місцева влада
Адреса ради 67153, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, с. Полішпакове, вул. Центральна, 5; тел. 2-95-38
Карта
Наливайкове. Карта розташування: Україна
Наливайкове
Наливайкове
Наливайкове. Карта розташування: Одеська область
Наливайкове
Наливайкове
Мапа

Зміст

Назва населенного пунктаРедагувати

Село отримало назву Наливайко наприкінці 1910-х, ймовірніше за все, на честь українського козацького ватажка Северина Наливайка.

ІсторіяРедагувати

Топографічна карта 1917 року нам показує існування Подколины, х-ра Пришпакъ (в майбутньому - Петрівське), х-ра Сутера (пізніше - територія тракторної бригади с. Наливайкове), х. Лакъ (зараз Наливайкове)

Карта Одеської губернії 1920 року (трьохверстка) показує нам існування х. Подколины, х. Козаков (у минулому - Пришпакъ, пізніше - Петрівське), х. Сутера, х. Козака (зараз - Козакове), х. Амона (німецька колонія (у 1924 р. проживало 14 людей)[1] на південний схід від сучасного села Наливайкове) у складі Цебриковської волості Тираспольського повіту.[2]

Коли в 1923 р утворилася Одеська округа Одеської губернії Подколіно в складі Цебрикiвського району стало сільрадою.[3] Куди увійшли Козакова, Бойсбахера і Сутера. Але політика влади була спрямована на те, щоб витісняти етнічних німців в Казахську РСР і на Далекий Схід і з 1924 починають переселяти жителів Київської, Подільської та Волинської губерній. В Петровське — 17 сімей або 74 людини, Козакова — 51 сім'я 222 чоловік і Наливайко — 42 сім'ї 222 чоловік. Можливо це наслідки німецького повстання 1919 р

Топографічна карта, яка малювалась у 1931-1932 рр., показує нам існування Подколины, Пришпак, Казаков, х-ра Сутара, Наливайко, Раковский (зараз частина передостаннього).

Адміністративна карта Одеської області 1937 року нам показує існування Подколіно (центр сільради), Козаково, Сутера, Поливайка (сучасне Наливайкове).

Станом на 1 вересня 1946 року хутір Наливайкове входив до складу Підколінської сільської Ради[4].[5]

У 1962 році Цебриківський район був ліквідовананий, а Петрівська сільрада перейшла до складу Роздільнянського району.[6][7]

Станом на 1 травня 1967 року Наливайкове було у складі Петрівської сільської ради[8]. На території Петрівської сільради було 2 колгоспи: імені Димитрова (господарський центр - Першотравневе), "Україна" (Підколіне)[8].

ПриміткиРедагувати

  1. Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф.-М.,"ЭРН", 2006.- С. 31
  2. Карта Одесской губернии, 1920
  3. Карта Одесского округа Одесской губернии, 1923(рос.)
  4. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 390.
  5. Карта РККА L-36 (А) Одесская область, 1941(рос.)
  6. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 46–48.
  7. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963. — М. : Известия, 1964. — С. 116–118.(рос.)
  8. а б Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 19, 106.

ПосиленняРедагувати