Відкрити головне меню

Козако́ве (у минулому — хутір Козака) — село в Україні, у Великомихайлівського району Одеської області. Населення становить 232 осіб.

село Козакове
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Великомихайлівський
Рада/громада Полішпаківська сільська рада
Код КОАТУУ 5121683904
Облікова картка Козакове 
Основні дані
Засноване 1900 (119 років)
Населення 232
Площа 0,48 км²
Густота населення 483,33 осіб/км²
Поштовий індекс 67153
Телефонний код +380 4859
Географічні дані
Географічні координати 47°03′23″ пн. ш. 30°04′17″ сх. д. / 47.05639° пн. ш. 30.07139° сх. д. / 47.05639; 30.07139Координати: 47°03′23″ пн. ш. 30°04′17″ сх. д. / 47.05639° пн. ш. 30.07139° сх. д. / 47.05639; 30.07139
Середня висота
над рівнем моря
145 м
Місцева влада
Адреса ради 67153, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, с. Полішпакове, вул. Центральна, 5; тел. 2-95-38
Карта
Козакове. Карта розташування: Україна
Козакове
Козакове
Козакове. Карта розташування: Одеська область
Козакове
Козакове
Мапа

ІсторіяРедагувати

Вперше на картах Російської імперії хутір Козакова з'являється в 70 рр 19 столітті.

Хутір виник на землях поміщика Брашевана і його синів. Всі православні були прихожанами Брашувановской Покровської церкви (1807 році побудованої).

Юридичні возаімоотношенія з поміщиком будувалися на оплату десятини від врожаю. Земля перебувала в оренді.

1865 році поряд з хутором проходить залізниця, таким чином роблячи використання земель навколо більш економічно вигідним і привертає німецьких колоністів, що надалі призводить до виникнення німецьких хуторів Байтельсбахера, Паідельшпак і Сутера

1907 р Козакове складається з 7 дворів і 46 жителів, 25 чоловіків і 21 жінка.

С 1923 року після організації Одеської губернії Козакова в ходить до складу Подколінскої сільрадм Цебриківського району.

З 1924 по 1928 в Козакова були переселени жителі Київської та Волинської губерній в складі 51 сiмей 222 чоловік

Станом на 1 вересня 1946 року село входило до складу Підколінської сільської Ради[1].

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 263 особи, з яких 125 чоловіків та 138 жінок.[2]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 232 особи.[3]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 87,07 %
молдовська 11,21 %
російська 1,72 %

ПриміткиРедагувати

  1. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 390.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 30 вересня 2019. 
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 30 вересня 2019. 
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 30 вересня 2019. 

ДжерелаРедагувати

  • Сборная таблица Военно-Топографической карты Российской империи (Ф.Ф Шуберт.3 версты в одном дюйме) Сьемка 1846—1863
  • Список населенных пунктов. Некоторые справчныя даныя по Тираспольскому уезду. Херсонской губерни. Одесса 1907

ЛiтератураРедагувати

ПосиленняРедагувати