Мінські воєводи — посадова особа Великого князівства Литовського, Речі Посполитої; місцевий урядник у Мінському воєводстві, заступник великого князя та короля.

Мінське воєводство мало трьох сенаторів якими були: воєвода мінський, каштелян та єпископ мінські.

Після Люблінської унії (1569) воєвода мінський сидів у сенаті Речі Посполитої, де він був важливим після поморського воєводи і перед інфлянтським воєводою[1]. Із введенням воєводської уніформи (1776 р.) депутати Мінського та Мозирського повітів одягалися однаково зі смоленським — в малинові («кармазинові») кунтуші з темно-синіми («гранатовими») лацканами, під якими носили темно-сині жупани. Депутати Речицького повіту носили білі жупани і такого ж кольору лацкани.

Намісники

ред.

До утворення Мінського воєводства керування відбувалося через намісників:

Воєводи

ред.

Примітки

ред.
  1. (пол.) Jelski A., «Województwo mińskie» // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom V: Kutowa Wola — Malczyce. — Warszawa, 1884. — S.339 [Архівовано 12 липня 2018 у Wayback Machine.].
  2. (пол.) Aleksander Markiewicz, «Gabriel Hornostaj» // Polski Słownik Biograficzny, 1960-1961, — T.IX, S.626-627.
  3. (пол.) Eugeniusz Latacz, «Kazimierz Białłozor» // Polski Słownik Biograficzny, Kraków 1936, — T.II, S.9
  4. (пол.) Polski Słownik Biograficzny — T.XXXVII Michał Kazimierz Siesicki h. Bawola Głowa [Архівовано 14 лютого 2019 у Wayback Machine.]

Джерела

ред.

Посилання

ред.