Василь Тишкевич
Василь Тишкевич (пол. Bazyli Tyszkiewicz, 1492 — 13 серпня 1571) — державний діяч Великого князівства Литовського і Речі Посполитої.
| Василь Тишкевич | |
|---|---|
 Василь Тишкевич | |
| Народився | 1492 |
| Помер | 13 серпня 1571 |
| Поховання | Супрасльський Благовіщенський монастир |
| Громадянство (підданство) |
 Велике князівство Литовське |
| Діяльність | політичний і державний діяч Речі Посполитої |
| Титул | граф |
| Посада | Підляські воєводи[d], Смоленський воєвода, Q19546294?, Q25712800?, Q25712799?, Q11153062?, Q15303491?, Q65117041?, Q65239986? і Q65240622? |
| Військове звання | воєвода Підляський |
| Конфесія | православний, кальвініст |
| Рід | Тишкевичі |
| Батько | Тишко Каленкович |
| У шлюбі з | Q62857016? |
| Діти | Юрій, Остап, Остап, Каленик |
 | |
Зміст
Короткий життєписРедагувати
Син Тишка Калениковича, брат Івана, Гаврило, Михайла і Леона Тишкевичів. Двічі був одружений. Від першого шлюбу з княгинею Олександрою Чорторийською (пол. Aleksandra Czartoryska) мав дочку Анастасію та трьох синів — Юрія, Каленика і Івана-Остафія. Від другого шлюбу з Анастасією Сопотько народилися Євстафій, Серафін та Олександра.
._%D0%90%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0_%D0%A2%D1%8B%D1%88%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%87_(%D0%A7%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%8B%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F)_(1670-79).jpg)
У заповіті висловив бажання, щоб по його смерті дружина з дочкою Олександрою і зятем Олександром Ходкевичем тіло його «відвезли і поховали в монастирі їх милості панів Ходкевичів у Супраслі».[1] На його надгробку викарбували герб і напис руською мовою:
| « | Въ лето отъ Начотения Господа Бога и Спаса нашего Иисуса Христа 1571 месяца Августа 13 дня въ неделю, преставился раб Божій панъ Василий Тишковичъ Воевода Смоленскій Староста Менскій и Пинскій. Положен въ Храме Благовещенія Богородицы, въ монастыри Супрасльскомъ | » |
. Могильний камінь Василя Тишкевича знаходиться в музеї Віленського університету.
СлужбаРедагувати
Придворний королівський (з 1522), староста красносільський, черкаський і канівський (з 1536), мінський (з 1544), вовковиський (з 1546), пінський (з 1569), бобруйський, гайнівський, маршалок господарський (1546 — 1558), воєвода підляський (1558 — 1569) і смоленський (з 1569 — 1571).
5 листопада 1569 року отримав від Сигизмунда II Августа титул графа «на Логойську і Бердичові». Засновник «графської гілки» Тишкевичей. Брав участь у боях з кримськими татарами.
Посол у Кримське ханство і Московське царство.
Політичні і релігійні поглядиРедагувати
Виступав проти укладення Люблинської унії, за що був позбавлений посади підляського воєводи. Один з представників магнатської опозиції політиці Сигізмунда Августа.
Перейшов з православ'я в кальвінізм[2].
ПриміткиРедагувати
- ↑ Алесь Зайка. Васіль Тышкевіч // «Івацэвіцкі веснік», 3 жніўня 2010.
- ↑ Анатоль Грыцкевіч. Тышкевічы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. С. 682.
ДжерелаРедагувати
- «Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя». 2-е выданне / Рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш.; мастак З. Э. Герасімович — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 2005—2010 гг. — Т. 1-3. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |