Василь Тишкевич (пол. Bazyli Tyszkiewicz, 149213 серпня 1571) — державний діяч Литовсько-Руської держави й Речі Посполитої.

Василь Тишкевич
Vasil Tyškievič. Васіль Тышкевіч (XIX).jpg
Василь Тишкевич
Народився 1492(1492)
Помер 13 серпня 1571
Поховання Супрасльський Благовіщенський монастир
Країна Flag of the Grand Duchy of Lithuania 1792.svg Велике князівство Литовське
Діяльність політичний і державний діяч Речі Посполитої
Титул граф
Посада Підляські воєводиd, Смоленський воєвода, Q19546294?, Q25712800?, Q25712799?, маршалок господарський, Q15303491?, князь черкаськийd, Q65239986?, Q65240622? і Q66201038?
Військове звання воєвода Підляський
Конфесія православний, кальвініст
Рід Тишкевичі
Батько Тишко Каленкович
У шлюбі з Q62857016?
Діти Юрій, Остап, Остап, Каленик
Герб

Короткий життєписРедагувати

Син Тишка Калениковича, брат Івана, Гаврила, Михайла і Леона Тишкевичів. Двічі був одружений. Від першого шлюбу з княгинею Олександрою Чорторийською (пол. Aleksandra Czartoryska) мав дочку Анастасію та трьох синів — Юрія, Каленика і Івана-Остафія. Від другого шлюбу з Анастасією Сопотько народилися Євстафій, Серафін та Олександра.

 
Олександра Тишкевич (Чарторийська)

У заповіті висловив бажання, щоб по його смерті дружина з дочкою Олександрою і зятем Олександром Ходкевичем тіло його «відвезли і поховали в монастирі їх милості панів Ходкевичів у Супраслі»[1]. На його надгробку викарбували герб і напис руською мовою:

  Въ лето отъ Начотения Господа Бога и Спаса нашего Иисуса Христа 1571 месяца Августа 13 дня въ неделю, преставился раб Божій панъ Василий Тишковичъ Воевода Смоленскій Староста Менскій и Пинскій. Положен въ Храме Благовещенія Богородицы, въ монастыри Супрасльскомъ.  

Могильний камінь Василя Тишкевича знаходиться в музеї Віленського університету.

СлужбаРедагувати

Придворний королівський (з 1522), староста красносільський, черкаський і канівський1536), мінський1544), вовковиський1546), пінський1569), бобруйський, гайнівський, маршалок господарський (15461558), воєвода підляський (15581569) і смоленський15691571).

5 листопада 1569 року отримав від Сигизмунда II Августа титул графа «на Логойську і Бердичові». Засновник «графської гілки» Тишкевичів. Брав участь у боях з кримськими татарами.

Посол у Кримське ханство і Московське царство.

Політичні й релігійні поглядиРедагувати

Виступав проти укладення Люблінської унії, за що був позбавлений посади підляського воєводи. Один з представників магнатської опозиції політиці Сигізмунда Августа.

Перейшов з православ'я в кальвінізм[2].

ПриміткиРедагувати

  1. Алесь Зайка. Васіль Тышкевіч // «Івацэвіцкі веснік», 3 серпня 2010.
  2. Анатоль Грыцкевіч. Тышкевічы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. С. 682.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати