Відкрити головне меню

Микола Сапіга
пол. Mikołaj Sapieha Pobożny
біл. Мікалай Паўлавіч Сапега
Mikałaj Sapieha. Мікалай Сапега (1709).jpg
Портрет з коданьской галереї, 1709
Народився 1525(1525)
Помер 1 листопада 1599(1599-11-01)
Берестя
Поховання Saint Anne church in Kodeń[d]
Громадянство
(підданство)
Велике князівство Литовське
Місце проживання Річ Посполита
Діяльність дипломат
Alma mater Лейпцизький університет (1546) і Кенігсберзький університет (1548)
Титул Воєвода
Посада воєводи мінські[d], Воєвода вітебський[d], Q2599734?, воєвода новогрудський[d], Q27048068?, Q27048239?, Маршалок господарський, Маршалок великий литовський і Q66201165?
Конфесія Православний
Рід Сапіги
Батько Павло Сопіга
Мати Олена Гольшанська
Брати, сестри  • Андрій Сапіга і Сапіга Богдан Павлович
У шлюбі з 1. Ганна Сангушко; 2. Ганна Вишневецька
Діти Ян, Миколай, Кшиштоф, Фридерик, Олександр, Гаврило (Габріель), Гальшка
Герб

Микола Сапіга (лит. Mykalojus Sapiega, пол. Mikołaj Sapieha , до 1525 — 1 листопада 1599, Берестя) — державний діяч Речі Посполитої. Син Павла Сапіги і Олени Гольшанської. Батько, зокрема, Миколи Пія Сапіги. Вчився в університетах Лейпцига (1545 — 1546) і Кенігсбергу (15471548).

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Перепоховав останки діда, батька з Боцьків у церкві в Кодені, де потім був похований сам.


СлужбаРедагувати

Ротмістр кінної хоругви під час Лівонської війни. Учасник Ульської битви 1564. Маршалок господарський 1566 — 1576. З 1576 фактичний воєвода новогрудський. Воєвода мінський з 1576, берестейський з 1588, вітебський з 1588. Староста річицький в 1570 — 1573, оршанський з 1588.

Дипломатична працяРедагувати

Підписав акт Люблінської унії. Під час безкоролів'я 1586 один з кількох сенаторів, що вислали лист московському царю в справі унії Речі Посполитої і Московського царства. В 1587 році підтримав на виборах короля кандидатуру Сигізмунда Вази. Посол в Московське царство в роках 1577 — 1578. На Брестському сеймі 1596 року підтримав приєднання Речі Посполитої до антитурецької ліги.

Господарська діяльністьРедагувати

Власник Гольшан і Коденя. В 1580 році отримав за допомогою швагра Остафія Воловича трьохрічний контракт на варіння солі з королівських соляних шахт в Величці та Бохні. Солеварню розміщено в маєтку Миколи Сопіги — містечку Кодень. В 1584 році підписав контракт на виварку солі з руських соляних шахт, а в 1597 — з краківських соляних шахт.

Релігійні поглядиРедагувати

Православний. Симпатизував кальвінізму.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати