Відкрити головне меню

Тадеуш Бужинський (близько 17301773, Флоренція) — державний діяч Речі Посполитої, дипломат. Комендант смоленський (17631770), воєвода мінський (17701773). У 17691771 посол Речі Посполитої y Голландії та Англії.

Тадеуш Бужинський

польск.: Tadeusz Burzyński
POL COA Trzywdar.svg

Герб «Тривдар»
сцяг
32-й Комендант смоленський
1763 — 1770
Попередник: Станіслав Антоній Бужинський
Наступник: Андрій Зянкович
сцяг
27-ий Воєвода мінський
1770 — 1773
Попередник: Юзеф Єжи Гільзен
Наступник: Юзеф Миколай Радзивіл
 
Освіта:
  • Варшавський єзуїтський колегіум[d]
Діяльність: дипломат, політик
Член у:
Народження: біля 1730
Смерть: 1773(1773)

Рід: Бужинські
Батько: Станіслав Антоній Бужинський
Дружина: Юзефа Броель-Плятер
 
Нагороди:
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла
Орден Святого Станіслава

БіографіяРедагувати

Представник шляхетського роду Бужинських герба «Тривдар», який осів у Браславському повіті . Син коменданта смоленського і інстигатора великого литовського Станіслава Антонія Бужинського (17011775).

Навчався у Варшавському єзуїтському колегіумі. У 1760 році Тадеуш Бужинський був обраний послом на сейм, потім отримав Красносільське староство і чин ротмістра литовської армії. У 1763 році був призначений комендантом смоленським, а у 1770 році отримав посаду воєводи мінського. У 17641766 роках був членом Комісії казенних Великого князівства литовського, y 1766 ватажок Трибуналу ВКЛ.

Був прихильником Чорторийських. У 1764 році став членом конфедерації Великого Князівства Литовського. 23 жовтня 1767 року увійшов до складу сейму делегації, яка змушена під тиском російського посланця Миколи Рєпніна підтвердити колишній устрій Речі Посполитої.

У 17691773 роках — посол Польщі в Лондоні. Посольству постійно не вистачало грошей, за допомогою яких можна було б найняти помічників і секретарів, що зробило би дипломатичну місію більш ефективною. Восени 1770 року у зв'язку з погіршенням здоров'я попросив польського короля і великого князя литовського Станіслава Августа Понятовського залишити Лондон. Отримавши дозвіл, 18 грудня 1770 виїхав до Брюсселя, а звідти в Італію.

Коли Тадеуш Бужинський помер у 1773 році у Флоренції, посольську місію в Лондоні взяв на себе його заступник і повірений у справах Франтішек Букатий, який вивчив англійську мову .

У 1750 році одружився з Юзефою Броель-Плятер (пом. близько 1778). У 1765 видав підготовлені батьком найважливіші постанови сеймів Польщі та Речі Посполитої.

Кавалер російського ордена Святого Олександра Невського (1764), а також орденів Святого Станіслава (1765) і Білого орла (1769).

Примітки

ЛітератураРедагувати

  • Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 3: Беларусы — Варанец / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 1996. — 511 с.: іл. ISBN 985-11-0068-4 (т. 3), ISBN 985-11-0035-8 (т. 3), ISBN 985-11-0035-8
  • Пазднякоў В. Бужынскі Тадэвуш // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. Т.1: Абаленскі — Кадэнцыя / Рэдкал.: Г.П. Пашкоў (гал.рэд.) і інш.; Маст. З.Э. Герасімовіч. – Мн.: БелЭн, 2005. – 688 с.: іл. С. 354. ISBN 985-11-0315-2 ISBN 985-11-0314-4 (т. 1)
  • Zofia Libiszowska, Misja polska w Londynie w latach 1769—1795, Łódź 1966.
  • Zofia Libiszowska, Życie polskie w Londynie w XVIII wieku, Instytut wydawniczy "PAX", Warszawa 1972.
  • Stanisław Kościałkowski: Burzyński Tadeusz. W: Polski Słownik Biograficzny. T. 3: Brożek Jan — Chwalczewski Franciszek. Kraków: Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1937, s. 142—143. Reprint: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków 1989, ISBN 8304032910