Муроване (Львівський район)
Муро́ване — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення — 4421 особа. Адміністративний центр Мурованської сільської громади.
село Муроване | |
---|---|
Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці. | |
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Львівський район |
Тер. громада | Мурованська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA46060270010075248 |
Основні дані | |
Засноване | 1454 |
Населення | 4421 |
Площа | 1,5 км² |
Густота населення | 2947,33 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81121[1] |
Телефонний код | +380 322 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°52′48″ пн. ш. 24°5′41″ сх. д. / 49.88000° пн. ш. 24.09472° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
257 м |
Водойми | р. Малехівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81120, Львівська обл., Львівський р-н, с. Сороки-Львівські, вул. Польова, 65 |
Карта | |
Мапа | |
|
Населення
ред.За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, у селі мешкала 4421 особа. Мовний склад села був таким:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 12 399 | 99,37 |
російська | 24 | 0,54 |
польська | 2 | 0,05 |
білоруська | 1 | 0,02 |
молдовська | 1 | 0,02 |
Пам'ятки архітектури
ред.- Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці (збудована 1888 р.)
Історія
ред.Село згадується 7 серпня 1439 р.[2]
Муроване в архівних документах значиться як Ляшки Муровані. Перша згадка про них належить до 1454 року. Село належало до королівщини і його власники були орендарі.
21 листопада 1456 р. воєвода і генеральний руський староста Одровонж Андрій зі Спрови одержав від райців м. Львова 100 гривен під заставу с. Ляшки Львівського повіту.[3]
Дідичами села були також Стрембоші (пол. Srzemboszowie).
Життя мурованців до кінця XIX століття можна порівняти з їхніми сусідами сороківчанами. Та й об'єднані вони на той час однією парафією. Мурованська церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці (збудована 1888 р.) була дочірною до сороківської церкви Богоявлення Господнього (зведена 1901 р.)
Наприкінці XIX століття тут діяли читальня «Просвіти», «Сільський Господар» та «Січ». Хоч село мало назву Ляшки, поляків тут 1913 року проживало 26 чоловік, тоді як українців — 190.
Проживає у селі і вчить його юних громадян розумного, доброго, вічного письменник З. Легкий. Декілька вихідців з села боролися за волю України в рядах УГА. Один з них П. Савка, помер від тифу під Вінницею 6 вересня 1919 р.
В 1946 р. село Ляшки Мурованні перейменовано в Муроване.
Палац
ред.У Мурованому зберігся палац 18-19 ст. з парком, господарськими будівлями та залишками фортифікацій. Цегляна садиба, побудована у 18 столітті і мала оборонний характер у вигляді форту з валами, стінами товщиною в 1,5 м. Палац оточений парком площею с 25 га, він має склепінні стелі в пивниці та приміщеннях.[4]
В 1940-х комуністи з палацу роблять радіостанцію. 19 грудня 1947 року на базі радіостанції в с. Мурованому, радіомовної апаратної, виділеного приймального пункту та радіобюро було організовано Львівський обласний радіоцентр. Згодом, в 1952 році, введено в роботу перший потужний на ті часи короткохвильовий радіомовний передавач. У квітні 1982 року Львівський радіоцентр змінив назву на Львівський Обласний радіотелевізійний передавальний центр, 2003-2004 роки:остаточно припинено експлуатацію радіоцентру в Мурованому, мовлення радіо перенесено до Красного.[5]
В грудні 2017 року палац, парк і господарські приміщення списанні з балансу Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення і передані Мурованській об'єднанії територіальній громаді.[6]
Відомі люди
ред.В селі народилися
ред.- Орловський Петро Орестович — солдат ЗСУ, загинув у боях за Дебальцеве
- Петришин Володимир Васильович — американський математик, професор Чикагського, а пізніше Рутгерського університету у Нью-Джерсі (США)
- Сіяк Марія Михайлівна — українська співачка (драматичне сопрано), померла в Боготі (Колумбія)
- Сіяк Остап Михайлович — український службовець, фінансист, диригент, громадський діяч
- Сіяк Іван Михайлович — адвокат, діяч УСДП, четар УСС, старшина армії УНР
- Яворський Ігор Петрович — український, радянський футболіст, український тренер
Примітки
ред.- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Львівський район. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
- ↑ Грамота львівського земського судді Станіслава з Давидова та підсудка Івана із Зимної Води з повідомленням про дарчий запис дружини Добеслава Кривського чоловікові третьої частини своїх сіл Ляшок, Підмонастиря, Крупська, Березини Жидачівського повіту та Колодниці Стрийського повіту. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ Грамота воєводи і генерального руського старости Одровонжа Андрія зі Спрови про одержання ним від райців м. Львова 100 гривень під заставу с. Ляшки Львівського повіту. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ Roman Aftanazy, Roman. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej (polski) . Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich. ISBN ISBN 83-04-04229-0, ISBN 83-04-03701-7 (całość)..
{{cite book}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ (довідка) - ↑ Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. www.rrt.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 травня 2020.
- ↑ Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. www.rrt.ua. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
Джерела
ред.- Laszki Murowane (5) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 94. (пол.) — S. 94-95. (пол.)
Посилання
ред.- Львів та околиці [Архівовано 17 жовтня 2016 у Wayback Machine.] на мапі фон Міґа, 1783.
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |