Мстислав Ізяславич

	Мстислав II Ізяславич
	Мстислав II Ізяславич
Прапор	Великий князь Київський
1159 — 1159
Попередник:	Ізяслав III Давидович
Наступник:	Ростислав І Мстиславич
1167 — 1169
Попередник:	Ростислав І Мстиславич
Наступник:	Гліб Юрійович
березень 1170 — квітень 1170
Попередник:	Гліб Юрійович
Наступник:	Гліб Юрійович
Прапор	Князь переяславський
1146 — 1149
Попередник:	Ізяслав Мстиславич
Наступник:	Ростислав Юрійович
1151 — 1154
Попередник:	Ростислав Юрійович
Наступник:	Гліб Юрійович
Прапор	Князь пересопницький
1155 — 1156
Попередник:	Володимир Андрійович
Наступник:	Мстислав Німий
Прапор	Князь луцький
1154 — 1157
Попередник:	Давид Ігорович
Наступник:	Ярослав Ізяславич
Прапор	Князь володимирський
1157 — 1167
Попередник:	Володимир Мстиславич
Наступник:	Ярослав Ізяславич
Ім'я при народженні:	Федір
Народження:	бл.1125
Смерть:	13 або 19 серпня 1170; Володимир
Поховання:	собор св. Богородиці
Рід:	Рюриковичі
Батько:	Ізяслав II Мстиславич
Мати:	Агнеса Гогенштауфен
Шлюб:	Агнешка Болеславна
Діти:	Роман, Всеволод, Святослав, Володимир
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мстислав Ізяславич (значення).

Мстисла́в II Ізясла́вич (1125 — 13 / 19 серпня 1170) — Великий князь Київський (15 травня 1167 — 12 березня 1169; 22 лютого 1170 — 13 квітня 1170), князь Переяславський (1146—1149, 1151—1154), Пересопницький (1155—1156), Волинський (1156—1170). Представник династії Рюриковичів. Син великого князя київського Ізяслава Мстиславича і його дружини, здогадно германської принцеси. Батько Володаря Русі Романа Великого, дід короля Русі Данила Романовича.

Біографія

У 1151—1154 роках — князь Переяславський. 1152 року двічі розбив половецькі орди. Брав участь у війнах батька з Чернігівськими князями та ростово-суздальським князем Юрієм Долгоруким.

У 1154—1167 — князь Волинський. 1154 року, бувши оточений в Луцьку військами Юрія Довгорукого, втік до Польщі. Повернувся на Волинь 1156 року. Закріпившись на Волині, повів боротьбу за володіння Києвом. 1160 року здобув місто і посадив на київський престол свого дядька смоленського князя Ростислава Мстиславича. Після його смерті, 1167 року, став Великим князем Київським.

1168 року спільно з іншими князями розгромив половецькі кочовища над Ореллю і Снопородом.

У березні 1169 року обороняв Київ від військ князя Андрія Боголюбського, але був змушений залишити місто і відступити на Волинь. 1170 року знову зайняв Київ. Помер у Володимирі, був похований у Соборі святої Богородиці.

Родина й династичні зв'язки

З бл. 1151 року був одружений з дочкою Болеслава III Кривоустого Аґнешкою (1137—1182).

Діти:
- Роман (бл. 1152—1205), князь новгородський (1168—1170), володимирський (1170—1187, 1188—1205), галицький (1187—1188, 1199—1205), великий князь київський (1204)
- Володимир Мстиславич (бл. 1158—1170) — князь Берестейський (1170)
- Святослав Мстиславич — князь Берестейський;
- Всеволод Мстиславич — князь Волинський, Белзький.