Відкрити головне меню

Аґнешка Болеславівна (пол. Agnieszka Bolesławówna) (1137 — після 1182) — велика княгиня київська, дружина Мстислава Ізяславича, мати Романа Великого, Всеволода Белзького, бабуся Данила Галицького.

Аґнешка Болеславівна
Siege of Kiev1169.jpg
Народилася 1137
Померла не раніше 1182
Знання мов давньоруська
Титул принцеса
Рід П'ясти
Батько Болеслав III Кривоустий
Мати Соломія з Берґу
Брати, сестри
У шлюбі з Мстислав II Ізяславич
Діти
  • Медіафайли у Вікісховищі?
  • Агнешка попадає в полон до Андрія Боголюбського після взяття Києва у 1169 р. Мініатюра Радзивілівського літопису

    Донька князя Польщі Болеслава III та його другої дружини Соломії з Берґу.

    БіографіяРедагувати

    ДитинствоРедагувати

    Агнешка — передостання дитина і наймолодша донька Болеслава Кривоустого і Соломії Бергської. Роком її народження вважається 1137. Ортлейф, бенедиктинець з Цвіфальтен, побувавши в 1140 і на початку 1141 року при дворі Соломії в Ленчиці, в своїх донесеннях згадав, що Агнєшці було 3 роки. Так як 1138 року Саломея народила свою останню дитину, Казимира Справедливого, то історики прийшли до висновку, що її дочка Агнешка народилася роком раніше.

    Походження її імені не зовсім ясно. Ймовірно, що вона могла отримати ім'я на честь дружини свого кровного брата Владислава, Агнеси фон Бабенберг, навіть незважаючи на неприязнь до останньої з боку Соломії. Також існує можливість, що ім'я молодшої дочки, було дано на честь рідної сестри батька Агнешки Владиславівни, абатиси монастирів в Кведлінбурзі і Бад-Гандерсхаймі.

    Плани пов'язані з АгнешкоюРедагувати

    У 1141 році Саломея фон Берг з синами скликали з'їзд магнатів в Ленчиці, володінні Саломеї, однак не запросили Владислава; з'їзд прийняв рішення видати Агнешку за одного з синів великого князя київського Всеволода Ольговича, щоб вступити в союз з останнім. Однак Владислав прийняв контрзаходи, в результаті яких київський князь не тільки не пішов на угоду з «Болеславичамі», а й видав через рік свою дочку Звениславу за старшого сина князя Владислава — Болеслава Високого.

    Також обговорювалася можливість відправити Агнешку в монастир у Цвіфальтен.

    Шлюб з Мстиславом ІзяславичемРедагувати

    Приблизно між кінцем 1149 і 1151 роком, Агнешка одружилася з Мстиславом Ізяславичем. Вінцентій Кадлубек в своїй «Хроніці» не згадав про цей шлюб, проте він називав сина Мстислава двоюрідним братом Казимира Справедливого, а приязнь між Романом Галицьким і Лешком Білим пояснював їх спорідненістю у другому поколінні. Автор Іпатіївського літописа називав вдову Романа дружиною брата Лешека. З усього цього випливає, що Мстислав мав бути одружений на одній з дочок Болеслава Кривоустого, а єдина з них, що підходить на цю роль — Агнешка.

    У шлюбі народилося, як мінімум, троє синів — Роман Галицький, Всеволод Бєлзький і Володимир Брестський. Щодо старшого сина Мстислава, Святослава, є припущення, що він народжений поза шлюбом.

    Після смерті батька, великого князя Ізяслава Мстиславича, в 1154 році, Мстиславу з дружиною довелося втікати від князів Ізяслава Давидовича і Юрія Долгорукого в Луцьк, а на наступний рік, коли Долгорукий осадив місто, — в Польщу, звідки вони повернулися в 1156 році.

    У 1167 Мстислав став Великим князем Київським. Але в 1169 році, коли Андрій Боголюбський взяв Київ, Мстислав пішов на Волинь, залишивши сім'ю в руках ворогів. У березні 1170 року він знову повернув собі Київ, але вже через місяць змушений був тікати, так як його залишили всі союзники, а в серпні помер у Володимирі.

    Останні рокиРедагувати

    Остання згадка про Агнєшку міститься в «Хроніці» Кадлубека. Через інтриги Агнешки Святослава, який не був її сином, вигнали з Русі брати. Тоді Казимир Справедливий відправився в похід на Берестя і повернув стіл Святославу. Літопис краківського капітулу датує цей похід 1182 роком.

    Подальша доля Агнешки залишилася невідомою. Невідомо, ні коли вона померла, ні де похована.

    ДітиРедагувати

    РодовідРедагувати

     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
    Мешко II,
    князь Польщі
     
     
     
     
     
     
     
    Казимир I,
    князь Польщі
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
    Ричеза Лотаринзька
     
     
     
     
     
     
     
    Владислав I,
    князь Польщі
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
    Володимир Святий,
    Великий князь Київський
     
     
     
     
     
     
     
    Добронега,
    Українська княжна
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
    Анна Порфірогенета
     
     
     
     
     
     
     
    Болеслав ІІІ,
    князь Польщі
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
    Бржетіслав I,
    князь Богемії
     
     
     
     
     
     
     
    Вратислав ІІ,
    князь Богемії
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
    Юдита Швабська
     
     
     
     
     
     
     
    Юдіт Богемська,
    Богемська принцеса
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
    Андрій I,
    Король Угорщини
     
     
     
     
     
     
     
    Аделаїда,,
    Угорська принцеса
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
    Анастасія,
    донька Ярослава Мудрого
     
     
     
     
     
     
     
    Аґнешка,
    Велика княгиня Київська
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
    Поппо з Берґу
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
    Генрих І з Берґу
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
    Соломон І,
    Король Угорщини
     
     
     
     
     
     
     
    Софія,
    Угорська принцеса
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
    Юдита Швабська
     
     
     
     
     
     
     
    Соломія з Берґу
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
    Діпольд I,
    макрграф Cham-Vohburg
     
     
     
     
     
     
     
    Діпольд II,
    макрграф Вогбургу
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
    Аделаїда з Мохенталю
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
    Бертольд I,
    герцог Каринтії і Верони
     
     
     
     
     
     
     
    Луїтгарда Каринтійська
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
    Рихвара Швабська
     
     
     
     
     
     


    ПриміткиРедагувати

    Література та джерелаРедагувати

    (пол.)

    • Wincenty Kadłubek Kronika Wincentego Kadłubka[pl], ks. IV, rozdz. 14, przekł. i oprac. Brygida Kürbis, Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Wrocław — Warszawa — Kraków 1992, ISBN 83-04-03686-X, ss. 214—215.
    • Korduba M. Agnieszka (1137—1182) // Polski slownik biograficzny. — T. 1. — Krakow, 1935. — S. 31.
    • Kazimierz Jasiński. Rodowód pierwszych Piastów. — wyd. 2. — Poznań: Wydawnictwo Poznańskiego Towarzystwa Przyjaciół Nauk, 2004. — S. 261—264.
    • Karol Górski. Stosunki Kazimierza Sprawiedliwego z Rusią. — Lwów: Gubrynowicz i Schmidt, 1875.