Відкрити головне меню

Агнеса фон Вайблінген (нім. Agnes von Waiblingen), також Агнеса Салічна (1072(1072) — 24 вересня 1143) — друга дочка Генріха IV, імператора Священної Римської імперії та Берти Савойської. У першому шлюбі — герцогиня Швабії, у другому — маркграфиня Австрії. Своє ім'я Агнеса отримала на честь бабусі Агнеси де Пуатьє.

Агнеса фон Вайблінген
Markgraefin Agnes.JPG
Біографічні дані
Народження 1072[1][2][3]
Смерть 24 вересня 1143(1143-09-24)[2]
Клостернойбург, Нижня Австрія, Австрія
У шлюбі з Леопольд III і Фрідріх I
Діти Фрідріх II (герцог Швабії), Конрад III, Леопольд IV, Генріх II, Агнеса Бабенбергська, Оттон Фрайзінгський, Ютта фон Бабенберг, Гертруда фон Бабенберг, Richilde de Staufen[d], Конрад II фон Бабенберг[d] і Berta of Boll[d]
Династія Салічна династія
Батько Генріх IV
Мати Берта Савойська[d]
Медіафайли у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Агнеса фон Вайблінген походить з Салічної династії. У семирічному віці 24 березня 1079 року її заручили з 30-річним герцогом Швабії Фрідріхом I, союзником імператора проти повсталих князів. У 1086 або 1087 році був укладений сам шлюб. Таким чином Агнеса стала предком роду Гогенштауфенів. Пізніше ця спорідненість стала обґрунтуванням для претензій Гогенштауфенів, зокрема Фрідріха Барбаросси і Генріха VI, на корону імператора Священної Римської імперії.

Після смерті Фрідріха у 1105 році її брат Генріх V поспішно видав Агнесу заміж за маркграфа Австрії Леопольда III, сподіваючись таким чином отримати могутнього прихильника в боротьбі зі своїм батьком за імператорський трон[4]. Завдяки другому шлюбу Агнеси з'явився тісний зв'язок між Бабенбергами і Гогенштауфенами.

Високе походження Агнеси і плодючість пари стали пізніше інтерпретувалися хроністами як знаки особливого божого благовоління святому Леопольду. Його святість ґрунтувалася на численних заснованих ним монастирях і багатих дарах вже існуючим[5].

Агнеса була похована поряд зі своїм другим чоловіком, згодом зарахованим до лику святих, у заснованому ним монастирі Клостернойбург. Їхні тіла лежать у невеликій капелі Леопольда. Реліквії самого Леопольда з 1936 року знаходяться у срібній позолоченій скриньці у стіні позаду вівтаря[6].

Шлюби і дітиРедагувати

Діти від першого шлюбу з Фрідріхом I фон Штауфен, герцогом Швабії[7]:

  • Хейліка (померла після 1110) з 1101/1102 одружена з Фрідріхом III фон Петтендорф (помер 3 квітня 1119), графом фон Ленгенфельд
  • Бертрада (Берта), одружена з Адальбертом фон Ельхінген, графом фон Ельхінген і фон Ірренберг
  • Фрідріх II Одноокий (1090 — 4 або 6 квітня 1147), герцог Швабії з 1105
  • Хільдегарда
  • Конрад III (1093 — 15 лютого 1152), герцог Франконії 1116/1120, антикороль Німеччини 1127—1135, король Німеччини з 1138
  • Гізела (Гізельхільдіс)
  • Генріх (помер до 1102)
  • Беатріс (померла після 1147), черниця в Мішельштейні в 1146
  • Кунігунда (Куніца) одружена з Генріхом Гордим, герцогом Баварії
  • Софія одружена з графом Адальбертом
  • Гертруда (померла після 1182) одружена з Германом III фон Шталек (помер 2 жовтня 1156), графом фон Шталек, пфальцграфом Рейнським з 1142, з 1157 черниця під ім'ям Фідес
  • Ріхільда (близько 1100 — ?) одружена з Гуго (близько 1090 — близько 1160), графом де Русі

Від другого шлюбу з Леопольдом III Святим, маркграфом Австрії народилися[8]:

Пам'ятьРедагувати

У 1894 році у віденському районі Деблінг на честь Агнеси було названо провулок Agnesgasse.

У 2009 році площа Welfenplatz отримала нову назву Hohenstaufenplatz на честь роду Гогенштауфен. На площі також була відкрита стела в пам'ять про цей рід з перерахуванням імен. Ім'я Агнеси стоїть на першому місці[9].

ПриміткиРедагувати

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118722301 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  3. Faceted Application of Subject Terminology
  4. Egon Boshof: Die Salier. — Штутгард, 2008, стор 301
  5. Gedächtnis des Landes. Markgräfin Agnes. 
  6. Peter Koblank.Staufergräber. на порталі stauferstelen.net
  7. Генеалогічне древо герцогів Гогенштауфен Foundation for Medieval Genealogy
  8. Генеалогічне древо маркграфів Австрії Бабенбергів Foundation for Medieval Genealogy
  9. Stauferstele Klosterneuburg на порталі stauferstelen.net