Австрійське маркграфство
Східна ма́рка (нім. Ostmark; лат. Marchia orientalis) — ранньофеодальна держава IX–XII століть у південно-східній Німеччині, попередник герцогства Австрія. Починаючи з кінця X століття використання для цієї держави назв Австрійська марка (лат. Marcha Austriae) або Австрійське маркграфство (нім. Markgrafschaft Österreich) є рівнозначними.
| Східна (Австрійська) марка Австрійське маркграфство лат. Marchia orientalis нім. Ostmark нім. Markgrafschaft Österreich | ||||
| васал Священної Римської імперії | ||||
| ||||
.svg) Маркграфство | ||||
| Столиця | Мельк 48°13′ пн. ш. 16°22′ сх. д.H G O | |||
| Мови | австро-баварська мова | |||
| Релігії | католицизм | |||
| Форма правління | феодальна монархія | |||
| маркграф Австрії | ||||
| - 976—994 | Леопольд I (перший) | |||
| - 1136–41 | Леопольд IV (останній) | |||
| Історичний період | Середньовіччя | |||
| - Засновано | 976 | |||
| - Ліквідовано | 1156 | |||
Історія
ред.
Вперше спробу створення буферного графства на кордоні зі слов'янськими землями було здійснено на початку IX століття. Після війн Карла Великого з аварами рубежі франкських земель були просунуті далеко на схід. Територія по Дунаю до Віденського лісу, населена після Великого переселення народів переважно слов'янами, увійшла до складу Баварського герцогства. На цих землях було сформовано так звану Баварську східну марку, головним завданням якої стала німецька колонізація, християнізація й охорона кордонів від слов'янських набігів. На південь від Східної марки було також утворено марки і князівства (Штирія, Каринтія, Крайна, Істрія), які слугували буферною зоною між Німеччиною та південними слов'янами. У 870-х роках Баварська та інші марки були об'єднані під владою Арнульфа Каринтійського, що став 896 року імператором Священної Римської імперії.
У 892 році до Середнього Подунав'я переселились угорці, які стали являти серйознішу загрозу для імперії, ніж слов'яни. 907 року у битві під Пресбургом (нині Братислава) німецькі війська були вщент розбиті угорською армією, що призвело до завоювання угорцями території до Енсу й падіння Баварської марки. Угорські набіги на Німеччину продовжувались до середини X століття. Лише 955 року в битві на Лесі німецький імператор Оттон I Великий одержав вирішальну перемогу та звільнив територію Австрії. Близько 960 року зі складу Баварії знову було виділено Східну марку. У цей час її територія охоплювала західну частину сучасної землі Нижня Австрія та східну частину Верхньої Австрії. Метою створення цього князівства була організація ефективнішої оборони кордону Німеччини з угорськими землями.
976 року маркграфом Східної марки став Леопольд I, засновник династії Бабенбергів, яка правила в Австрії до 1246 року. За його наступників територія марки розширилась у східному напрямку до ріки Лейта, за рахунок земель, відвойованих у угорців. 996 року вперше згадується старо-німецька назва марки Ostarrîchi. Від неї пішло сучасне найменування Австрія (нім. Österreich).
Східна марка, або маркграфство Австрія, лишалась під номінальним сюзеренітетом Баварії до 1156 року, коли імператор Фрідріх I Барбаросса дарував державі статус герцогства й незалежність від Баварії. З цього моменту назва Східна марка вже не застосовувалось до Австрії.
Новітня історія
ред.Термін «Східна марка» або «Остмарк» застосовувався у Третьому рейху відносно Австрії після її аншлюсу 1938 року.
Див. також
ред.Посилання
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Австрійське маркграфство
Джерела
ред.- Ernst Dümmler: Über die südöstlichen Marken des fränkischen Reiches unter den Karolingern (795–907). Aus dem X. Bande der kais. Akademie der Wissenschaften herausgegebenen Archivs für Kunde österreichischer Geschichtsquellen, 1853
- Kurt Mühlberger: Das fränkisch-bayerische Ostland im 9. Jahrhundert. Dissertation an der Universität Wien, 1980.
- Timothy Reuter. Germany in the Early Middle Ages 800–1056. New York: Longman, 1991.
- Manfred Scheuch: Historischer Atlas Österreich, Verlag Christian Brandstätter, Wien 2007, ISBN 3-87070-588-4
- Herwig Wolfram: Die Geburt Mitteleuropas. Geschichte Österreichs vor seiner Entstehung 378–907. Verlag Kremayr & Scheriau, 1973, ISBN 3-218-00451-9.
- Herwig Wolfram: Salzburg, Bayern, Österreich. Die Conversio Bagoarium et Carantanorum und die Quellen ihrer Zeit. Verlag Oldenbourg, Wien, München, Oldenbourg 1996