Федеративна держава Австрія
Федеративна держава Австрія (австрійська німецька: нім. Bundesstaat Österreich; у розмовній мові відома як нім. Ständestaat «корпоративна держава») — політичне продовження Першої Австрійської Республіки у проміжку з 1934 до 1938 року, коли це була однопартійна держава під керівництвом клерико-фашистського Вітчизняного фронту. Назва «корпоративна держава» (нім. Ständestaat), яка походила від поняття нім. Stände («стани» або «корпоратизм»), була пропагандою, яку підтримували провідні політики режиму, такі як Енгельберт Дольфус і Курт Шушніг, що обернулося встановленням авторитарної влади, заснованої на суміші консервативних католицьких та італо-фашистських впливів.
| Bundesstaat Österreich Федеративна держава Австрія | |||||
| |||||
| |||||
| Гімн Sei gesegnet ohne Ende (укр. "Будь благословенна без кінця") | |||||
.svg) | |||||
| Столиця | Відень | ||||
| Мови | німецька | ||||
| Релігії | католицизм | ||||
| Форма правління | федеративна однопартійна австрофашистська парламентська республіка під авторитарною диктатурою | ||||
| Президент Австрії | |||||
| - 1934–1938 | Вільгельм Міклас | ||||
| Канцлер | |||||
| - 1934 | Енгельберт Дольфус | ||||
| - 1934 | Ернст Штаргемберг (в. о.) | ||||
| - 1934–1938 | Курт Шушніг | ||||
| - 1938 | Артур Зейсс-Інкварт | ||||
| Законодавчий орган | Національрат[1] | ||||
| Історичний період | міжвоєнний період | ||||
| - Ухвалення Конституції | 1 травня 1934 | ||||
| - Вбивство Дольфуса | 25 липня 1934 року | ||||
| - Бергтесгаденська угода | 12 лютого 1938 року | ||||
| - Вторгнення Вермахту | 12 березня 1938 р | ||||
| - Німецька анексія | 13 березня 1938 | ||||
| Валюта | австрійський шилінг | ||||
| |||||
.svg){kind=small}
.svg)
.svg)
Історія
ред.
У 1890-х роках такі члени-засновники консервативно-клерикальної Християнсько-соціальної партії (ХС), як Карл фон Фогельзанг і мер Відня Карл Люгер вже виробили анти-ліберальні погляди,[2] щоправда, спершу з економічних міркувань з огляду на зубожіння пролетаріату та нижнього прошарку середнього класу. Багато в чому посилаючись на вчення про католицьке соціальне навчання, ХС агітувала проти австрійського робітничого руху, очолюваного Соціал-демократичною партією. ХС також поширювала антисемітські забобони, хоча це ніколи не набувало такого розмаху, як у нацистів.
Аншлюс
ред.Примітки
ред.- ↑ Pelinka, Anton; Lassner, Alexander (2003). Dollfuss / Schuschnigg Era in Austria. Transaction Publishers. ISBN 978-0-7658-0970-4.
- ↑ Chaloupek, Günther; ‘Conservative and Liberal Catholic Though in Austria’, in Chaloupek, Günther, Backhaus, Jürgen and Framback, Hans A. (editors); On the Economic Significance of the Catholic Social Doctrine. 125 Years of Rerum Novarum; pp. 73-75 ISBN 3319525441
Література
ред.- Ulrich Kluge: Der österreichische Ständestaat 1934–1938. Entstehung und Scheitern. Verlag für Geschichte und Politik, Wien 1984, ISBN 3-7028-0225-8.
- Hans Jürgen Krüger: Faschismus oder Ständestaat. Österreich 1934–1938. Dissertation Universität Kiel 1970, 428 S.
- Otto Naderer: Der bewaffnete Aufstand. Der Republikanische Schutzbund der österreichischen Sozialdemokratie und die militärische Vorbereitung auf den Bürgerkrieg (1923–1934). Ares, Graz 2005, ISBN 978-3-902475-06-0 (zugleich Dissertation Universität Salzburg 2003, 384 Seiten).
- Anton Staudinger: Zur „Österreich“-Ideologie des Ständestaates. In: Ludwig Jedlicka, Rudolf Neck (Hrsg.): Das Juliabkommen von 1936. Vorgeschichte, Hintergründe und Folgen. Protokoll des Symposiums in Wien am 10. und 11. Juni 1976 (= Theodor-Körner-Fonds. Wissenschaftliche Kommission zur Erforschung der Österreichischen Geschichte der Jahre 1927 bis 1938: Veröffentlichungen, Band 4). Verlag für Geschichte und Politik, Wien 1977, ISBN 3-486-44641-X, S. 198–240.