Федеральний канцлер Австрії
Федеральний канцлер Австрії (нім. Bundeskanzler) — глава уряду в Австрії. Він координує роботу уряду і представляє політику уряду перед парламентом і громадськістю. Очолюючи керівну партію, він є політичним лідером парламентської фракції.
Федеральний канцлер Австрії Bundeskanzler | |
---|---|
Федеральний канцлер Австрії | |
Очолює | Уряд Австрії |
Термін | 4 роки |
Посада заснована | 1918 |
Перший на посаді | Карл Реннер |
Сайт | bundeskanzleramt.at |
З 6 грудня 2021 року посаду обіймає Карл Негаммер[1].
Призначення ред.
Федерального канцлера призначає Федеральний президент Австрії. При цьому він бере до уваги думку більшості нижньої палати парламенту — Національрату.
Національна рада може винести вотум недовіри федеральному уряду або окремим федеральним міністрам, однак остаточне рішення про відставку уряду або міністрів ухвалює президент.
Список Федеральних канцлерів Австрії ред.
Перша Республіка (1918—1938) ред.
№ | Фото | Прізвище | Роки життя | Повноваження | Партія | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Федеральні канцлери Першої Республіки (1918—1938) | |||||||
1 | Карл Реннер | 1870—1950 | 1918—1920 | SDAPÖ | |||
2 | Міхаель Майр | 1864—1922 | 1920—1921 | CS | |||
3 | Іоганн Шобер | 1874—1932 | 1921—1922 | Державний службовець | |||
4 | Вальтер Брайскі | 1871—1944 | 1922 | Державний службовець | |||
(3) | Іоганн Шобер | 1874—1932 | 1922 | Державний службовець | |||
5 | Ігнац Зайпель | 1876—1932 | 1922—1924 | CS | |||
6 | Рудольф Рамек | 1881—1941 | 1924—1926 | CS | |||
(5) | Ігнац Зайпель | 1876—1932 | 1926—1929 | CS | |||
7 | Ернст Штреєрувіц | 1874—1952 | 1929 | CS | |||
(3) | Іоганн Шобер | 1874—1932 | 1929—1930 | Державний службовець | |||
8 | Карл Вагуїн | 1873—1949 | 1930 | CS | |||
9 | Отто Ендер | 1875—1960 | 1930—1931 | CS | |||
10 | Карл Буреш | 1878—1936 | 1931—1932 | CS | |||
11 | Енгельберт Дольфус1) | 1892—1934 | 1932—1934 | CS/VF | |||
12 | Курт Шушніг1) | 1897—1977 | 1934—1938 | VF | |||
13 | Артур Зейсс-Інкварт2) | 1892—1946 | 1938 | NSDAP | |||
1) У 1933 демократичні інституції Австрії було скинуто й замінено недемократичними методами правління, так званим австрійсько-фашистським режимом, провідними діячами якого були Енгельберт Дольфус (Engelbert Dollfuß) і Курт Шушніг (Kurt Schuschnigg). 2) Під тиском націонал-соціалістичної Німеччини останній австрійський президент Вільгельм Міклас (Wilhelm Miklas) був змушений призначити канцлером Зейсс-Інкварта, чиїм єдиним завданням стало підготувати аншлюс. |
Друга республіка (з 1945) ред.
№ | Фото | Прізвище | Роки життя | Повноваження | Партія | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Федеральні канцлери Другої республіки (з 1945) | |||||||
(1) | Карл Реннер | 1870-1950 | 1945 | SDAPÖ/SPÖ | |||
14 | Леопольд Фігль | 1902-1965 | 1945-1953 | ÖVP | |||
15 | Юліус Рааб | 1891-1964 | 1953-1961 | ÖVP | |||
16 | Альфонс Горбах | 1898-1972 | 1961-1964 | ÖVP | |||
17 | Йозеф Клаус | 1910-2001 | 1964-1970 | ÖVP | |||
18 | Бруно Крайський | 1911-1990 | 1970-1983 | SPÖ | |||
19 | Фред Зіновац | 1929-2008 | 1983-1986 | SPÖ | |||
20 | Франц Враницький | 1937- | 1986-1997 | SPÖ | |||
21 | Віктор Кліма | 1947- | 1997-2000 | SPÖ | |||
22 | Вольфганг Шюссель | 1945- | 2000 — 2007 | ÖVP | |||
23 | Альфред Гузенбауер | 1960- | 2007 — 2008 | SPÖ | |||
24 | Вернер Файман | 1960- | 2008 — 2016 | SPÖ | |||
25 | Крістіан Керн | 1966- | 2016-2017 | SPÖ | |||
26 | Себастьян Курц | 1986- | 2017-2019 | ÖVP | |||
27 | Брігітте Бірляйн | 1949- | 2019-2020 | незалежна | |||
28 | Себастьян Курц | 1986- | 2020—2021 | ÖVP | |||
29 | Александер Шалленберг | 1969- | 2021 | ÖVP | |||
30 | Карл Негаммер | 1972- | 2021— | ÖVP |
- CS — Християнська соціалістична партія
- SDAPÖ — Соціал-демократична робітнича партія Австрії
- VF — Вітчизняний фронт (Vaterländische Front)
- NSDAP — Націонал-соціалістична німецька робітнича партія (Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei)
- SPÖ — Соціал-демократична партія Австрії
- ÖVP — Австрійська народна партія
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Новий канцлер Австрії склав присягу. Deutsche Welle (українською) . 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.