Відкрити головне меню

Леопольд III Святий або Леопольд III Благочестивий (нім. Leopold III; 107315 листопада 1136) — маркграф Австрії (10951136) з династії Бабенбергів, святий-покровитель Австрії та Відня.

Леопольд III Благочестивий
Liutpold
S.Leopoldo.d'Austria.jpg
6-й маркграф Австрії
Початок правління: 12 грудня 1095
Кінець правління: 15 листопада 1136
Попередник: Леопольд II Красивий
Наступник:Леопольд IV
Дата народження: 1073(1073)
Місце народження:Мельк, Мельк (округ), Нижня Австрія, Австрія
Дата смерті:15 листопада 1136(1136-11-15)
Місце смерті:Клостернойбург, Нижня Австрія, Австрія[1]
Дружина:1) пані з роду Перг
2) Агнеса Салічна
Династія:Бабенберги
Батько:Леопольд II Красивий
Мати:Іда Форнбах-Рательнберзька

Леопольд III був сином австрійського маркграфа Леопольда II та Іди Форнбах-Рательнберзької.

Політична діяльністьРедагувати

Леопольд III заклав основи майбутнього впливу Австрії. 1104 року він підтримав повстання принца Генріха проти його батька імператора Генріха IV, чим забезпечив собі прихильність першого, який став 1105 року новим імператором Священної Римської імперії. Генріх V віддав за дружину Леопольду III свою сестру, що різко підвищило авторитет Австрії в імперії. Особливістю державної політики Леопольда III було підтримання мирних та дружніх відносин з усіма сусідами, імператором та папою римським. У 1125 році його кандидатуру навіть було висунуто на виборах імператора, однак Леопольд III взяв самовідвід. За нього Австрія сильно укріпилась і розширила свою незалежність в рамках Німеччини.

Леопольд III дуже активно підтримував церкву й заснував в Австрії декілька важливих монастирів: Клостернойбург (1108) (за легендою, місце для його заснування вказала маркграфу сама Діва Марія), Хайлігенкройц (абатство) (1133) та Клайнмаріацель (1134). Ця його діяльність послужила приводом до канонізації Леопольда III у 1485 році. А 1663 року його було оголошено святим-покровителем Австрії. День його пам’яті (15 листопада) є офіційним святом у Відні, Нижній та Верхній Австрії.

Шлюб та дітиРедагувати

Перша дружина: з 1103 р. N, пані з родини Перг, донька Вальгунса Пергського (пом. до 1105 г.)

Адальберт ІІ (1104/1105?—1137), одружений (1132) із Хедвігою Арпад, дочкою Алмоша, короля Угорщини і Хорватії.

Друга дружина: з 1106 р.

Леопольд IV (бл. 1108—1141), маркграф Австрії (з 1136) й герцог Баварії (з 1139)
Оттон (помер 1158), єпископ Фрайзінгу (з 1138)
Генріх II Язомирготт (1112—1177), маркграф Австрії з 1141 і герцог Австрії з 1156, герцог Баварії (1141—1156), пфальцграф Рейнський (1140—1141)
Ернст (помер 1137)
Конрад (1116—1168), єпископ Пассау (1148—1164), архієпископ Зальцбургу (з 1164)
Ута, дружина графа Луїтпольда Плайна
Агнеса (померла 1157), дружина (з 1125) Владислава II Вигнанця, великого князя Краківського
Юдита (померла після 1168), дружина (з 1133) Вільгельма V, маркіза Монферрато
Гертруда (1120—1150), дружина (з 1140) Владислава II, князя (пізніше короля) Чехії
Єлизавета (1124—1143), дружина (з 1142) за Германа II, графа Вінценбурга
Берта (померла 1150), дружина Генріха III, бургграфа Регенсбурга

ПосиланняРедагувати