Відкрити головне меню

Могилі́в — село в Україні, центр Могилівської сільської територіальної громади Царичанського району Дніпропетровської області.

село Могилів
Mohylivska otg gerb.png Mohylivska otg prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Царичанський район
Рада/громада Могилівська сільська громада
Код КОАТУУ 1225683601
Облікова картка Могилів 
Основні дані
Засноване 18 століття
Перша згадка 1718 рік
Населення 4 097 осіб
Поштовий індекс 51040
Телефонний код +380 5690
Географічні дані
Географічні координати 48°51′49″ пн. ш. 34°28′43″ сх. д. / 48.86361° пн. ш. 34.47861° сх. д. / 48.86361; 34.47861Координати: 48°51′49″ пн. ш. 34°28′43″ сх. д. / 48.86361° пн. ш. 34.47861° сх. д. / 48.86361; 34.47861
Середня висота
над рівнем моря
65 м[1]
Водойми річки Біловод, Оріль
Відстань до
районного центру
10 км
Найближча залізнична станція Балівка
Відстань до
залізничної станції
45 км
Місцева влада
Адреса ради с. Могилів, вул. Панікахи, 3;
вул. Центральна, 58а
Веб-сторінка http://mogylivska.gromada.org.ua/
Сільський голова Дружко Валерій Володимирович
Карта
Могилів. Карта розташування: Україна
Могилів
Могилів
Могилів. Карта розташування: Дніпропетровська область
Могилів
Могилів

Могилів у Вікісховищі?

Розташоване за 45 км від залізничної станції Балівка. Населення — 4  097осіб (станом на 1 лютого 2008 року).[2]

Зміст

Географічне розташуванняРедагувати

Розташоване на правому березі річки Орелі, між річкою та каналом Дніпро-Донбас (лівий берег), за 10 км на південь від районного центру Царичанка. Вище за течією річки Оріль на відстані 0,5 км розташоване село Драгівка, нижче за течією річки на відстані 2 км розташоване село Проточі, на протилежному березі - села Єгорине, Китайгород та смт Царичанка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Поруч проходить автомобільна дорога Т 0441.

АрхеологіяРедагувати

В околицях Могилева досліджені кургани епохи бронзи (II-I тисячоліття до н. е.) з поодинокими сарматськими похованнями (I-II століть)[3]. Поблизу села знаходяться споруди Української укріпленої лінії — земляні вали укріплення (редути).

ІсторіяРедагувати

Село виникло у XVIII столітті. Перша письмова згадка про це датується 1720 роком, як хутір запорізького старшини Могили[3]. В селі тоді налічувався 51 двір. Стосовно назви села існує кілька версій. Одна з них говорить про те, що Могилів названий так тому, що на його території багато козацьких могил. Інша — село заснували козаки Могила та Лев і назва села пішла від сполучення їх імен[4].

У XVIII сторіччі село входило до Протовчанської паланки Запорізької Січі, пізніше було центром Могилівської волості Новомосковського повіту Катеринославської губернії. Станом на 1886 рік тут мешкало 4 697 особи, було 734 двори, волосне правління, православна церква, школа, шість магазинів, винний склад, проходили дві ярмарки і один базар на свята.

У 1905 році під впливом уродженців села, робітників катеринославських заводів, в Могилеві спалахнуло селянське повстання[3].

Радянська влада встановлена ​​в кінці грудня 1917 року. Під час громадянської війни тут діяв партизанський загін під командуванням Б. Л. Мірошниченка. Перший партійний осередок створений тут в 1919 році, комсомольський — в 1920 році. У 1929 році створені перші колгоспи «Новий етап» і «14-річчя Жовтня», в які вступили 40 осіб[3].

На фронтах німецько-радянської війни воювали понад 1,5 тисячі місцевих жителів, понад 800 з, них загинули, більше 500 нагороджені орденами і медалями. У Могильові на братській могилі полеглих воїнів-визволителів села встановлено пам'ятник, на честь загиблих односельчан споруджено меморіальний комплекс[3].

У повоєнний час в селі знаходилася центральна садиба колгоспу «Прогрес», за яким було закріплено 10 704 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 9 тисяч га орної землі. Господарство спеціалізувалося на виробництві зерна і молока. З підсобних підприємств працювалиь млин, олійниця, пилорама, ремонтні майстерні. У селі діяли середня, восьмирічна і початкова школи, лікарня на 70 ліжок, фельдшерсько-акушерський пункт, ветлікарня, будинок культури з залом на 500 місць, три бригадних клуби, чотири бібліотеки з книжковим фондом понад 36 тисяч примірників, майстерня побутового обслуговування, телеательє, три магазини, відділення зв'язку, АТС. За 19661977 роки в селі побудовано більше 300 житлових будинків[3].

Соціальна сфераРедагувати

В селі діють:

  • дві школи: Могилівська загальноосвітня школа І -ІІ ступенів (директор - Машура Світлана Степанівна), Могилівська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів ім. І.М.Шишканя (директор - Динька Анатолій Васильович)
  • дошкільний навчальний заклади «Дзвіночок» та дитячий садок-яслі «Ромашка»,
  • бібліотека-філіал № 15 та сільська бібліотека,
  • Зорянський сільський будинок культури та Могилівський будинок культури[4][5],
  • Комунальний заклад "Могилівський геріатричний пансіонат" Дніпропетровської обласної ради

Охорона здоров'яРедагувати

Діють фельдшерсько-акушерський пункт, амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Є дитячий заклад оздоровлення та відпочинку ім. Володі Дубініна.

КультураРедагувати

Пам'яткиРедагувати

Меморіальний комплекс воїнам-визволителям та загиблим односельчанам,

Споруди Української укріпленої лінії - земляні вали укріплення (редути) (поч. XVIII століття).

Релігійна культураРедагувати

Свято-Воскресенський храм,

будинок-музей схиігумені Серафими[6]

СпортРедагувати

Футбольний клуб - "Оріон".

Футбольна шкільна секція на чолі з Стратієм Михайлом Михайловичем.

Відомі особиРедагувати

В селі народилися:

ПриміткиРедагувати