Мови Донецької області
Мовний склад Донецької області характеризується переважанням російської мови як декларованої рідної (74,9% у 2001 р.) та постійним зменшенням питомої ваги української мови у більшість міжпереписних періодів XX ст., включно з 1989–2001 рр, що вирізняє її від більшості інших регіонів України.
За даними останнього перепису населення найбільш поширеними рідними мовами Донецької області були російська (3615 461 осіб, 74,9%), українська (1163 085, 24,1%), вірменська (6 287, 0,13%), білоруська (4 842, 0,10%) та грецька (4 209, 0,09%).[1]
Розселення мовних груп в межах області має певні особливості. Російська мова найбільше переважає у східній, центральній та південній частинах області, особливо в містах, українська найбільш поширена у північній та західній частинах, особливо у селах.
Історична динаміка ред.
.svg)
Рідна мова ред.
Динаміка рідної мови населення Донецької області за даними переписів:
| 1897[2] | 1959[3] | 1970[4] | 1979[5] | 1989[6] | 2001[7] | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| українська | ~53% | 44,4% | 37,9% | 32,2% | 30,6% | 24,1% |
| російська | ~25% | 54,1% | 60,6% | 66,5% | 67,7% | 74,9% |
| інша | ~22% | 1,5% | 1,5% | 1,3% | 1,7% | 1,0% |
Динаміка поширеності української як рідної мови серед українців Донецької області за даними переписів:
| мова | 1959[8] | 1970[4] | 1979[9] | 1989[6] | 2001[10] |
|---|---|---|---|---|---|
| все населення | 79,9% | 70,5% | 62,4% | 59,5% | 41,2% |
| міське населення | 65,4% | 55,2% | 35,7% | ||
| сільське населення | 94,2% | 87,4% | 78,5% |
Етнолінгвістичні групи ред.
Динаміка чисельності основних етнолінгвістичних груп населення області за даними переписів 1970–2001 рр.[4][9] [6][10]
| національність | рідна мова | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 |
|---|---|---|---|---|---|
| українці | українська | 1 831 910 | 1 636 176 | 1 603 339 | 1 129 650 |
| українці | російська | 764 795 | 986 116 | 1 087 509 | 1 612 243 |
| росіяни | російська | 1 973 061 | 2 211 992 | 2 301 245 | 1 818 201 |
| росіяни | українська | 14 000 | 13 272 | 13 034 | 24 785 |
| інші | російська | 227 340 | 226 022 | 205 096 | 185 017 |
| інші | українська | 7 905 | 7 137 | 6 809 | 8 650 |
| інші | інша | 72 968 | 69 568 | 90 353 | 47 017 |
Динаміка питомої ваги основних етнолінгвістичних груп населення області за даними переписів 1970–2001 рр.[4][9][6][10]
| національність | рідна мова | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 |
|---|---|---|---|---|---|
| українці | українська | 37,4% | 31,8% | 30,2% | 23,4% |
| українці | російська | 15,6% | 19,1% | 20,5% | 33,4% |
| росіяни | російська | 40,3% | 42,9% | 43,3% | 37,7% |
| росіяни | українська | 0,3% | 0,3% | 0,2% | 0,5% |
| інші | російська | 4,6% | 4,4% | 3,9% | 3,8% |
| інші | українська | 0,2% | 0,1% | 0,1% | 0,2% |
| інші | інша | 1,5% | 1,4% | 1,8% | 1,0% |
Перепис 2001 ред.
Рідна мова населення адміністративних одиниць Донецької області за переписом населення 2001 р.[11]
| українська | російська | вірменська | білоруська | грецька | |
|---|---|---|---|---|---|
| Донецька область | 24,1 | 74,9 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
| Донецьк (міськрада) | 11,1 | 87,8 | 0,1 | 0,1 | |
| м. Авдіївка | 12,5 | 87,2 | 0,1 | 0,1 | |
| Бахмут (міськрада) | 35,2 | 63,6 | 0,2 | 0,1 | |
| м. Вугледар | 28,2 | 70,8 | 0,1 | ||
| Горлівка (міськрада) | 15,2 | 83,9 | 0,1 | 0,1 | |
| Дебальцеве (міськрада) | 21,5 | 77,3 | 0,1 | ||
| Торецьк (міськрада) | 21,3 | 78,2 | 0,1 | 0,1 | |
| Мирноград (міськрада) | 25,9 | 71,9 | 0,1 | 0,1 | |
| Добропілля (міськрада) | 39,3 | 60,2 | 0,2 | ||
| Докучаївськ (міськрада) | 28,0 | 71,5 | 0,1 | 0,1 | |
| Дружківка (міськрада) | 35,0 | 63,8 | 0,4 | 0,1 | |
| Єнакієве (міськрада) | 13,6 | 85,7 | 0,1 | 0,1 | |
| Жданівка (міськрада) | 11,7 | 87,4 | 0,3 | 0,3 | |
| Маріуполь (міськрада) | 9,9 | 89,5 | 0,1 | 0,1 | 0,2 |
| м. Хрестівка | 16,9 | 82,4 | 0,1 | 0,2 | |
| м. Костянтинівка | 21,0 | 78,1 | 0,5 | 0,1 | |
| Краматорськ (міськрада) | 35,6 | 63,3 | 0,3 | 0,1 | |
| Покровськ (міськрада) | 37,1 | 62,2 | 0,2 | 0,1 | |
| Лиман (міськрада) | 70,4 | 29,1 | 0,2 | ||
| Макіївка (міськрада) | 12,4 | 86,6 | 0,1 | 0,1 | |
| м. Новогродівка | 29,8 | 69,2 | 0,1 | ||
| Селидове (міськрада) | 26,0 | 73,0 | 0,2 | 0,1 | |
| Слов'янськ (міськрада) | 43,8 | 54,6 | 0,2 | 0,1 | |
| Сніжне (міськрада) | 15,3 | 83,6 | 0,1 | 0,1 | |
| Чистякове (міськрада) | 15,7 | 83,4 | 0,1 | 0,2 | |
| Харцизьк (міськрада) | 16,1 | 83,0 | 0,1 | 0,1 | |
| Шахтарськ (міськрада) | 22,5 | 76,3 | 0,1 | 0,2 | |
| м. Ясинувата | 27,2 | 72,4 | 0,1 | 0,1 | |
| Олександрівський район | 89,5 | 10,0 | 0,1 | 0,1 | |
| Амвросіївський район | 43,5 | 55,8 | 0,2 | 0,1 | |
| Бахмутський район | 72,2 | 26,2 | 0,2 | 0,2 | |
| Великоновосілківський район | 50,3 | 47,4 | 0,1 | 0,1 | 1,4 |
| Волноваський район | 58,5 | 40,4 | 0,2 | 0,1 | 0,5 |
| Нікольський район | 31,1 | 67,4 | 0,2 | 0,1 | 0,7 |
| Добропільський район | 88,6 | 10,9 | 0,2 | 0,1 | |
| Костянтинівський район | 69,8 | 29,4 | 0,2 | 0,2 | |
| Покровський район | 74,1 | 25,5 | 0,1 | ||
| Лиманський район | 82,2 | 17,0 | 0,1 | ||
| Мар'їнський район | 56,5 | 43,0 | 0,1 | 0,1 | |
| Новоазовський район | 40,2 | 59,3 | 0,1 | 0,1 | |
| Мангушський район | 22,4 | 76,6 | 0,2 | 0,1 | 0,6 |
| Слов'янський район | 83,2 | 15,6 | 0,1 | 0,1 | |
| Старобешівський район | 17,1 | 81,8 | 0,1 | 0,6 | |
| Бойківський район | 39,9 | 57,2 | 0,1 | 0,1 | 1,7 |
| Шахтарський район | 53,4 | 46,3 | 0,1 | 0,1 | |
| Ясинуватський район | 41,0 | 58,2 | 0,1 | 0,1 |
Перепис 1989 ред.
За переписом населення 1989 р. основними мовами Донецької області були:[6]
| мова | кількість | частка |
| російська | 3 593 850 | 67,66% |
| українська | 1 623 182 | 30,56% |
| білоруська | 24 134 | 0,45% |
| грецька | 15 923 | 0,30% |
| татарська | 14 108 | 0,27% |
| інша | 40 584 | 0,76% |
Російську мову назвали рідною 67,7% населення області, зокрема 71,2% міського та 35,3% сільського. Етнічні росіяни складали тільки 64% російськомовного населення, 36% (1,29 млн осіб) були представниками інших національностей. Російську назвали рідною 99,4% росіян, 93,5% євреїв, 79,0% греків, 67,8% білорусів, 52,9% молдаван, 48,1% татар, 40,4% українців.[6]
Українську мову назвали рідною 30,6% мешканців області, 27,1% міського населення та 62,1% сільського, зокрема серед українців - 59,5% (у містах - 55,2%, у селах - 87,4%). Етнічні українці складали 98,8% україномовного населення області.[6]
Перепис 1979 ред.
За переписом населення 1979 р. основними мовами Донецької області були:[9]
| мова | кількість | частка |
| російська | 3 424 130 | 66,48% |
| українська | 1 656 585 | 32,16% |
| білоруська | ~ 22 000 | 0,43% |
| татарська | ~ 14 000 | 0,27% |
Російську мову назвали рідною 99,4% росіян, 95,3% євреїв, 89,7% греків, 69,8% білорусів, 55,7% молдаван, 47,1% татар, та 37,6% українців. Етнічні росіяни складали 64,6% російськомовного населення, 35,4% (1,21 млн осіб) були представниками інших національностей.[9]
Перепис 1970 ред.
За переписом населення 1970 р. основними мовами Донецької області були:[4]
| мова | кількість | частка |
| російська | 2 965 196 | 60,61% |
| українська | 1 853 815 | 37,89% |
| білоруська | ~ 26 000 | 0,53% |
| татарська | ~ 17 000 | 0,35% |
| грецька | ~ 5 500 | 0,11% |
| інша | 14 500 | 0,30% |
Російську мову назвали рідною 60,6% населення області, зокрема 65,4% міського та 27,5% сільського. Етнічні росіяни складали 66,5% російськомовного населення, 33,5% (0,99 млн осіб) були представниками інших національностей. Російську назвали рідною 99,3% росіян, 94,3% євреїв, 91,9% греків, 65,9% білорусів, 55,7% молдаван, 39,2% татар, та 29,5% українців.[4]
Українську мову назвали рідною 37,9% мешканців області, 33,1% міського населення та 71,4% сільського, зокрема серед українців — 70,5% (у містах — 65,4%, у селах — 94,2%). Етнічні українці складали 98,8% україномовного населення області.[4]
Перепис 1897 ред.
Рідна мова населення східних повітів Катеринославської губернії за переписом 1897 р.[12][13]
| Бахмутський повіт |
Маріупольський повіт | |
|---|---|---|
| населення | 332 478 | 254 056 |
| українська | 58,2% | 46,1% |
| російська | 31,2% | 14,0% |
| грецька | 0,0% | 19,0% |
| німецька | 3,8% | 7,5% |
| єврейська | 2,8% | 4,1% |
| молдавська | 1,9% | 0,0% |
| польська | 0,6% | 0,2% |
| інша | 1,5% | 9,1% |
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Таблиця: 19A050501_02. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 18 березня 2022.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 28 серпня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ В.М. Кабузан - Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века - 1989 год. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 28 серпня 2014.
- ↑ а б в г д е ж Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- ↑ Численность и состав населения СССР: по данным Всесоюзной переписи населения 1979 года. Центральное статистическое управление СССР, 1984
- ↑ а б в г д е ж Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 18 березня 2022.
- ↑ Про кількість та склад населення Донецької області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 28 серпня 2014.
- ↑ Україномовне та російськомовне населення: чисельність та структура. Частина 2. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- ↑ а б в г д Численность и состав населения СССР: по данным Всесоюзной переписи населения 1979 года. Центральное статистическое управление СССР, 1984
- ↑ а б в Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 28 серпня 2014.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за мовою спілкування у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 28 серпня 2014.
- ↑ Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Бахмутський уезд. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Мариупольский уезд. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.