Меджилабірці (традиційно — Лаборець; словац. Medzilaborce, народнорозмовною мовою — Міджілaбірцї) — місто в Словаччині, Меджилабірському окрузі Пряшівського краю. Розташоване в північно-східній частині Словаччини, у долині ріки Лаборець на автошляху Гуменне-Полата-Радошиці (пол. Radoszyce)-Сянік (пол. Sanok). Складовою частиною міста є колись самостійні села Борів (словац. Borov) та Видрань (словац. Vydraň). З 1996 р. Меджилабірці- адміністративний центр Меджилабірського округу. В околиці міста більшість сіл з населенням русинського або українського походження, за віросповіданням греко-католики або православні.

Coat of arms of Slovakia.svgМісто Меджилабірці
словац. Medzilaborce
Coat of arms of Medzilaborce.png
герб
Музей сучасного мистецтва ім.Енді Воргола в центрі міста
Музей сучасного мистецтва ім.Енді Воргола в центрі міста
Основні дані
49°16′18″ пн. ш. 21°54′15″ сх. д.H G O
Країна SK Словаччина
Край Пряшівський
Округ Меджилабірці → SPARQL ←
Столиця для Меджилабірці

Перша згадка 1543 (1557)
Засновано 1543

Сусіди за кадастром 
Полата ?
Водойма Лаборець (річка)
Висота над р.м. 326 м
Площа 47,479 км²
Населення 6 612 (31.12.2017)
Міста-побратими Náměšť nad Oslavoud, Козеніце
Телефонний код +421-057
Автомоб. ном. ML
Поштовий індекс 068 01
Місцева влада
Адреса

Mestský úrad Mierová 326/4

068 01 Medzilaborce
Веб-сторінка medzilaborce-urad.sk
E-mail mailto:medzilaborce@stonline.sk
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS) SK520471[2]
OpenStreetMap 388249 ·R (Меджилабірці)
GeoNames 724156
Транспорт, відстані
До крайового центру
 — фізична 57 км
До Братислави
 — фізична 373 км
Карта
Меджилабірці. Карта розташування: Словаччина
Меджилабірці
Меджилабірці. Карта розташування: Пряшівський край
Меджилабірці
Меджилабірці (Пряшівський край)

CMNS: Меджилабірці у Вікісховищі

НазваРедагувати

В кінці 18 століття угорська адміністрація поселення називала «Mezőlaborc», тобто Польовий Лаборець, від угорського «mező», що означає поле. Чеська адміністрація прийняла цю назву як «Medzilaborce» скоріше за випадковим збігом голосних та приголосних а не за сенсом, з чого виникло Межилабірці.

Друга версія походження назви говорить про те, що містечко розташоване між початками річки Лаборець, тобто Меджи ЛабірціМежжилабірці. Однак річка Лаборець тече у своєму кориті а до неї втікає Видранька, не інший Лаборець.

Третя версія спирається на легенду про князя Лаборця, якого схопили угорці над річкою, повісили а решта його дружини врятувалася й оселилася тут, та назвала це поселення Лаборець на честь князя.

Люди справді місто називають Лаборець, але згідно з поширенішою легендою за князем назвали річку, яку до того називали Свіржава, не місто.

ГеографіяРедагувати

Місто розташоване в північній частині східної Словаччини недалеко польського кордону, у північній частині Низьких Бескидів, у Лаборецькій височині, у долині річки Лаборець при впадінні її лівосторонньої притоки Видраньки. Оточене горами Кичара, Кам'яна та Убоча, які зображені на гербі міста. В центрі міста є перехрестя доріг на південь до Гуменного (42 кілометрів), на північ до Чертижного (11 кілометрів) та на схід до Полати (8 кілометрів) з продовженням до Команчі (20 кілометрів).

До міста були адміністративно приєднані два села: Борів на півночі та Видрань на півночному сході, завдяки чому кадастр міста примикає до кордону з Польщею біля села Довжиця (пол. Dołżyca). Місцеві топоніми: Борів, Видрань, Піднягівчик, Мочарани, Данова. Одну частину міста називають неофіційно народноромовною мовою «Берег» від сукупності житлових будинків, які збудували на верху на схід від православного храму і офіційно в минулому називалась «Sídlisko Vrch».

Місто межує на півночі з селами Габура, Калинів, на сході з селом Полата, на півдні з селами Нягів та Красний Брід, на заході з селами Рокитівці та Микова.

Висота в центрі міста 326 метрів, у кадастрі від 300 до 822 метрів над рівнем моря.

ІсторіяРедагувати

Вперше місто згадується в грамоті угорського короля Людовика I Великого у 1347 році як володіння князів Другетів, село Мезоброд. Перша згадка про Меджилабірці як про місто зустрічається у 1543 році. Починаючи з 1684 року Меджилабірцями володіла родина Чакі. З 1910 році місто стало районним центром Земплинскої жупи. За часів Першої та Другої світових воєн Меджилабірці були сильно зруйновані, що негативно відбилося на подальшому розвитку міста. У 1958 році почалася індустріалізація міста.

У 1991 р. організація «Русинська оброда» (Русинське відродження) скликала у Меджилабірцях 1-й Всесвітній конгрес русинів. Після того у місті час від часу відбуваються культурні події русинської громади.

Економіка та інфраструктураРедагувати

У місті Меджилабірці найбільшу традицію має скляна і машинобудівна промисловість.

У скляної промисловості від 1970 року знаходилась філія чеської Яблунецької скляної (словац. Jablonecké sklárne) фабрики, де працювало до 600 чоловік. Після приватизації компанія закінчила свою діяльність. Компанія Glass LPS є наступником 45-річної традиції склоробства в місті Меджилабірці, яка досі виробляє кришталеві люстри і точить підвіски для люстр.

Машинобудування в Меджилабірцях починала компанія Транспорта (словац. Transporta) пізніше Вігорлат (словац. Vihorlat), який мав 1200 співробітників. Приватизація та криза в машинобудуванні завод зруйнувала. У даний час у машинобудівній промисловості продовжують свою роботу компанії Ковострой (словац. Kovostroj) і Лабстрой (словац. Labstroj).

Основні роботодавціРедагувати

 
Glass LPS — виробник кришталевих люстр.
  • Glass LPS ТОВ
  • Kovostroj AT
  • Labstroj TOB

ОсвітаРедагувати

У Меджилабірцях працює кілька дитсадків, 2 початкові школи, 2 середні школи, у тому числі 1 гімназія.

КультураРедагувати

 
Музей сучасного мистецтва ім. Енді Воргола

ХрамиРедагувати

 
Православна церква св. Духа
 
Греко-католицька церква св. Василія Великого

У Меджилабірцях є греко-католицька церква святого Василя Великого з кінця 18 століття в стилі класицизму, перебудована в 1878 році, єдиний в окрузі римо-католицький костел Діви Марії з 1903 року в стилі сецесії та православна церква святого Духа з 1949 року в історичному стилі за проектом Володимира Січинського, як пам'ятник полеглим у війнах, з 1963 року національна культурна пам'ятка.

У міській частині Борів є греко-католицька парафіяльна церква святого Архангела Михайла з 1778 року в стилі бароко, перебудована в 1873 році в стилі класицизму, з 1963 року національна культурна пам'ятка.

У міській частині Видрань є греко-католицька парафіяльна церква святого Архангела Михайла з 1874 року та православна церква святого Архангела Михайла з 20 століття.

НаселенняРедагувати

У місті проживає 6 586 чол.

Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 року):

Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:

Видатні постатіРедагувати

  • Мацинський Іван (1922—1987) — український поет та перекладач, директор Українського національного театру, народився в Меджилабірцях
  • Вацлавський Михайло — основоположник корпоративного руху в краї, до містечка прийшов в 1924 р. як шкільний інспектор родом з галицької Сіняви (пол. Sieniawa),
  • Прокіпчак Іван (1917—1991) — український і словацький письменник, публіцист, громадський діяч. Член Спілки словацьких письменників.
  • Мушка Юлій — художник.

Партнерські містаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: основна категорія теми сторінки із значенням "Category:Medzilaborce", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9017330/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проект:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
  2. Medzilaborce. ŠÚ SR: sodbtn.sk (sk).  // детальні статистичні дані
  3. Енді Воргол. Музей русина у Словаччині. Острівець поп-арту varosh.com.ua 12.03.2013

ДжерелаРедагувати