Відкрити головне меню

Словаччина — країна Центральної Європи. Площа держави — 48 845 тис. км².

Географія Словаччини Picto infobox map.png
Географічне положення Словаччини
Географічне положення Словаччини
Континент Європа
Регіон Центральна Європа
Координати 49°00′ пн. ш. 19°00′ сх. д. / 49.000° пн. ш. 19.000° сх. д. / 49.000; 19.000
Площа 49 тис. км² (128-те)
 • суходіл 98,4 %
 • води 1,6 %
Державний кордон 1 652,2 [1] км
Найвища точка гора Герлаховський пік (2 654,4 м)
Найнижча точка біля села Клін-над-Бодроґом (94 м)
Найдовша річка Ваг (403 км)
Карта Словаччини

Зміст

НазваРедагувати

Назва країни пов'язана з назвою слов'янських племен. Сам термін слов'яни загальноприйнятої етимології не має. Існує кілька версій походження. Серед основних виводять назву:

  • від кореня slaṷos народ;
  • від гідронімів, що походять від індоєвропейського кореня зі значенням обмивати, очищати, наприклад, назви річок Слуя, польські назви річок Sɫawa, Sɫawica, сербське Славница;
  • від слово (люди, що говорять по-нашому, на відміну від іншомовних племен німців, німих);
  • від індоєвропейського кореня *kleu-, основне значення якого чути, у значенні слава і популярність, тобто відомі люди.

Цей етнонім як племінний закріпився в ході етногенезу не тільки словаків (словац. slováci), а також словенців (словен. Slovenci), словінців (slovinci) та ільменських словєн — жителів Новгородської землі. Сучасна словацька форма «Словаччина» (словац. Slovensko) вперше зафіксована у 1675 в заяві броумовського домену, направленій гайтманові краю в Угерському Градішті[2].

Географічне положенняРедагувати

Словаччина межує на півночі з Польщею, на сході — з Україною, на півдні — з Угорщиною, на заході — з Австрією і Чехією. Виходу до моря не має.

ГеологіяРедагувати

Корисні копалиниРедагувати

Корисні копалини зосереджені переважно у Словацьких Рудних горах: залізні руди, руди марганцю, поліметалеві; родовища сурми, магнезиту[3].

РельєфРедагувати

Докладніше: Рельєф Словаччини

Словаччина переважно гірська країна, оточена з півночі і північного сходу гірськими хребтами низьких і середньовисоких гір Західних Карпат з м'якими, округлими формами рельєфу. Найбільшої висоти гори сягають у Високих Татрах, що мають скелясті вершини з альпійським рельєфом, сніжниками і слідами давнього заледеніння. У Високих Татрах розташована найвища точка країни і Карпатських гір загалом — пік Герлаховський штит (словац. Gerlachovský štít), висотою 2655 м, а також піки Кривань, Дюмб'єр, висота яких перевищує 1850 м[3]. На південь гори знижуються, утворюючи кілька хребтів, витягнутих у субширотному напрямку (Низькі Татри, Словацькі Рудні гори) з південного заходу на північний схід (Велика і Мала Фатра й інші). На сході — окремі хребти Східних Карпат (Вигорлат та інші). На півдні переважають височини, розділені родючими долинами, по яких течуть численні річки, які згодом впадають у Дунай.

Ближче до Дунаю в районі Братислави і Комарно розташована Середньодунайська низовина. Низовини займають невеликі площі на південному заході (Подунайська низовина) і на південному сході (Потиська низовина)[3].

КліматРедагувати

Докладніше: Клімат Словаччини

Клімат Словаччини помірно-континентальний. Зима холодна і суха; літо тепле і вологе. Річні суми опадів в середньому 500–700 мм на рік; у горах перевищують 1000 мм, а на рівнинах становлять менше 500 мм на рік. Сніговий покрив на рівнинах мінливий, у горах лежить до 3 місяців. Середня температура січня у Братиславі −1° С, липня +21° С. У горах зима холодніша, а літо прохолодніше[3].

Клімат Братислави (1981–2010)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 19,8 19,1 25,0 30,3 33,4 36,3 38,2 39,3 34,0 30,0 21,3 17,9 39,3
Середній максимум, °C 2,7 5,1 10,3 16,7 21,8 24,9 27,5 27,0 21,7 15,6 8,2 3,3 15,4
Середня температура, °C −0,4 1,2 5,5 11,0 16,0 19,1 21,3 20,7 15,9 10,4 4,9 0,7 10,5
Середній мінімум, °C −3,4 −2,3 1,3 5,4 10,2 13,4 15,4 15,0 11,0 6,1 1,8 −1,9 6,0
Абсолютний мінімум, °C −24,6 −20 −15,1 −4,4 −2 3,0 7,0 5,0 −2 −8 −12 −20 −24,6
Норма опадів, мм 39 37 38 34 55 57 53 59 55 38 54 46 565
Кількість сонячних годин 65,1 81,9 151,9 204,0 263,5 270,0 275,9 269,7 207,0 142,6 60,0 46,5 2038,1


Вологість повітря, % 83 78 71 64 67 66 64 65 73 78 83 85 73
Джерело: [4]

ГідрографіяРедагувати

РічкиРедагувати

Докладніше: Річки Словаччини

Дунай утворює південно-західний кордон країни. У нього впадає більшість карпатських річок, що течуть у південному напрямку. Найбільші притоки: Ваг, Нітра і Грон. На сході карпатські річки Лаборець, Ториса, Ондава й інші належать до басейну річки Тиси — найбільшої притоки Дунаю[3].

ОзераРедагувати

Докладніше: Озера Словаччини

ҐрунтиРедагувати

Докладніше: Ґрунти Словаччини

РослинністьРедагувати

Докладніше: Флора Словаччини

Ліси займають майже 40 % території країни. Південні схили гір вкриті, широколистяними (бук 31% лісів країни, дуб 10%) або змішаними лісами, на північних схилах ростуть хвойні ліси (ялина 29%, ялиця 9%). Вище в горах розташовані альпійські луки[3].

Див. також: Ліси Словаччини

Тваринний світРедагувати

Докладніше: Фауна Словаччини

У гірських лісах водяться олені і рисі, зустрічаються вовки і ведмеді, з дрібних тварин — лисиці, білки, ласки[3].

Стихійні лиха та екологічні проблемиРедагувати

Охорона природиРедагувати

Фізико-географічне районуванняРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок mv-statisticke-udaje-o-statnych-hraniciach не вказаний текст
  2. (словац.) Углар В. Про походження назв словак, Словаччина та словацька мова.
  3. а б в г д е ж Словаччина. Географія країни. Архівовано 13 червень 2011 у Wayback Machine. — Країни світу. Укрінформ.
  4. Pogodaiklimat.ru – Bratislava. Pogodaiklimat.ru. Процитовано 20 March 2014. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати