Відкрити головне меню

Маггемі́т (англ. magbasite; нім. Magbasit m) — мінерал, оксид тривалентного заліза координаційної будови. Належить до ряду магнетиту, група шпінелей. Іноді маггемітом називають суміш ільменіту з гематитом, лімонітом та іншими мінералами.

Маггеміт
Maghemita.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1],
перевизначений (Rd)[d][2]
Хімічна формула γ-Fe2O3
Nickel-Strunz 10 4.BB.15
Ідентифікація
Колір коричневий
Сингонія кубічна (натічні та оолітові виділення) або тетрагональна (щільні тонкі кірочки)
Твердість 5,0—5,5
Колір риси коричнева
Питома вага 4,7—4,9
Інші характеристики
Названо на честь Магнетит[3],
Гематит[3]
CMNS: Маггеміт на Вікісховищі

Назва — за початковими складами слів: магнетит і гематит (P. A. Wagner, 1927).

Визначення і загальний описРедагувати

Хімічна формула: γ-Fe2O3. Містить (%): Fe — 69,94. O — 30,06.

Сингонія кубічна (натічні та оолітові виділення) або тетрагональна (щільні тонкі кірочки).

Густина 4,7—4,9. Тв. 5,0—5,5.

Колір коричневий.

Риса коричнева.

У прохідному світлі коричневий до жовтого.

Ізотропний.

Сильно магнітний.

Утворюється при окисненні магнетиту або при зневодненні лепідокрокіту. Нестійкий.

При нагріванні перетворюється в гематит.

Зустрічається в лавах і залізних шапках, у рудах г. Магнітна (Урал), і у Бушвельдському магнітному комплексі Півд. Африки.

Один з найбільш поширених магнітних мінералів зони окиснення (вивітрювання), тому широко використовується в петромагнітних дослідженнях зон вивітрювання і гідротермальних змін як високочутливий індикатор низькотемпературного окиснення.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати