Марказит — мінерал класу сульфідів та їх аналогів (хім. аналог піриту); дисульфід заліза острівної будови. Від араб. або мавританської مرقشيثا / marqašīṯā /, кремінь (W.K.Haidinger, 1845).

Марказит
MarcassiteII.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Mrc[2]
Хімічна формула FeS₂
Nickel-Strunz 10 2.EB.10a[3]
Dana 8 2.12.2.1
Ідентифікація
Сингонія ромбічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь Пірит (арабська)[4]
CMNS: Марказит у Вікісховищі
Марказит

Історія та етимологіяРедагувати

У 1845 році австрійський геолог, мінералог і геофізик Вільгельм Ріттер фон Гайдингер (1795—1871) присвоїв марказиту його назву, яка діє й досі. Назва виникла від його здатності викресати іскри при ударі. Основна латинська назва «marchasita» походить від арабського або мавританського مرقشيثا / marqašīṯā / «кремінь».

Загальний описРедагувати

Хімічна формула: Fe[S2].

Містить(%): Fe — 46,6; S — 53,4.

Домішки: Ni (до 6 %), As, Sb, Co, Bi, Cu та ін.

Поширений сульфід заліза. Диморфний з піритом.

Сингонія ромбічна.

Форми виділення: конкреції, сфероліти, натічні агрегати, суцільна маса.

Кристали таблитчасті, рідше гостропірамідальні, призматичні, а також двійники і зростки типу «півнячого гребеня».

Густина 4,88.

Твердість 6,5-6,75.

Колір жовтий.

Блиск металічний.

Риса темна, зеленувато-сіра.

Злам нерівний.

Крихкий.

Непрозорий.

Асоціація: пірит, піротин, галеніт, сфалерит, флюорит, доломіт, кальцит.

 
Кристалічна структура марказиту. Атоми сірки — червоні.

Слабкий провідник електрики.

Самостійних родовищ не утворює.

Походження — ендогенне і екзогенне.

Зустрічається в низькотемпературних гідротермальних жильних родовищах.

Аутигенний або гіпергенний мінерал осадових порід (наприклад, у вапняках, глинах, мармурах або глинистих сланцях), де утворюється з гідротермальних кислих розчинів при низьких температурах.

Зустрічається також у зонах вивітрювання рудних родовищ (при руйнуванні піротину) і в осадових породах (переважно вугленосних піщано-глинистих відкладах).

У США є в ряді штатів: Міссурі, Оклахома, Канзас, Айова. В Чехії — поблизу мм. Мост, Осек та ін. У Німеччині, в Клаусталь, в горах Гарц, а також мм. Фрайберг і Аннаберг, Саксонія. У Франції, на мисі Кап Блан-Не, департамент Па-де-Кале. У Мексиці, в районі м. Санта-Еулалія, штат Чіуауа. У районі м. Льяллагуа, Болівія. У префектурі Акіта, Японія.

На території України є в Донбасі, Карпатах, на Закарпатті. Зустрічається у Микитівському ртутному родов. (Донбас) з піритом, кіновар'ю, дикітом. Є в мергелях і вапняках Криму.

Використовується у хімічній промисловості, сировина для одержання сірчаної кислоти.

РізновидиРедагувати

Розрізняють:

  • марказит гребінчастий (агрегати марказиту, які складаються з двійників по (101));
  • марказит променистий (голчасті індивіди марказиту, які утворюють променисті агрегати).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати