Анатаз
Анатаз (рос. анатаз; англ. anatase, octahedrite; нім. Anatas) — мінерал класу оксидів і гідроксидів, двооксид титану.
Анатаз | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
IMA-номер | IMA1962 s.p. |
Абревіатура | Ant[2] |
Хімічна формула | TiO₂[3] |
Nickel-Strunz 10 | 4.DD.05 |
Ідентифікація | |
Колір | чорно-синій, бурий, жовтий |
Сингонія | тетрагональна |
Спайність | досконала |
Твердість | 6.0 |
Блиск | алмазний |
Густина | 3.82—3.97 |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Екстензія (давньогрецька мова)[4] |
Типова місцевість | Сен-Кристоф-ан-Уазан[5] |
Анатаз у Вікісховищі |
Загальний опис
ред.Хімічна формула: TiO2. Містить (%): Ті — 59,95; О — 40,05. Домішки: FeO. Анатаз ніобіїстий — відміна анатазу, яка містить до 21,61 % Nb2O5. Анатаз – одна з трьох природних поліморфних модифікацій двоокису титану, Тетрагональна (рутил - тетрагональна, брукит - ромбічна). Кристалічна структура характеризується найщільнішою кубічної упаковкою іонів кисню з вертикальною четверною віссю; координаційні числа такі ж, як у рутилу.
Кристалографія
ред.Сингонія тетрагональна. Клас симетрії дітетрагонально-біпірамідальний. Кристали гостробіпірамідальні, також таблитчасті, рідше призматичні.
Фізичні властивості
ред.Густина 3,82—3,97. Твердість 6,0. Спайність досконала. Чорно-синього, бурого, жовтого, коричневого, жовтувато-або червонувато-коричневого, синього, чорного; зеленуватого, блідо-бузкового, сірого кольорів з алмазним блиском, рідко майже безбарвний. Риса безбарвна до блідожовтої. Просвічує. Блиск алмазний, металевий.
Утворення і родовища
ред.Зустрічається в жилах або тріщинах альпійського типу, також як акцесорний мінерал у магматичних та метаморфічних породах, іноді в пегматитах, а також у розсипах. Зустрічається в гідротермальних хрусталеносних жилах альпійського типу з гірським кришталем, адуляром і хлоритом, і як продукт руйнування ільменіту. Руда для одержання феротитану.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
- ↑ Haüy R. J. Traité de Minéralogie — 1 — Paris: (untranslated), 1801. — Vol. 3. — P. 129–136.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Анатаз // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Анатаз // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.