Відкрити головне меню

Максиміліан Фреттер-Піко (нім. Maximilian Fretter-Pico; нар. 6 лютого 1892, Карлсруе, Велике герцогство Баден — пом. 4 квітня 1984, Кройт, Баварія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал артилерії (1942) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1944). Учасник Першої та Другої світових війн.

Максиміліан Фреттер-Піко
Maximilian Fretter-Pico
Народження 6 лютого 1892(1892-02-06)
Німецька імперія Карлсруе, Велике герцогство Баден
Смерть 4 квітня 1984(1984-04-04) (92 роки)
Німеччина Кройт, Баварія
Поховання
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Імперська армія Німеччини Райхсгеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військ артилерія
піхота
Освіта Кадетський корпус Данцига
Артилерійська школа Ютербога
Роки служби 19101945
Звання General (Wehrmacht) 1.svg Генерал артилерії
Командування 97-ма легка піхотна дивізія
XXX армійський корпус
6-та армія
IX військовий округ
Війни / битви
Відносини Отто Фреттер-Піко (брат)
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Церінгенського лева
Ганзейський Хрест (Гамбург)
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За Атлантичний вал»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Орден Михайла Хороброго

БіографіяРедагувати

Максиміліан Фреттер-Піко народився 6 лютого 1892 року в місті Карлсруе у Великому герцогстві Баден. 20 вересня 1910 року поступив на військову службу до 14-го (3-го Баденського) полку польової артилерії імені Великого князя, відвідував військову школу в Данцигу. 27 січня 1912 року отримав первинне військове звання лейтенант. З вересня 1913 до січня 1914 року пройшов курс підготовки офіцерів-артилеристів в Ютербогі.

З початком Першої світової війни на фронті, був ад'ютантом, з січня 1915 року командир підрозділу зенітних гармат. У подальшому служив на різних посадах у бригадах та дивізіях. У січні-лютому пройшов підготовку офіцера генерального штабу при командуванні групи армій Альбрехта Вюртемберзького.

Після завершення війни залишився в рейхсвері. Спочатку М. Фреттер-Піко служив у штабі 1-го Прусського артилерійського полку в Кенігсберзі, потім переведений до штабу в Берлін. Згодом у передвоєнний час займав різнорідні командні та штабні посади. У 1938 році відряджений до Туреччини військовим радником. Після повернення став начальником штабу командування групи «Саарпфальц» у Кайзерслаутерні.

Невдовзі після початку вторгнення вермахту до Польщі це командування переформоване на XXIV армійський корпус під командуванням генерала інженерних військ В. Кунтце. У межах кампанії на Західному фронті корпус брав активну участь у бойових діях у Франції, проривав лінію Мажино.

19 квітня 1941 року М. Фреттер-Піко вступив у посаду командира 97-ї легкої піхотної дивізії, яка входила до складу 55-го армійського корпусу генерала від інфантерії Е. Фірова групи армій «Південь». 1 листопада дивізія здобула Артемівськ, вела бої на сході України.

27 грудня 1941 року командир дивізії М. Фреттер-Піко був призначений командиром 30-го армійського корпусу і відзначений Лицарським хрестом Залізного хреста. 30-й армійський корпус організаційно входив до 11-ї армії генерала від інфантерії Е. фон Манштейна, яка вела бої за оволодіння Кримським півостровом, бої за опанування Севастополя.

8 травня 1942 року генерал Е. фон Манштейн завдав контрудару по радянських позиціях, що висадилися на Керченському півострові й здобув велику перемогу, вщент розгромивши війська радянського Кримського фронту (44-та, 47-ма і 51-ша радянські армії). Облога Севастополя військами 11-ї армії тривала понад 8 місяців. 7 червня 1942 року він розпочав останній штурм Севастополя. 54-й генерала Е.-О. Гансена і 30-й армійські корпуси за підтримки артилерії та авіації атакували захисників фортеці. 29 червня почався останній етап штурму Севастополя. 1 липня знекровлені радянські частини, залишки Приморської армії, що обороняла Севастополь, позбавлені вищого командування, що залишило власні війська, кинувши місто, з боями почали відходити на захід до мису Херсонес, де чинили опір ще три дні, а окремі підрозділи оборонялися ще до 13 липня.

Після завершення битви за Крим, 30-й армійський корпус перекинули на північний фланг радянсько-німецького фронту, під Ленінград.

Взимку 1942/1943 року генерал М. Фреттер-Піко очолював армійську групу «Фреттер-Піко», створену на основі його корпусу. Ця армійська група періодично формувалася ще декілька разів. У липні 1944 року його призначили командувати 6-ю армією, яка незабаром була знищена радянськими військами у ході Другої Яссько-Кишинівської операції. З 30 березня 1945 року він командувач 9-го військового округу. 22 квітня 1945 року узятий у полон американськими військами.

НагородиРедагувати

Перша світова війнаРедагувати

Міжвоєнний періодРедагувати

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.(нім.)
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
  • Dermot Bradley, Karl-Friedrich Hildebrand: Die Generale des Heeres 1921—1945 — Band 4: Fleck -Gyldenfeldt, Biblio-Verlag 1994
  • Dermot Bradley (Hrsg.): Soldatenschicksale des 20. Jahrhunderts, Band 5: Maximilian Fretter-Pico — Die Jahre danach: Erinnerungen des Generals der Artillerie a. D. 1945 bis 1984. Biblio-Verlag, Osnabrück 1986, ISBN 3-7648-1464-0.
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

ПосиланняРедагувати


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
генерал-лейтенант
Сигізмунд фон Ферстер
 
командир 97-ої легкої піхотної дивізії

15 квітня — 27 грудня 1941
Наступник:
генерал-лейтенант
Ернст Рупп
Попередник:
генерал-полковник
Ганс фон Зальмут
 
командир XXX армійського корпусу

27 грудня 1941 — 4 липня 1944
Наступник:
генерал кавалерії
Філіпп Клеффель
Попередник:
сформована
командир
армійської групи «Фреттер-Піко»

23 грудня 1942 — 3 лютого 1943
Наступник:
розформована
Попередник:
сформована
командир
армійської групи «Фреттер-Піко»

17 вересня — 2 жовтня
7 жовтня — 12 листопада
1 — 23 грудня 1944
Наступник:
розформована
Попередник:
генерал кавалерії
Філіпп Клеффель
 
командувач 6-ої армії

17 липня — 23 грудня 1944
Наступник:
генерал танкових військ
Герман Бальк
Попередник:
генерал від інфантерії
Теодор Петч
командувач IX військового округу
березень — 8 травня 1945
Наступник:
капітуляція


ПриміткиРедагувати