Лінія Мажино (фр. Ligne Maginot) — система французьких укріплень (будувалася в 19291934 р.; удосконалювалася до 1940 р.) на кордоні з Німеччиною. Загальна довжина становила близько 400 км. Названа іменем військового міністра генерала Андре Мажино (фр. Andre Maginot).

Лінія Мажино
Форт на лінії Мажино

До складу Лінії Мажино входили 39 дотів, 70 бункерів, 500 артилерійських і піхотних блоків, 500 казематів, а також бліндажі та пункти спостереження.

Цілі створенняРедагувати

Лінія Мажино була побудована для досягнення кількох цілей:

  • Для того, щоб уникнути раптового нападу й дати сигнал до початку оборонних заходів.
  • Для забезпечення мобілізації французької армії, яка займала 2-3 тижні.
  • Для збереження паритету чисельності кадрів армії з Німеччиною (Франція нараховує 39 000 000 осіб, Німеччина — 70 000 000).
  • Щоб захистити Ельзас та Лотарингію (ці провінції були повернені Франції в 1918) і їх промисловий потенціал.
  • Щоб бути використаною як основа для контрнаступу.
  • Щоб змусити противника обійти оборонні Споруди Лінії з флангів через Швейцарію і Бельгію.
  • Для того, щоб стримати наступ противника доти, доки основна частина армії могла б бути підведена до Лінії.

Див. такожРедагувати