Ляхи
Ля́хи (дав.-рус. Лѧховѣ) — назва слов'янського племені, згадувана у Повісті врем'яних літ[1]. Згідно з тлумаченням автора, предки ляхів спершу жили на Дунаї (ймовірно території Паннонії), але через нашестя волохів змушені були переселитись на Північ та осісти в басейні Вісли. Там плем'я ляхів розділилось на чотири племені: полян ляських (поляків), лютичів, мазовшан та поморян.
Волохомъ бо нашедшим̑ на Словены на Дунаискыє и сѣдшимъ в нихъ и насилѧющимъ имъ Словѣне же ѡви пришєдшє и сѣдоша на Вислѣ и прозвашасѧ Лѧховѣ а ѿ тѣхъ Лѧховъ прозвашасѧ Полѧне Лѧховѣ друзии Лютицѣ инии Мазовшане а нии Поморѧне [2]
Козаки та українські міщани XVI—XVII століть вживали це слово як зневажливе позначення шляхти Речі Посполитої.
Походження слова ред.
Як оповідає легенда, Ляхом був один з братів засновників трьох слов'янських держав (див. Рус, Лях і Чех). «Колись жили три брати: Лях, Чех і Рус. Одного дня вони вирушили в дорогу щоб віднайти землі своїх майбутніх держав. Одне місце сподобалося Ляху. Він і поселився на тому місці, на якому пізніше з'явиться місто Краків. Чех же поїхав далі на південь, і заснував Прагу, а Рус — на схід, де пізніше з'явився Київ»".
Середньовічний чеський хроніст вже ототожнює ляхів лише з поляками та пояснює це слово певними рисами характеру: «Lechi autem dicti fuerunt Polonii eo, quod magis deceptionibus et calliditate in bellis utebantur, quam ciribus (Поляки називаються ляхами через те що воюють підступом та обманом, а не силою)»[3]
Згідно Гільфердінга це була не самоназва а етнонім на означення поляк від їх східних сусідів[4]. За Фасмером, слово ляхи походить від давньоруського ляси (ліси, пущі) (знахідн. відм. ляхы), що часто трапляєтся у Повісті временних літ. Йому відповідають польське lach, давньопольське *lęch «поляк», представлене у литовському lénkas «поляк»; *lęch є зменшувальною формою на -ch, на зразок brach, swach, Stach (від Stanisɫaw). Повна форма етноніма була *lęděninъ від lędo (ляда́) «мешканці пущи», що підтверджує давньоруська форма лядьскыи «польський»: лядьская земля «Польща», українським дієсловом лядува́ти «дотримуватися польського мислення». Від історичного етноніма ляхи виникли назви Польщі у деяких мовах: перською — Ляхестан, турецькою — Лехістан, вірменською — Лехастан, угорською — Lengyelország, литовською — Lenkija.
В польській історіографії з 20-х років XX століття набула поширення гіпотеза про походження етноніму «ляхи» від згаданого візантійським імператором Костянтином Багрянородним племені лендзян.
Вжиток слова ред.
Внаслідок складних польсько-українських відносин протягом довгого періоду історії назва набула негативного забарвлення і зараз її не вживають в офіційній українській лексиці. Проте, в деяких народів слово ляхи не має емоційного забарвлення і є назвою для поляків, чи Польщі.
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Диба Ю. Словенська та Лехітська групи слов'ян у переліках народів ПВЛ
- ↑ http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat01.htm
- ↑ W: Karol Szajnocha. Dzieła. s. 131 op. cit. Chronica principum Poloniae. Hrsg. von Gustav Adolf Stenzel. 1835, Wrocław,. I. 2, 39).
- ↑ История балтийских славян(рос.)
Джерела ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Конча С. Лензаноні Констянтина Багрянородного у контексті проблеми ляхів-лендзян // Вісник Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. — 2007. — Вип. 11. — С. 4-7.
- Літопис Руський. — К. : Дніпро, 1989. — 591 с. — ISBN 5-308-00052-2.
- Gloger Z. Geografia historyczna ziem dawnej Polski [Архівовано 28 листопада 2006 у Wayback Machine.]. — Kraków, 1903. (пол.)
- Małecki A. Lechici w świetle historycznej krytyki. — Lwów, 1897. (пол.)
- Parczewski M. Początki kształtowania się polsko-ruskiej rubieży etnicznej w Karpatach. — Kraków, 1991. (пол.)
- Witczak K. T. Z problematyki Słowiańszczyzny plemiennej. — Cz. 2: Lędzanie i Wierzbianie (Βερβίανοι) — dwa plemiona prapolskie na wschodnim pograniczu // Slavia Occidentalis. — T. 48/49, 1991/1992. — S. 249—260. (пол.)
- Witczak K. T. O dwóch plemionach prapolskich, zasiedlających Ziemię Przemyską i Chełmską — Lędzanach i Wierzbianach // Acta Archaeologica Carpatica. — 2003. — R. 38. — S. 157—172. (пол.)
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона (рос.)
Посилання ред.
- Ляхва, ляхи [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 879-880. — 1000 екз.
- Іпатиевская летопись [Архівовано 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- В. Л. Янин. Л. М. Попова, Н. И. Щавелева. Великая польская хроника (предисловие) [Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)