Монастирська Людмила Вікторівна

провідна українська оперна співачка, сопрано (spinto soprano), солістка Національної опери України, Заслужена артистка України
(Перенаправлено з Людмила Монастирська)

Людмила Вікторівна Монастирська (до шлюбу Повстенко, лат. Liudmyla Monastyrska, 1975, Іркліїв, Черкаська область, Україна) — провідна українська оперна співачка, сопрано (spinto soprano), солістка Національної опери України. Заслужена артистка України (2013)[1]. Народна артистка України (2017р.). Лавреатка Національної премії ім. Шевченка 2014 року за вокальні партії в оперних виставах[2][3]. У 2015 році за розвиток зв'язків з Італією нагороджена державною нагородою Італійської Республіки — орденом «Зірки Італії»[4]. Співає на найпрестижніших оперних сценах світу: «Ла Скала» в Мілані, Королівському театрі Ковент-гарден у Лондоні, «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку.

Людмила Монастирська
лат. Liudmyla Monastyrska
Основна інформація
Дата народження 25 травня 1975(1975-05-25) (48 років)
Місце народження Іркліїв, Черкаська область, Україна
Роки активності з 1996 року дотепер
Громадянство Україна
Професії оперна співачка
Освіта Національна музична академія України імені П. І. Чайковського і Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра
Співацький голос сопрано
Інструменти вокал[d]
Нагороди
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2014 (2014)
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден Зірки Італії (2015)
Звання
Заслужений артист України
Заслужений артист України
Народний артист України
Q: Цитати у Вікіцитатах

Біографія ред.

Людмила Повстенко вона сказала[5] в інтерв'ю газеті «День»: її батько — бізнесмен, а мати — педагог-філолог, однак у будинку завжди була музика, зокрема, народні пісні, які співала її мати, і які стали дуже важливими для неї.[6] У музичній школі Людмила навчалася гри на фортепіано. Любов до співу успадкувала від матері, для якої «співати — як дихати!»[5], тому подальшу освіту пов'язала з вокалом.

У 15 років почала вчити співу в Київському музичному училищі імені Глієра у Івана Гнатовича Паливоди. У 2000 році закінчила Київську консерваторію (нині Національна музична академія України імені П. І. Чайковського), де навчалася вокалу у Діани Петриненко.

У 1996 році почала співати у оперній студії Київської консерваторії. Тут дебютувала в ролі Наталки Полтавки в опері Миколи Лисенка «Наталка Полтавка». Потім виконувала партію Тетяни в опері Петра Чайковського «Євгеній Онєгін», а після закінчення консерваторії стала солісткою цієї студії. У 1997 році завоювала першу премію («Гран-прі») на Міжнародному музичному конкурсі ім. Миколи Лисенка.

  Зовнішні зображення
  В опері «Сільська честь»
  Її творчість шанують у всьому світі
  Чергова репетиція
  Сольний концерт оперної примадони

Дебютувала в Національній опері України 2008 року в опері Джузеппе Верді «Аїда», у ролі Аїди. У Національній опері виконувала провідні партії для драматичного сопрано: Джоконда («Джоконда»), Сантуцца («Сільська честь»), Амелія («Бал-маскарад»).

Першим спектаклем за кордоном було концертне виконання «Тоски» Джакомо Пуччіні в норвезькому місті Тронгеймі.[7]

У 2010 році співачка виступала у заголовній партії Тоски Джакомо Пуччіні у Німецькій опері в Берліні, що привело її на фестиваль Пуччіні (Festival Puccini) в Торре дель Лаго, В'яреджо, Італія, під проводом диригента Альберто Веронезі (Alberto Veronesi).

2011 року вона виконувала партію Леді Макбет в опері Верді «Макбет» у Королівському театрі Ковент Гарден у Лондоні, диригував Антоніо Паппано (Antonio Pappano). Партію Макбета виконував відомий британський баритон Саймон Кінлісайд (Simon Keenlyside). Відеозапис вистави «Макбет» був виданий на DVD. Цього ж року давала концерти в Америці, а в 2012 уклала серйозний контракт із берлінською «Німецькою оперою».[7]

У лютому 2012 року виконуваоа партію Аїди в одному з провідних оперних театрів світу «Ла Скала» у Мілані.

23 листопада 2012 року Людмила Монастирська виступила на сцені «Метрополітен-опера» у провідній партії Аїди в однойменній опері Джузеппе Верді і завоювала визнання як у слухацької аудиторії, так і у музичної критики. Музкритикиня газети «The New York Times» Коріна да Фонсека-Вольгайм[8] писала:

Пані Монастирська, з Києва, України, визнана зірка оперного театру цього міста, прийшла до Метрополітен-опера повністю зрілою артисткою. Вона обдарована соковитим округленим сопрано, який зберігає свою яскравість навіть на найніжніших нотах. Її «O patria mia» була красиво намальована і розфарбована темними інтонаціями, які додали драматичної інтенсивності.[8]

Її партнером на сцені був Роберто Аланья, який виконував партію Радамеса. Для цієї версії «Аїди» була організована пряма трансляція з театру Метрополітен на телебаченні високої чіткості для всього світу, у тому числі у кінотеатрах.

У 2013 році вона співала разом з Лео Нуччі та Пласідо Домінґо у лондонському Королівському оперному театрі Ковент-Гарден (Royal Opera House) у опері Верді «Набукко», де виконувала роль Абігаїли. Це вистава широко транслювалася через Royal Opera House Cinema.

У 2015 році у Валенсії Людмила Монастирська разом із Пласідо Домінго та диригентом Зубіном Метою, проспівала 7 вистав опери Верді «Сила долі», у якій вона створила образ Леонори.[7]

Виступаючи на світових сценах, співачка не забуває про своє коріння, про українську народну пісню. Вона виступає на сцені Національної опери України, дає концерти у Національній філармонії України. Крім оперних спектаклів, виконує українські пісні.[9] Серед найулюбленіших:

  • Не питай, чого в мене заплакані очі;
  • Нащо мені чорні брови, нащо карі очі?;
  • О милий мій, молю тебе, зоря зійшла, пусти мене.
«Дуже пишаюся тим, що я українка! Дякувати Богу, маю змогу представляти українську вокальну школу в найкращих театрах світу. Хай там де я співаю i в якій країні перебуваю, завжди пам’ятаю, звідки я i де моє коріння. Ця думка надихає мене до праці, до творчості, до життя!..»[10]

Відгуки критики ред.

Коли вперше її послухала, то була неймовірно вражена. Адже Людмила Монастирська має фантастичний тембр голосу (могутнє драматичне сопрано)...[11]
  • Головний музичний критик газети «The New York Times» Ентоні Томассіні назвав її голос «рідкістю в опері, справжнім lirico spinto, сопрано, голос який поєднує в собі ліричну м'якість з м'яким, схильним до повноти звуком»[12]. Йому під силу і дзвінкі верхи ліричного сопрано, і драматичний «густіший» звук у середньому регістрі. Цієї весни співачку було номіновано на престижну світову премію International Opera Awards-2015, вона опинилася в рейтингу найкращих вокалістів світу.[7]

Особисте життя ред.

Виховує двох дітей: дочка Анна (1998 р.н.) та син Андрій (1999 р.н.). Була одружена з солістом Київського муніципального академічного театру опери та балету для дітей та юнацтва Олександром Монастирським.

Звання та нагороди ред.

Людмила Монастирська співає українські пісні ред.

Будинок звукозапису Національної радіокомпанії України (НРКУ). Оркестр народної та популярної музики НРКУ[14], дир. С. Литвиненко. 2012 рік:

Примітки ред.

  1. Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 6 жовтня 2023.
  2. Президент вручив [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Шевченківську премію]] 2014 року видатним діячам культури // Прес-служба Президента України, 07.11.2014. Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 16 квітня 2015.
  3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 855/2014 Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка 6.11. 2014. Архів оригіналу за 11 березня 2015. Процитовано 16 квітня 2015.
  4. У Києві засяяли дві нові «Зірки Італії» // День 20.05.2015. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 31 жовтня 2016.
  5. а б Людмила МОНАСТИРСЬКА: Вокал вокалом, а подайте-но нам образ! [Архівовано 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // День 19.08.2011
  6. Liudmyla Monastyrska — An Interview by Claire Seymour // OPERA TODAY, 22.05.2011. Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
  7. а б в г Людмила Монастирська: «Я віддаю перевагу Верді, та ще не заспівала все, що могла б виконати з його багатої спадщини» // Forbes. Україна 14.08.2015. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 29 січня 2016.
  8. а б A Pinch-Hitting Tenor and a Soprano's Debut on a Trip to Old Egypt. ‘Aida’ at Metropolitan Opera. By CORINNA da FONSECA-WOLLHEIM // The New York Times, 25.11.2012. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 13 квітня 2015.
  9. Співає Людмила Монастирська // youtube, 2013
  10. Українські зірки на світових оперних сценах // Тиждень.ua, 7.01.2015. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 7 лютого 2015.
  11. а б Киянка — зірка світового вокалу // Газета День: № 233, (2012). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 квітня 2015.
  12. Colorblind Casting Widens Opera's Options // The New York Times, 23.12.2012. Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 16 квітня 2015.
  13. Указ президента України 335/2020. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
  14. Оркестр народної та популярної музики НРКУ. Архів оригіналу за 20 жовтня 2015. Процитовано 20 жовтня 2015.

Посилання ред.