Юхимович Василь Лукич

Васи́ль Луки́ч Юхимо́вич (12 липня 1924(19240712) — 20 липня 2002[1]) — радянський та український поет і журналіст.

Юхимович Василь Лукич
Yuhimovitch Vasil.jpg
Василь Юхимович
Народився 12 липня 1924(1924-07-12)
Сингаї
Помер 20 червня 2002(2002-06-20) (77 років)
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність Українець
Діяльність письменник, поет, публіцист, журналіст, громадський діяч, мовознавець, літературознавець
Alma mater ВДПУ
Мова творів українська
Жанр вірш, повість, новела, оповідання
Премії «Пам'ять» та преміï імені О. Вишні

БіографіяРедагувати

Народився 12 липня 1924 р. в с. Сингаї Коростенського району Житомирської області. Учасник війни.

Трудову діяльність розпочав 1949-го в газеті «Більшовик транспорту» у м. Полтава.

1956-закінчив Вінницький педагогічний інститут.

Працював у редакціях газет «Зоря Полтавщини» та «Вінницька правда».

З 1960 по 1988 рік працював у журналі «Україна» — завідуючим відділом літератури та мистецтва, заступником головного редактора.

Був активним членом міжнародної громадської організації «Земляцтво житомирян» у м. Києві та Міжнародного доброчинного фонду «Українська хата».

ТворчістьРедагувати

З 1956 р. — член Спілки письменників.

Автор більше як 20 книг поезій, гумору, присвят.

Був активним автором газет: «Освіта», «Хата».

ТвориРедагувати

Збірки поезій:

  • «Матері» (1955),
  • «Вікно у світ» (1960),
  • «З клекоту літ» (1962)
  • «Не пройду стороннім»
  • «Вікно у світ»
  • «Зоряна балада»
  • «Чорно-білі листівки»
  • «Юності цвіт»
  • «Подорожники»
  • «Вибране»
  • «Ровесники гроз»
  • «Кличу перепілку»

Книги гумористичних віршів:

  • «Який Яків — така й дяка» (1960),
  • «Весілля з квитанцією» (1966),
  • «Євангеліє від Лукича» (1971),
  • «Виводок жар-птиці» (1975).

Автор збірок щедрівок «Щедрий вечір» (1964) і весільних пісень (1969) та ін.

Написав слова до популярних пісень: «А льон цвіте», «Журавка», «Їхав я по гравію».

Автор книги присвят «Ім'я за ім'ям»(2005).

Нагороди і відзнакиРедагувати

Заслужений працівник культури, заслужений діяч мистецтв Украïни.
Нагороджений медалями та Почесними грамотами Президіï Верховноï Ради Украïнської РСР та Чуваськоï АРСР.

Лауреат літературних премій: «Пам'ять» та преміï імені Остапа Вишні.

Літературна премія імені Василя ЮхимовичаРедагувати

Головним редактором газети «Вечірній Коростень», членом Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України Віктором Васильчуком засновано Літературну премію імені Василя Юхимовича[2].

ПриміткиРедагувати

  1. https://vk.zt.ua/node/4659
  2. А слова линули… ніби міст до невимовного. Архів оригіналу за 5 листопад 2010. Процитовано 29 листопад 2010. 

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. Журнал перець 1984 13. www.perets.org.ua (uk). Процитовано 2021-04-18.