Любитівська сільська рада

сільська рада України

Любитівська сільська рада — сільська рада Ковельського району Волинської області, що включає в себе чотири села, 463 обійсть із загальним населенням 2 280 осіб, утворена в 1944 році. Площа 7778.5 га. Центр в селі Любитів[1][2][3]

Любитівська сільська рада
Будівля ради
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Ковельський район Ковельський район
Адм. центр село Любитів
Код КОАТУУ 0722184000
Облікова картка Облікова картка 
Склад
Кількість членів 16
Голова ради Павлов Віктор Іванович
обраний 26 березня 2006
переобраний 30 жовтня 2010[1]
Територія та населення
Площа 77.785 км²
Населення 2 419 [1]
Населені пункти
Контактні дані
Поштовий індекс 45063
Адреса 45063 Волинська область
Ковельський район
село Любитів
вул.Незалежності б.25
Телефонний код +380 33 52

Найзначніші водойми на території сільради — Любитівське озеро та річка Воронка.

Населені пунктиРедагувати

Сільській раді підпорядковані населені пункти:

Склад радиРедагувати

Рада складається з 16 депутатів та голови. Склад ради: 10 депутатів (62.5 %) — самовисуванці, 5 депутатів (31.3 %) — висувалися Народною партією, 1 депутат — від Сильної України (6.2 %). Дев'ятеро депутатів представники села Любитів, троє від Рокитниці та по двоє від сіл Воля-Любитівська та Ворона[4]

Керівний склад сільської радиРедагувати

ПІБ Основні відомості Дата обрання Дата звільнення
Павлов Віктор Іванович Сільський голова, 1959 року народження, освіта, безпартійний 26.03.2006 31.10.2010
Павлов Віктор Іванович Сільський голова, 1959 року народження, освіта вища, безпартійний 31.10.2010

Примітка: таблиця складена за даними джерела[5]

Секретар ради — Горніч Марія Іванівна.

На районному рівні за результатами виборів 2010 року сільраду в Ковельській райраді представляє депутат-мажоритарник Чуль Віта Федорівна (50 років, диплом викладача історії, директор Любитівської школи), член фракції Народної партії[6]

ДемографіяРедагувати

Динаміка населення сільради [2] [7]
Села Любитівської сільради 2014 2011 2001 1989
Воля-Любитівська 359 376 397 650
Ворона 195 207 224 610
Любитів 1 401 1 401 1 436 2 700
Рокитниця 325 321 362 820
Сукупне населення 2 280 2 305 2 419 4 780

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 99,09 %
російська 0,74 %
білоруська 0,04 %

ІсторіяРедагувати

До Першої світової війни, за підпорядкування Російській імперії існувала Любитівська волость, яка відносилася до Ковельського повіту, Волинської губернії.

До Другої світової війни, за правління Польської республіки територія сільради відносилася до Любитівської гміни, Ковельського повіту, Волинського воєводства що включала в себе 22 населених пункти.

Сільська рада була утворена в 1944 році. [1] Впродовж десятиліть склад сільради неодноразово змінювався. Так станом на 1970, до Любитівської сільради входили села: Воля-Любитівська, Ворона, Грушівка (зараз Білашівська сільрада), Засмики (злите із селом Грушівка), Любитів, Рокитниця.[9]

ГеографіяРедагувати

Сільрада розташована у південній частині району. За кільканадцять кілометрів на південний схід від міста Ковель. Рада з південного боку граничить з Турійським районом. Із західного боку межує з Білашівською, з північного — з Колодяжненською, зі східного  — з Радошинською та з південно-східного  — з Дрозднівською сільськими радами.

Вся територія сільради належить до басейну річки Турії, зокрема більша частина — до її правої притоки річки Воронки. Біля села Ворона до Воронки впадає річечка Рокитенка, що протікає поруч з селом Рокитниця. Посеред села Любитів лежить Любитівське озеро[7]

Через село Воля-Любитівська та поруч з селом Любитів проходить автошлях європейського значення E85, що з'єднує Балтійське та Егейські моря, в межах України траса має назву М19, ділянка КовельЛуцьк. Через село Любитів, поруч з Вороною та через Рокитницю проходить регіональний шлях Т 0311[7]

Територією сільради, через села Любитів та біля Волі-Любитівської проходить електрифікована залізнична гілка — відтинок КіверціКовель (Львівська залізниця). Залізнична станція Любитів та зупинний пункт 352 км[7]

Визначні місцяРедагувати

  • На Рокитниці знаходиться дерев'яна церква Різдва Богородиці, зведена у 1784 році. Охоронний статус під номером 178, згідно з рішенням № 76 від 3 квітня 1992 виконкому Волинської обласної ради. [10]
  • У селі Воля-Любитівська є мурована будівля поштової станції, зведена в XIX столітті. Охоронний статус під номером 170 згідно з рішенням № 76 від 3 квітня 1992 виконкому Волинської обласної ради. [10]

ПосиланняРедагувати

  1. а б в г Любитівська сільська рада. Волинська область, Ковельський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 01.07.2013. Процитовано 2013-05-14. 
  2. а б Паспорт: Любитівська сільська рада (doc-файл). Ковельська районна рада. Процитовано 2014-09-23. [недоступне посилання з липень 2019]
  3. Досліджуємо та аналізуємо, щоб сприяти: Ковельський район. Любитівська сільська рада. Волинський обласний Центр зайнятості. Архів оригіналу за 2013-07-01. Процитовано 2013-05-14. 
  4. Результати виборів депутатів ради : Любитівська сільська рада. Центральна Виборча Комісія. Архів оригіналу за 2013-07-01. Процитовано 2013-05-14. 
  5. rada.gov.ua
  6. Чуль Віта Федорівна. Ковельська районна рада - офіційний сайт. Ковельська районна рада. Архів оригіналу за 2013-07-01. Процитовано 2013-05-14. 
  7. а б в г Главный штаб (1992). Топографічна карта України (кілометрівка) (JPG). Географіка - географічний портал ((рос.)). Архів оригіналу за 2013-07-01. Процитовано 2013-05-14. 
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  9. Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.. том 3 — Волинська обл., розділ Ковельський р-н, стаття Любитів. 1970. 
  10. а б в Пам’ятки містобудування і архітектури. Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації. Архів оригіналу за 2013-07-01. Процитовано 2013-05-14.