Литвинів
Литви́нів — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване в північно-західній частині району, на річці Золота Липа. До 1990 року належало до Бережанського району.
село Литвинів | |
---|---|
Панорама Литвинова | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Підгаєцька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040370170056561 |
Основні дані | |
Засноване | 1440 |
Населення | 909 |
Площа | 21,200 км² |
Густота населення | 42.880 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48030 |
Телефонний код | +380 3542 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°17′19″ пн. ш. 25°1′50″ сх. д. / 49.28861° пн. ш. 25.03056° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
400 м |
Водойми | Золота Липа |
Відстань до районного центру |
10 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39 |
Карта | |
Мапа | |
|
Поштове відділення — Литвинівське. Річка Золота Липа поділяє село на дві частини: власне Литвинів і Застав'я (Заставче). До Литвинова належать хутори: Старий Литвинів, Липи, Морґи, Ланки та Скрути.
Населення — 909 осіб (2001).
Історія
ред.Село Литвинів належить до найдавніших поселень Підгаєччини. Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури — залишки городища з XI–XIII ст., а також хроніки та записи з попередніх віків. Можна припустити, що Литвинів був у давні часи містечком, яке після багаторазового знищення татарами не відбудувалося, а залишилося селом.
Перша писемна згадка — 8 лютого 1440 року у протоколах галицького суду[1]. 2 травня 1476 року[2] — фундаційна грамота на костел дідича Яна Бучацького-Литвинівського, сина теребовельського старости Яна (Івана) Бучацького). У 15 ст. мало статус містечка. У XIV–XV ст. маєтки навколо Литвинова посідала могутня родина Бучацьких гербу Абданк. Ян (Іван) Бучацький зробив запис на костел і парафію при ньому. Будівництво костелу датується 1476 роком. Пізнішими дідичами села були Мушинські, Янковські, наприкінці XIX ст. — Літинські.
Про Литвинів, українське містечко, що його, під час одного з численних татарських нападів, повністю спалено, мешканців вирізано або забрано в ясир, збереглася згадка 1476 р. В одних джерелах вказується, що в період Галицько-Волинської держави був заснований недалеко села монастир оо. Василіян.
Згадок про існування церкви до середини XVIII ст. в доступних нам джерелах не зафіксовано. Серед мешканців побутує думка, що невелика дерев'яна церква була кілька раз спаленна татарами, тому, можливо, відбудовувалась на новому місці. З 1842 року розпочинає свою історію теперішня церква с. Литвинів.
Отже, особливості історичного розвитку села полягають, насамперед, у тих традиціях, що передавались з покоління в покоління ще з часів Галицько-Волинської держави, коли поблизу села був замок нащадків Данила Галицького. Ці традиції увібрали в себе чернечий дух одного з найбільших монастирів на території України, і проявилася, зокрема, у непокорі панам у зв'язку з вимогою дідичів зруйнувати монастирські стіни. Особливості розвитку даної території сприяли консолідації місцевого населення, що відбилося на подальшому ході історичних подій місцевості.
У 1909–1944 роках селом проходила залізниця Львів — Підгайці.
Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші українські товариства.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади.[3]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району[4].
Пам'ятки
ред.- церква Різдва Пресвятої Богородиці (1842, кам'яна),
- костел (1930-ті рр, кам'яний),
- збереглися залишки:
- монастиря Чину святого Василія Великого (15 ст.)
- моста залізниці Львів — Підгайці.
- хрест скасування панщини 1848 р.,
- встановлено пам'ятні хрести на місті хати Г. Драбата (1992) і проголошення незалежності України (1993),
- насипано символічний курган
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967).
Соціальна сфера
ред.Діють загальноосвітня школа I–III ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, лісомисливське господарство.
Відомі люди
ред.Народилися
ред.- діячі ОУН і УПА Василь Бей та М. Хома, діяч ОУН
- Григорій Драбат - український журналіст, редактор журналу «Визвольний шлях»
- Іван Кураш (1985—2018) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[5].
- Богдан Заставецький - український науковець, географ, ТНПУ ім. В Гнатюка
- доцент, канд. філос.наук ТНМУ імені I. Я. Горбачевського Галина Паласюк (Мороз)
- Диригент, музикант, вчитель М. В. Профецький
- Директор Підгаєцької ДМШ Задорожний В. М.
- Мирослава Хмурич - Директор Тернопільської ОДБ для дітей і юнацтва. За іншими даними народилася в с. Денисів[6].
- вчилися поетеса Оксана Сенатович та член спілки письменників України М. Пшенишняк
- проживає член Спілки художників України Б. Дячук
Див. також
ред.- Старий Литвинів
- Litwinów in Galizien, Brzeżaner Kreis, Bezirk Kozowa.
- Аерозйомка села, травень 2019р: https://www.youtube.com/watch?v=SWEv4-vUFTg
Галерея
ред.Примітки
ред.- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.77, №755. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
- ↑ Mużyłów (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 821. (пол.).— S. 821. (пол.)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кураш Іван Іванович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 20 квітня 2024.
- ↑ ХМУРИЧ Мирослава Василівна. Тернопільщина (укр.). 25 березня 2018. Процитовано 20 квітня 2024.
Література
ред.- Колодницький С., Кунька Г., Уніят В. Литвинів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 367—368. — ISBN 966-528-199-2.
- Коропецька У., Мельничук Б. Литвинів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 185—186. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Litwinów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 350–351. (пол.)
Це незавершена стаття з географії Тернопільської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |