Литвинів

Литви́нів — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване в північно-західній частині району, на річці Золота Липа. До 1990 року належало до Бережанського району.

село Литвинів
Панорама Литвинова Панорама Литвинова
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Підгаєцька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61040370170056561
Основні дані
Засноване	1440
Населення	909
Площа	21,200 км²
Густота населення	42.880 осіб/км²
Поштовий індекс	48030
Телефонний код	+380 3542
Географічні дані
Географічні координати	49°17′19″ пн. ш. 25°1′50″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	400 м
Водойми	Золота Липа
Відстань до районного центру	10 км
Місцева влада
Адреса ради	48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39
Карта
Литвинів
Литвинів
Мапа
Литвинів у Вікісховищі

Поштове відділення — Литвинівське. Річка Золота Липа поділяє село на дві частини: власне Литвинів і Застав'я (Заставче). До Литвинова належать хутори: Старий Литвинів, Липи, Морґи, Ланки та Скрути.

Населення — 909 осіб (2001).

Історія

Село Литвинів належить до найдавніших поселень Підгаєччини. Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури — залишки городища з XI–XIII ст., а також хроніки та записи з попередніх віків. Можна припустити, що Литвинів був у давні часи містечком, яке після багаторазового знищення татарами не відбудувалося, а залишилося селом.

Перша писемна згадка — 8 лютого 1440 року у протоколах галицького суду. 2 травня 1476 року — фундаційна грамота на костел дідича Яна Бучацького-Литвинівського, сина теребовельського старости Яна (Івана) Бучацького). У 15 ст. мало статус містечка. У XIV–XV ст. маєтки навколо Литвинова посідала могутня родина Бучацьких гербу Абданк. Ян (Іван) Бучацький зробив запис на костел і парафію при ньому. Будівництво костелу датується 1476 роком. Пізнішими дідичами села були Мушинські, Янковські, наприкінці XIX ст. — Літинські.

Про Литвинів, українське містечко, що його, під час одного з численних татарських нападів, повністю спалено, мешканців вирізано або забрано в ясир, збереглася згадка 1476 р. В одних джерелах вказується, що в період Галицько-Волинської держави був заснований недалеко села монастир оо. Василіян.

Згадок про існування церкви до середини XVIII ст. в доступних нам джерелах не зафіксовано. Серед мешканців побутує думка, що невелика дерев'яна церква була кілька раз спаленна татарами, тому, можливо, відбудовувалась на новому місці. З 1842 року розпочинає свою історію теперішня церква с. Литвинів.

Отже, особливості історичного розвитку села полягають, насамперед, у тих традиціях, що передавались з покоління в покоління ще з часів Галицько-Волинської держави, коли поблизу села був замок нащадків Данила Галицького. Ці традиції увібрали в себе чернечий дух одного з найбільших монастирів на території України, і проявилася, зокрема, у непокорі панам у зв'язку з вимогою дідичів зруйнувати монастирські стіни. Особливості розвитку даної території сприяли консолідації місцевого населення, що відбилося на подальшому ході історичних подій місцевості.

У 1909–1944 роках селом проходила залізниця Львів — Підгайці.

Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші українські товариства.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району.

Пам'ятки

• церква Різдва Пресвятої Богородиці (1842, кам'яна),
• костел (1930-ті рр, кам'яний),
• збереглися залишки:
  • монастиря Чину святого Василія Великого (15 ст.)
  • моста залізниці Львів — Підгайці.
• хрест скасування панщини 1848 р.,
• встановлено пам'ятні хрести на місті хати Г. Драбата (1992) і проголошення незалежності України (1993),
• насипано символічний курган
• пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа I–III ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, лісомисливське господарство.

Відомі люди

Народилися

• діячі ОУН і УПА Василь Бей та М. Хома, діяч ОУН
• Григорій Драбат - український журналіст, редактор журналу «Визвольний шлях»
• Іван Кураш (1985—2018) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Богдан Заставецький - український науковець, географ, ТНПУ ім. В Гнатюка
• доцент, канд. філос.наук ТНМУ імені I. Я. Горбачевського Галина Паласюк (Мороз)
• Диригент, музикант, вчитель М. В. Профецький
• Директор Підгаєцької ДМШ Задорожний В. М.
• Мирослава Хмурич - Директор Тернопільської ОДБ для дітей і юнацтва. За іншими даними народилася в с. Денисів.
• вчилися поетеса Оксана Сенатович та член спілки письменників України М. Пшенишняк
• проживає член Спілки художників України Б. Дячук

Див. також

• Старий Литвинів
• Litwinów in Galizien, Brzeżaner Kreis, Bezirk Kozowa.
• Аерозйомка села, травень 2019р: https://www.youtube.com/watch?v=SWEv4-vUFTg

Галерея

• 
  Церква Різдва Пресвятої Богородиці
• 
  Костел (1930-ті рр)
• 
  Руїни старого моста
• 
  Школа
• 
  Символічна могила Борцям за волю України.
• 
  Сільська вулиця
• 
  Сільський пейзаж

Література

• Колодницький С., Кунька Г., Уніят В. Литвинів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 367—368. — ISBN 966-528-199-2.
• Коропецька У., Мельничук Б. Литвинів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 185—186. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Litwinów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 350–351. (пол.)