Литвинів

село в Україні, в Підгаєцькому районі Тернопільської області

Литви́нів — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване в північно-західній частині району, на річці Золота Липа. До 1990 року належало до Бережанського району.

село Литвинів
Панорама Литвинова
Панорама Литвинова
Панорама Литвинова
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Підгаєцька міська громада
Основні дані
Засноване 1440
Населення 909
Площа 21,200 км²
Густота населення 42.880 осіб/км²
Поштовий індекс 48030
Телефонний код +380 3542
Географічні дані
Географічні координати 49°17′19″ пн. ш. 25°01′50″ сх. д. / 49.28861° пн. ш. 25.03056° сх. д. / 49.28861; 25.03056Координати: 49°17′19″ пн. ш. 25°01′50″ сх. д. / 49.28861° пн. ш. 25.03056° сх. д. / 49.28861; 25.03056
Середня висота
над рівнем моря
400 м
Водойми Золота Липа
Відстань до
районного центру
10 км
Місцева влада
Адреса ради 48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39
Карта
Литвинів. Карта розташування: Україна
Литвинів
Литвинів
Литвинів. Карта розташування: Тернопільська область
Литвинів
Литвинів
Мапа
Мапа

CMNS: Литвинів у Вікісховищі

Поштове відділення — Литвинівське. Річка Золота Липа поділяє село на дві частини: власне Литвинів і Застав'я (Заставче). До Литвинова належать хутори: Старий Литвинів, Липи, Морґи, Ланки та Скрути.

Населення — 909 осіб (2001).

Історія

ред.

Село Литвинів належить до найдавніших поселень Підгаєччини. Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури — залишки городища з XI–XIII ст., а також хроніки та записи з попередніх віків. Можна припустити, що Литвинів був у давні часи містечком, яке після багаторазового знищення татарами не відбудувалося, а залишилося селом.

Перша писемна згадка — 8 лютого 1440 року у протоколах галицького суду[1]. 2 травня 1476 року[2] — фундаційна грамота на костел дідича Яна Бучацького-Литвинівського, сина теребовельського старости Яна (Івана) Бучацького). У 15 ст. мало статус містечка. У XIV–XV ст. маєтки навколо Литвинова посідала могутня родина Бучацьких гербу Абданк. Ян (Іван) Бучацький зробив запис на костел і парафію при ньому. Будівництво костелу датується 1476 роком. Пізнішими дідичами села були Мушинські, Янковські, наприкінці XIX ст. — Літинські.

Про Литвинів, українське містечко, що його, під час одного з численних татарських нападів, повністю спалено, мешканців вирізано або забрано в ясир, збереглася згадка 1476 р. В одних джерелах вказується, що в період Галицько-Волинської держави був заснований недалеко села монастир оо. Василіян.

Згадок про існування церкви до середини XVIII ст. в доступних нам джерелах не зафіксовано. Серед мешканців побутує думка, що невелика дерев'яна церква була кілька раз спаленна татарами, тому, можливо, відбудовувалась на новому місці. З 1842 року розпочинає свою історію теперішня церква с. Литвинів.

Отже, особливості історичного розвитку села полягають, насамперед, у тих традиціях, що передавались з покоління в покоління ще з часів Галицько-Волинської держави, коли поблизу села був замок нащадків Данила Галицького. Ці традиції увібрали в себе чернечий дух одного з найбільших монастирів на території України, і проявилася, зокрема, у непокорі панам у зв'язку з вимогою дідичів зруйнувати монастирські стіни. Особливості розвитку даної території сприяли консолідації місцевого населення, що відбилося на подальшому ході історичних подій місцевості.

У 1909–1944 роках селом проходила залізниця Львів — Підгайці.

Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші українські товариства.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади.[3]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району.[4]

Пам'ятки

ред.

Соціальна сфера

ред.

Діють загальноосвітня школа I–III ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, лісомисливське господарство.

Відомі люди

ред.

Народилися

ред.
  • діячі ОУН і УПА Василь Бей та М. Хома, діяч ОУН
  • Григорій Драбат - український журналіст, редактор журналу «Визвольний шлях»
  • Іван Кураш (1985—2018) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[5].
  • Богдан Заставецький - український науковець, географ, ТНПУ ім. В Гнатюка
  • доцент, канд. філос.наук ТНМУ імені I. Я. Горбачевського Галина Паласюк (Мороз)
  • Диригент, музикант, вчитель М. В. Профецький
  • Директор Підгаєцької ДМШ Задорожний В. М.
  • Мирослава Хмурич - Директор Тернопільської ОДБ для дітей і юнацтва. За іншими даними народилася в с. Денисів[6].
  • вчилися поетеса Оксана Сенатович та член спілки письменників України М. Пшенишняк
  • проживає член Спілки художників України Б. Дячук

Див. також

ред.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.77, №755. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
  2. Mużyłów (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 821. (пол.).— S. 821. (пол.)
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Кураш Іван Іванович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 20 квітня 2024.
  6. ХМУРИЧ Мирослава Василівна. Тернопільщина (укр.). 25 березня 2018. Процитовано 20 квітня 2024.

Література

ред.