Відкрити головне меню

Ласовський Володимир Созонтович

український мистецтвознавець, критик, художник.
(Перенаправлено з Ласовський Володимир)

Володимир Созонтович Ласовський[1] (3 липня[2] 1907, с. Сороки, нині Бучацький район, Тернопільська область — 11 листопада 1975,[2] Нью-Йорк) — український мистецтвознавець, критик, художник.

Володимир Созонтович Ласовський
Народився 3 липня 1907(1907-07-03)
с. Сороки, нині Бучацький район, Тернопільська область
Помер 11 листопада 1975(1975-11-11) (68 років)
Нью-Йорк
Громадянство ЗУНР ЗУНР
Польща Польща
Flag of the United States.svg США
Національність українець
Діяльність мистецтвознавець, критик, художник
Alma mater Бучацька гімназія

ЖиттєписРедагувати

Народився у сім'ї народного вчителя, директора школи в селі Сороках[3] (нині Бучацький район, Тернопільська область, тоді Бучацький повіт Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) Созонта Ласовського та його дружини Антоніни з Дудзіків.[1] Батько був евакуйований московитами, що відступали на Донбас, вчителював у Бахмуті до 1919 року.[4] У Сороках проживав до 8-го року життя.[5]

Закінчив Бучацьку державну гімназію, де «купував» оцінки з математики власними роботами, бо предмет давався важко.[4] Потім вчився у мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові (1928—1933), потім у Модерній академії Фернана Леже (Париж) (академії «Гранд-Шом'єр»[6]).

Співзасновник групи молодих мистців «Руб», альманаху «Карби»[7] 1932—1936 років (з 1934 року[7]) належав до Асоціації незалежних українських митців у Львови, дописував до її журналу «Мистецтво».

Не раз із Гординським Святославом відвідував село Сновидів (де проживав тесть Святослава Гординського — отець Іван Шлемкевич, батько Миколи Шлемкевича)[6].

У період гітлерівської окупації Львова (1941—1944) очолював спілку образотворчих митців (або Спілку українського образотворчого мистецтва; керував Кабінетом декоративно-прикладного мистецтва Інституту народної творчости[7]), заснував у Львові Театр малих форм.

У 1944 — емігрував до Австрії, перебував у таборах у Куфштайні, Ґраці, очолював культурні товариства. 1946 — переїхав до Парижа, очолив там Укранське товариство прихильників мистецтва.

1948 — емігрував до Аргентини, потім — до США (1959).

Помер у Нью-Йорку.

ТворчістьРедагувати

У 1932—1933 роках у Львові на виставці Українського товариства прихильників мистецтва експонував 13 робіт. Автор:

  • картин, серед творів львівського періоду:
    • «Крем'янецький мотив. Волинь» (1935)
    • «Портрет Б.-І. Антонича» (1939)
  • статей та есе з мистецтвознавства
  • каталогу посмертної виставки творів Івана Труша (1941)[6]
  • пейзажів, «композиційних» портретів (автопортрет, инші)[7]
  • окремих публікацій:
    • Ласовський В. Генерал Тарнавський. Репортаж. — Львів: Червона калина, 1935. — 192 с.
    • Ласовський В. Два обличчя Антонича // Ми. — 1939. — Кн. 3. — С. 29—36.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Мирослава Ласовська-Крук (головний редактор). Ласовський Володимир… — С. 32.
  2. а б Волинський Б., Дуда І. Ласовський Володимир… — С. 321.
  3. Сороки // Калейдоскоп минулого / Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 649.
  4. а б Іван Заяць. Володимир Ласовський / Мирослава Ласовська-Крук (головний редактор). Ласовський Володимир… — С. 9.
  5. Там само. — С. 22
  6. а б в Волинський Б., Дуда І. Ласовський Володимир… — С. 322.
  7. а б в г М. Станкевич. Бучач та околиці… — С. 232.

ЛітератураРедагувати