Вікіпедія

Лайош Сюч

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сюч.
Не плутати з Лайошем Сючем — воротарем, учасником Олімпіади-1996.

Лайош Сюч (угор. Szűcs Lajos; нар. 10 грудня 1943 Апатин, Угорщина — пом. 12 липня 2020, Будапешт, Угорщина[1]) — угорський футболіст та футбольний тренер. Чемпіон Літніх Олімпійських ігор 1968 року, срібний призер Літніх Олімпійських ігор 1972 року в складі збірної Угорщини[2].

Ф
Лайош Сюч
Лайош Сюч
Лайош Сюч
Лайош Сюч (28 липня 2011 року)
Особисті дані
Повне ім'я Лайош Сюч
Народження 10 грудня 1943(1943-12-10)
  Апатин, Угорщина
Смерть 12 липня 2020(2020-07-12) (76 років)
  Будапешт, Угорщина
Зріст 179 см
Вага 74 кг
Громадянство Угорщина Угорщина
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1957—1962 Угорщина «Уйпешт Доща»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1963—1966 Угорщина «Дорогі» 61 (7)
1966—1969 Угорщина «Ференцварош» 102 (7)
1971—1977 Угорщина «Гонвед» 180 (18)
1977—1980 Угорщина «Вашаш» 34 (0)
1982 Угорщина «Хевіз» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1967—1973 Угорщина Угорщина 37 (2)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1980—1995 Угорщина «Ференцварош»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

ред.

Вихованець клубу «Уйпешт Дожа», почав у ньому свою футбольну кар'єру в молодіжній команді, де грав з 1957 по 1962 роки. У вищому дивізіоні чемпіонату Угорщини дебютував в 1963 році в складі клубу «Дорогі Баньяш», за який виступав до 1966 року, провів 67 матчів та відзначився 7 голами.

З 1966 по 1969 роки Лайош Сюч виступає за «Ференцварош» з Будапешта, за який зіграв 102 матчі та відзначився 7 голами. На ці роки припадає найуспішніший період його кар'єри. У складі «Ференцвароша» двічі поспіль (1967, 1968) стає чемпіоном Угорщини, в вересні 1968 року грає в фіналі Кубку ярмарків, де «Ференцварош» у двоматчевому протистоянні поступається англійському «Лідс Юнайтед». За підсумками сезону 1968 року названий футболістом року в Угорщині.

У 1970 році Лайош Сюч перейшов до будапештського клубу «Гонвед», в якому за сім років зіграв 180 матчів, відзначився 18 голами. За підсумками сезону 1971 року Сюч вдруге став футболістом року в Угорщині.

З 1977 по 1980 роки грає за «Вашаш Іззо» (Будапешт), за який провів 34 матчі. Кар'єру гравця закінчив 1982 році в клубі «Хевіз» з однойменного міста.

Кар'єра в збірній

ред.

Національна збірна

ред.

У національній збірній Угорщини Лайош Сюч дебютував 23 квітня 1967 року в Будапешті в товариському матчі проти збірної Югославії, який угорці виграли з рахунком 1:0.

Перший свій м'яч за збірну Лайош забив 22 жовтня 1969 року в домашньому матчі проти збірної Чехословаччини в рамках відбіркового турніру чемпіонату світу з футболу 1970 року. А всього Лайош Сюч зіграв за збірну 37 матчів, в яких відзначився двома голами.

У 1972 році брав участь у чемпіонаті Європи, на якому збірна Угорщини посіла четверте місце. На чемпіонаті Сюч зіграв в одному матчі — в поєдинку за третє місце проти збірної Бельгії, в якому вийшов на заміну після перерви. Матч збірна Угорщини програла 1:2, й таким чином зайняла четверте місце.

Останній свій матч за збірну зіграв удома в Будапешті 13 червня 1973 року проти збірної Швеції в рамках відбіркового турніру чемпіонату світу 1974 року. Матч закінчився внічию 3:3.

Олімпійська збірна

ред.

Лайош Сюч двічі брав участь в олімпійських футбольних турнірах. У 1968 році на Олімпійських іграх у Мехіко у складі збірної Угорщини завоював золоті медалі, причому забив 4 м'ячі та визнаний найкращим гравцем олімпійського турніру[3].

Після яскравого виступу на Олімпіаді в Мехіко Сюч запрошений взяти участь в матчі збірна Бразилії — збірна зірок світу, який відбувся в Ріо-де-Жанейро на стадіоні «Маракана». Окрім нього, Угорщину в складі збірної зірок представляли також Деже Новак, Флоріан Альберт і Янош Фаркаш. Бразилія перемогла 2:1, єдиним голом збірної зірок відзначився Альберт[3].

У 1972 році на Олімпіаді в Мюнхені Лайош Сюч завоював срібні медалі. У фіналі збірна Угорщини поступилася збірній Польщі з рахунком 1:2.

Всього за олімпійську збірну Угорщини Сюч на двох Олімпіадах зіграв 11 матчів і забив 4 м'ячі.

Кар'єра в збірній

ред.

У 1981 році Лайош Сюч закінчив Будапештський технікум фізичної культури і отримав диплом тренера. До 1995 року працював в клубі «Ференцварош» тренером з фізпідготовки, тренером юнацької та молодіжної команд, тренером-консультантом[3].

Досягнення

ред.

Командні

ред.

Звання, нагороди

ред.

Сім'я

ред.

З 1969 року Лайош Сюч був одружений з актрисою Ільдіко Печі[4]. Син Чаба Сюч (1971 року народження) — тенісист, тренер[5]. Невістка Чилла Партош — художник по костюмах, хореограф[6]. Онук Чаба Сюч (1998 рік народження)[6].

Примітки

ред.
  1. ↑ Elhunyt Szűcs Lajos [Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.] // офіційний сайт Угорської футбольної федерації
  2. ↑ Lajos Szűcs Biography and Statistics. Sports Reference. Архів оригіналу за 20 травня 2013. Процитовано 12 травня 2013.
  3. ↑ а б в Szűcs Lajos: 69 [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.] (угор.)
  4. ↑ Ildikó Pécsi на IMDB (англ.)
  5. ↑ Pécsi Ildikó [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.] (угор.)
  6. ↑ а б A két Édesanya [Архівовано 1 березня 2013 у Wayback Machine.] (угор.)

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лайош_Сюч&oldid=43518164