Культурний центр

Культурний центр — широко використовуване для позначення організацій, а також будівель або їх комплексів, призначених для зосередження, примноження і просування в життя, що оточує їх, суспільства — тих чи інших цінностей, традицій і практик, що лежать у сфері культури і мистецтва. Культурні центри можуть існувати та в рамках громадських суспільних художніх об'єднань, та в порядку приватних ініціатив; так само як при державне (урядовому) патронажі, або ж силами активістів.

Два різновиди сучасних культурних центрів і суміжна термінологія ред.

При цьому сучасне вживання терміна «культурний центр» може на практиці означати належність такого об'єкта до однієї з двох смислових категорій (або до обох одночасно):

великий багатофункціональний комплекс, культурно-видовищна та інша публічна діяльність на базі якого охоплює відразу кілька видів мистецтва або сфер культури (цим він відрізняється від більш вузько спеціалізованих об'єктів та установ, що обслуговують лише одну з традиційних культурних функцій, будь то музейно-виставкова, бібліотечна, концерта-театральна, освітня, самодіяльна, клубова тощо);
Установа культури, що має національну, конфесійну, або іншу соціальну групову орієнтацію або приналежність (іноді при посольствах чи інших представництвах країн, релігійних організацій, громадських об'єднань), до того ж у більшості випадків — ставить перед собою завдання не тільки обслуговування внутрішніх інтересів цієї групи або діаспори (на відміну від клуба)

Межі цього терміна, таким чином, досить умовні: зокрема, він близький з одного боку до традиційного для соціалістичних та деяких інших країн інституту «будинків (палаців) культури і народних клубів»^[1]; з іншого — до таких різновидів громадських центрів як артцентри та національні громадські об'єднання; а почасти — і до виставкових, бібліотечним або концертовим організаціям «широкого профілю». Як правило, для культурного центру будь-якого типу характерне верховенство діяльності некомерційної, просвітницької і до деякої міри пропагандистської (у сфері культури), а також її багатосторонній і комплексний характер.

Від терміна «культурний центр» у вказаному значенні «установи, організації або архітектурної споруди» — слід відрізняти словосполучення «культурний центр» в його довільному лексичному сенсі, складається з спектрів значень двох цих слів окремо (як правило: «територія, яка зосередила або керуюча…» — стосовно явищ або об'єктів «культури»). Наприклад: «Київ — великий культурний і промисловий центр»" та інше.

Як «гранічний випадок» можна розглядати також «містобудівне» вживання того ж словосполучення. У традиціях ряду країн (особливо характерних, наприклад, для Австраліяї, а в окремих випадках — для США та ін) — «культурним центром» може іменуватися особлива зона або район міської забудови, де за задумом містобудівників (або ж історично зосереджені будівлі і споруди саме культурного призначення (театри, музеї, кіноконцертні зали, бібліотеки, іноді стадіони або навіть парки тощо)^[2]. Поєднання «культурний центр» може в подібних випадках відігравати роль або бути складовою частиною сталого назви для такого району. Вирішуючи в кожному окремому випадку, чи можна його віднести до використання терміна «культурний центр» у першому значенні — варто, мабуть, орієнтуватися на те, складають всі установи в цієї містобудівної зони також і певну адміністративну та організаційну цілісність, координують свою діяльність у межах своєї приналежності до єдиного комплексного явища в місцевій культурі.