Мексиканці

третя за чисельністю (після американців США та бразильців) нація Західної півкулі

Мексиканці (ісп. Mexicanos) - третя за чисельністю (після американців США та бразильців) нація Західної півкулі. Мексиканці мають різноманітне расово-етнічне походження, але їх об'єднує спільна латиноамериканська, а точніше мексиканська культура та іспанська мова. Мексиканці складають основне населення Мексики (близько 112 млн чол.) і є другою за чисельністю етнічною групою в США (32 млн), де в ряді південно-західних районів вони абсолютно переважають ще з колоніальних часів (Чикано). Рідною для більшості сучасних мексиканців є іспанська мова, вірніше його особливий діалект - мексиканський. У США зазвичай двомовні. Мексиканці - один з найбільших і швидко зростаючих народів світу. З етнографічного погляду мексиканці зараховуються до латиноамериканських народів, а з мови також до романських народів.

мексиканці
Miguel Hidalgo y Costilla1.jpeg
Мігель Ідальго, національний герой Мексики.
Самоназва (ісп. Mexicanos)
Кількість 147 млн.
Ареал

Мексика Мексика: 112 млн. США США: 32 млн.[1]
Канада Канада: ~50 тис.[2]

Іспанія Іспанія: ~16 тис.[3]
Мова Іспанська мова
Релігія Католицизм (в основному)

НазваРедагувати

Слово мехіканос є іспанським запозиченням з індіанської мови науатль, де корінь Мешик[а] являв собою самоназву одного з основних народів ацтекської імперії, а закінчення нос- іспанського походження, яке вказує на приналежність будь-кого до певного етносу або групи.

ФормуванняРедагувати

Мексиканці, як і практично більшість сучасних народів західної півкулі, сформувалися в ході європейської колонізації, яку в центральноамериканському регіоні проводила Іспанія, яка створила після відкриттів 1492 року Іспанську колоніальну імперію. Імміграція власне іспанців в Мексику мала обмежений характер внаслідок віддаленості та важкодоступністі. Через відсутність іспанських жінок, яких на кораблі довго не брали через розвинені забобони, більшість іспанців вступило в статеві зв'язки з місцевими індіанськими жінками. Це призвело до швидкого формування змішаного іспаномовного класу метисів. Пізніше в Мексику стали допускатися жінки і з Іспанії, але міжрасові відносини продовжувались на неформальному рівні. Народжені в Мексиці іспанці отримали назву креоли, і, як правило, займали провідні пости в політиці та економіці.

Расова і колірна ієрархія в мексиканському суспільствіРедагувати

Як і населення сусідніх США, населення Мексики має різноманітне і досить гетерогенне расово-етнічне походження, проте взаємини між різними групами в корені відрізняються. У США різні расові та етнічні групи чітко протиставлені один одному статистично і на побутовому рівні. Між ними існує величезна соціально непереборна дистанція, відома як скляна стеля, історично склалася чітка система різних обмежень і стереотипів стосовно соціально домінантного білого населення англо-саксонського походження і різних кольорових груп (правило однієї краплі крові, сегрегація, тощо). У Мексиці подібна модель соціальних відносин, відома як колоніальний менталітет, також в цілому знайома, однак на побутовому рівні вона реалізується інакше - не чітко окресленим набором характеристик, а швидше плавним переходом з однієї расово-класової групи в іншу. Рівень культурної спільності мексиканців в цілому вище. Умовно мексиканці все ж діляться на три групи: білі (20%), кольорові (в основному метиси, а також мулати та негри) (70%) та індіанці (10%), проте між цими групами немає чітких меж. При цьому, на відміну від США, мексиканці корінного походження не відчувають сильного тиску в напрямку мовної асиміляції і досить добре зберігають індіанські мови.

ЧисельністьРедагувати

Чисельність мексиканців до кінця XIX століття збільшувалася повільно внаслідок високої дитячої смертності, невеликої тривалості життя, важких умов праці, тощо. У колоніальній період їх число було стабільне (так як зростання числа метисів і іспанців відбувалося на тлі масової загибелі індіанців від хвороб, завезених європейцями) - на рівні близько 6-10 мільйонів чоловік. До початку XX століття їх налічувалося близько 20 мільйонів. Успіхи, зроблені медициною в країнах, що розвиваються, привели до скорочення цих явищ, і в 1950-1960их роках кількість мексиканців збільшувалася на 3-3,5% на рік. До 1971 року їх налічувалося вже 43 мільйони людей. В 2007 році тільки в Мексиці проживало близько 108 мільйонів мексиканців. Крім того, близько 4 млн мексиканців живе в південно-західних штатах США.

МоваРедагувати

Рідна мова більшості (93-95%) сучасних мексиканців - іспанська, а точніше його особливий діалект. У сільських районах на півдні країни поширені також деякі індіанські мови (7%), найпоширеніша з яких - науатль. Як не дивно, число носіїв корінних мов у Мексиці постійно зростає, хоча їхня частка в населенні значно скоротилася за останні 300 років.

РелігіяРедагувати

Найпоширеніша релігія - католицизм. В минулому католицьке духовенство мало величезний вплив на всі аспекти повсякденного життя мексиканців, але в даний час більшість з них веде світський спосіб життя. Ситуація в країні прямо протилежна ситуації з релігією в США. У сільських районах Мексики католицизм переплелася з місцевими культами і придбав екзотичні форми (наприклад, у ряді місць існує ритуал частування святих «Кока-колою»).

Видатні мексиканціРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. B03001. Hispanic or latino origin by specific origin. Factfinder.census.gov. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 28 жовтня 2010. (англ.)
  2. statcan.ca; Mexicanos en Canadá Censo de 2001. 2.statcan.ca. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 28 жовтня 2010. (англ.)
  3. Mexicanos en España INE 2007. Ine.es. 28 травня 2001. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 28 жовтня 2010. (ісп.)