Маріо Моліна
| Маріо Моліна | ||
|---|---|---|
| José Mario Molina-Pasquel Henríquez | ||
 | ||
| Ім'я при народженні | ісп. Mario José Molina Henríquez | |
| Народився |
19 березня 1943 Мехіко,  Мексика | |
| Помер |
7 жовтня 2020 (77 років) Мехіко, Мексика ·гострий інфаркт міокарда[1] | |
| Країна |
Мексика | |
| Діяльність | хімік, інженер, викладач університету, учасник міжнародних форумів | |
| Alma mater |
Національний автономний університет Мексики Університет Фрайбурга | |
| Галузь | Хімія | |
| Заклад | Каліфорнійський університет | |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[2] | |
| Науковий керівник | George C. Pimenteld | |
| Членство | Папська академія наук, Національна академія наук США, Мексиканська академія наукd, Національна колегія Мексикиd, Національна медична академія СШАd і AAAS[3] | |
| Відомий завдяки: | дослідження впливу галогеноалканів на озоновий шар стратосфери. | |
| Нагороди |
| |
 Висловлювання у Вікіцитатах Маріо Моліна у Вікісховищі | ||
Маріо Моліна (ісп. José Mario Molina-Pasquel Henríquez нар.19 березня 1943, Мехіко, Мексика- 2 жовтня 2020) — мексиканський хімік, один з найвідоміших дослідників озонових дір, лауреат Нобелівської премії з хімії за роботи по ролі газоподібних галогеноалканів у виснаженні озонового шару Землі. Він розділив премію з Шервудом Роуландом і Паулем Крутценом. Він — єдиний Нобелівський лауреат з Мексики.
БіографіяРедагувати
Маріо Моліна закінчив приватну школу Institut auf dem Rosenberg у Швейцарії, потім Національний автономний університет Мексики у 1965 році зі ступенем бакалавра в хімічній інженерії. Далі до 1967 року навчався в Університеті Фрайбурга (Фрайбург), а у 1972 році закінчив дисертацію з хімії в Каліфорнійському університеті в Берклі. Працюючи в Каліфорнійському університеті в Ірвайні, Моліна і Шервуд Роуланд показали небезпеку впливу галогеноалканів на озоновий шар в стратосфері[4]. З 2004 року Моліна працював в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго.
Див. такожРедагувати
- 9680 Моліна — астероїд, названий на честь науковця[5].
ПриміткиРедагувати
- ↑ Muere Mario Molina, ganador del Premio Nobel 1995
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #1029801800 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ NNDB — 2002.
- ↑ Mario Molina and FS Rowland (28 June +1974). Stratospheric Sink for Chlorofluoromethanes: Chlorine Atom-Catalysed Destruction of Ozone. Nature 249. с. 810–2. doi:10.1038/249810a0.
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
ДжерелаРедагувати
ПосиланняРедагувати
- Автобіографія Маріо Моліни на сайті Нобелівського комітету [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Біографія на сайті Alhimikov.net